Справа № 344/8561/26
Провадження № 1-кс/344/3476/26
05 травня 2026 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024090000000716 від 19 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024090000000716 від 19 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України.
До СУ ГУНП в Івано-Франківській області надійшло звернення представника компанії ЕпплІнк. ОСОБА_5 про те, що в мережі магазинів «Mobi-time» у м. Івано-Франківськ та через інтернет-магазин «mobi-time.com.ua» групою осіб здійснюється продаж фальсифіковано ї(контрафактної) продукції (годинники, навушники, чохли, ремінці) з використанням знаків для товарів і послуг та фірмового найменування «APPLE», виключні права на використання яких належать Правовласнику, чим завдано матеріальну шкоду останньому у особливо великому розмірі.
Установлено, що ОСОБА_6 ,. маючи умисел на незаконне використання знаків для товарів і послуг та фірмового найменування, з метою реалізації контрафактних товарів, здійснив реєстрацію зображувальної торговельної марки «Mobi Time» та однойменних онлайн та офлайн магазинів з продажу мобільних аксесуарів, що створило умови для введення в обіг контрафактної продукції, яка імітує товарні знаки, що належать компанії «Apple Inc».
До протиправної діяльності ОСОБА_6 залучив ряд осіб, зокрема ОСОБА_7 , які забезпечують виготовлення, зберігання, рекламування, пропонування до продажу та продаж (опт, роздріб) фальсифікованого товару.
Для прикриття своєї протиправної діяльності та зберігання контрафакту ОСОБА_6 використовує офісно-складське приміщення компанії «Mobi Time», яке знаходиться по вул. Миру, 88 в м. Івано-Франківську, де здійснюється приймання, зберігання, фасування та відправка товару покупцям та однойменні магазини в м. Івано-Франківську, де здійснюється роздрібний продаж аксесуарів.
Так,представником компанії Apple Inc проведено закупівлю продукції (годинники Apple Watch Ultra 2 та Hoco Y12 Ultra, Apple Watch Ultra 49 mm з силіконовим ремінцем та навушники Air Pods (3 rdgeneration)), шляхом замовлення на сайті інтернет-магазину компанії «Mobi Time» за посиланням «https://mobi-time.com.ua», яка містить ознаки фіктивності, що в ході розслідування підтверджено висновками спеціаліста за результатами проведення дослідження об'єктів інтелектуальної власності, згідно яких установлено, що отримані в результаті тестової закупки товари не є оригінальною продукцією компанії «Apple Inc.», мають низьку якість, пакування і маркування/гравірування зазначених зразків не відповідають оригінальному виробу, а відтак є фальсифікованими/контрафактними.
28 квітня 2026 року, з метою документування протиправної діяльності групи осіб, на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 344/7584/26 від 20.04.2026, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, а саме: мобільний телефон марки Айфон 13 Pro ІМЕІ: НОМЕР_1 ; блокнот з наліпкою «The one & Only YOU» із чорновими записами; ноутбук марки DELL - Precision.
Проведення вищевказаних слідчих (розшукових) дій надало змогу зафіксувати відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
В подальшому, 29.04.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вище перелічених речей, що вилучені.
На теперішній час, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на речі, що мають значення для досудового розслідування, та були вилучені під час обшуку.
Прокурор та слідчий у судове засідання не прибули.
Слідчий до суду подала заяву, в якій просить клопотання про арешт майна слухати без її участі. клопотання підтримує, просить задовольнити.
Особа, у якої вилучено майно, у судове засідання не прибув.
Згідно частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності з вимогами частини п'ятої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно частини десятої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України та у строк, встановлений частиною п'ятою статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, та у строк, встановлений частиною п'ятою статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Стороною кримінального провадження, який звернувся з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, існує сукупність підстав вважати, що дані речі в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю, що клопотання слід задовольнити у повному обсязі.
Додатково слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на майно, що було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Айфон 13 Pro ІМЕІ: НОМЕР_1 ; блокнот з наліпкою «The one & Only YOU» із чорновими записами; ноутбук марки DELL - Precision, заборонивши ними користуватися, розпоряджатися та відчужувати, до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1