Справа № 352/296/26
Провадження № 2/344/4505/26
05 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі судді Кіндратишин Л.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 0686719878 від 28.06.2020 у розмірі 37 976 грн., судовий збір сумі 2 422,40 грн. та 13 000 грн. понесених витрат на правову допомогу.
13.02.2026 ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області цивільну справу передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
26.03.2026 справа надійшла до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 117-118).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.06.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» і ОСОБА_1 в електронній формі, укладено договір № 0686719878, згідно з яким кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами ( траншами) з максимальним лімітом 20 000 грн., межах строку дії договору - 36 календарних місяців. Пропозиція ( оферта) на отримання траншу згідно Заявки-анкети № 262869553 від 24.07.2020 в рамках договору про надання позики № 0686719878 від 28.06.2020 підписано відповідачем, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
18.10.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» і ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги грошових коштів договором позики № 0686719878 від 28.06.2020.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір факторингу, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги грошових коштів договором позики № 0686719878 від 28.06.2020.
Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 63120 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням ( за тілом кредиту) - 3200 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 50456 грн., - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 9464 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 37976 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням ( за тілом кредиту) - 3200 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34776 грн. У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» вказану заборгованість та судові витрати (а.с. 1-5).
27.03.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами (а.с. 119-120).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Представник позивача у поданій позовній заяві просив про розгляд справ без участі, підтримує позовні вимоги. Разом з тим, зазначив, що відносно проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачу була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.4 ч.6 ст.272 ЦПК України є 03.04.2026.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 28.06.2020 між ОСОБА_1 і ТОВ «ІНФІНАНС» у укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0686719878, який підписаний особистим підписом позичальника 5l6w8w / ОСОБА_2 /. Підписанням договору, позичальник підтвердив, що ознайомився на сайті позикодавця з повною інформацією щодо нього та його послуг, яка передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (а.с. 34-37).
Відповідно до п. 1.2. вказаного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами ( траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору - при наданні ( отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору - при наданні ( отриманні) другого на наступних траншів кредиту, строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту ( траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом ( траншем).
У той же час п. 1.6. зазначено, максимальний строк ( кількість календарних днів користування кредитом ( траншем) - 30 календарних днів, діючий ліміт ( сума) кредиту ( в національній валюті) - 20 000 грн., максимальна відсоткова ставка, нараховується за 1 календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%.
Згідно заявки-анкети на отримання кредиту 24.07.2020 ОСОБА_1 просила надати їй кредит на наступних умовах: сума кредиту - 3200 грн., термін кредиту - 30 днів, ціль кредиту - використання в споживчих цілях, реквізити банківської платіжної картки - НОМЕР_1 (а.с. 50).
Відповідно до пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно Заявки-анкети №2628695534 від 24.07.2020 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0686719878 від 28.06.2020 ( оферта) ТОВ «ІНФІНАНС» пропонує ОСОБА_1 прийняти умови Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», на отримання позики на умовах: розмір кредиту ( траншу) - 3200 грн., строк користування кредитом ( траншем) - 30 днів, строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0686719878 від 28.06.2020 - 3 роки, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка - 638,75%, загальна вартість кредиту у грошовому вираженні - 1680 грн., реальна річна процентна ставка за кредитом ( траншем) - 638,75%. Акцепт оферти від 24.01.2020. Пропозицію 3 траншу кредиту згідно Заявки-анкети №2628695534 від 24.07.2020 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0686719878 від 28.06.2020 прийнято ОСОБА_1 24.07.2020, електронний підпис 0f0w0d ( а.с. 62-63).
Згідно з листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 09.09.2025, відповідно до договору укладеного між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «ІНФІНАНС», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24.04.2020 на суму 3200 грн., маска картки НОМЕР_2 , призначення платежу зарахування 3200 грн. на карту НОМЕР_2 (а.с. 76).
Відповідно до розрахунку ТОВ «ІНФІНАНС» заборгованість за договором № 0686719878 від 28.06.2020 станом на 18.10.2021 : 25561,90 грн. - заборгованість за процентами, 5800 грн. - основна сума, сплачено 2875 грн. (а.с. 78-82). До того мало місце видача кредиту - 28.06.2020 - 1000 грн., 09.07.2020 - 1600 грн., 24.07.2020 - 3200 грн. та його погашення - 2600 грн. (03.07.2020 - 1000 грн., 13.07.2020 - 1572 грн., 23.07.2020 - 28 грн.)
18.10.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №18-10/21, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» здійснивши фінансування передбачене умовами цього договору, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «ІНФІНАНС» і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між ТОВ «ІНФІНАНС» та боржниками (а.с. 8-12).
Відповідно до реєстру божників до договору факторингу №18-10/21 та витягу з Додатку №3 до договору факторингу №18-10/21, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 28512 грн. за договором позики № 0686719878 від 28.06.2020 з яких: 3200 грн. - сума наданого кредиту, 25312 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 19-22).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 заборгованість за договором № 0686719878, загальна сума заборгованості становить - 53656 грн., з яких 3200 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 25312 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 25144 грн. - нараховані відсотки (а.с. 6).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ Вердикт Капітал відступає шляхом продажу ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за договором позики (кредитними договорами) з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них. ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачує ТОВ «Вердикт Капітал» за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 23-28).
Згідно реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 додатку № 3, та витягу з Додатку №3 до договору № 10-01/2023 про відступлення права вимоги від 10.01.2023, ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0686719878 від 28.06.2020 у сумі 53656 грн., з яких 3200 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 50456 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 42-45).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр», загальна заборгованість за договором станом на 27.01.2026 - 63120 грн. (а.с. 7).
Таким чином, ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за договором позики, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).
За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорі, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис2, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ОСОБА_1 і ТОВ «ІНФІНАНС» у укладено договір надання позики, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України Про електронну комерцію.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Всупереч вказаних вимог закону, відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті заборгованості за договором позики.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 0686719878 від 28.06.2020 у загальному розмірі у розмірі 37976 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням ( за тілом кредиту) - 3200 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34776 грн., проте позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування заборгованості за відсотками саме у заявленими в розмірі 37976 грн. У наданому розрахунку заборгованості не вказано інформації щодо розміру застосованої відсоткової ставки, складових частин суми заборгованості за відсотками.
Разом з тим, відповідно до договору позики № 0686719878 від 28.06.2020 строк позики (строк користування кредитом - траншем) становить 30 днів , процентна ставка - 1,75%.
Разом з тим, із складеного первісним кредитом розрахунку, 28.06.2020 - видача кредиту 1000 грн., 03.07.2020 - погашення кредиту 1000 грн., 09.07.2020 - видача кредиту 1600 грн., 13.07.2020 - погашення кредиту 1572 грн., 23.07.2020 - погашення кредиту 28 грн., 24.07.2020 - видача кредиту 3200 грн.
Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме :
28.06.2020 видача кредиту 1000 грн., відсотки з 28.06.2020 по 03.07.2020 (1000 грн.*1,75%*6 днів) = 105 грн.,
03.07.2020 - погашення кредиту 1000 грн.,
09.07.2020 - видача кредиту 1600 грн., відсотки з 09.07.2020 по 13.07.2020 (1600 грн.*1,75%**5днів) = 140 грн.,
13.07.2020 - погашення кредиту 1572 грн., відсотки з 14.07.2020 по 23.07.2020 (82 грн.*1,75%**10 днів) = 14,35 грн.,
23.07.2020 - погашення кредиту 28 грн., 24.07.2020 - видача кредиту 3200 грн., відсотки з 24.07.2020 по 22.08.2020 (3200 грн.*1,75%*30 днів) = 1680 грн., що в сумі становить 1939,35 грн., що відповідає умовам Договору, а не завуальованим, неяснимим умовам, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.
Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Висновки суду узгоджуються із Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», якими визначено порядок зміни/продовження строку дії Фінансового кредиту. Порядок зміни та припинення дії договору ( п.8).
Пролонгація кредиту у спірних правовідносинах не мала місця, адже така здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Отже, позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь нового кредитора - позивача 5139,35 грн., з яких 3200 грн. - заборгованість за основним тілом кредиту, 1939,35 грн. - відсотки.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем заявлено до стягнення 13000 гривень витрат на правову допомогу.
01.07.2024 ТОВ «Коллект Центр» (далі «Клієнт») та АО «Лігал Ассістанс» ( далі- «Адвокатське об'єднання») уклали договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 54-56).
Згідно з п. 4.1 Договору про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Відповідно до заявки про надання юридичної допомоги № 2602 від 01.12.2025 та витягу з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 сторони договору погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 загальною вартістю 13000 грн. (а.с. 17-18).
Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на правову допомогу.
Проте, щодо суми (вартості) понесених витрат суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час, окрім того, позовні вимоги задоволено частково.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 360,31 грн.
На підставі керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №00663-07/2023 від 01.07.2023 в сумі 5 139 ( п'ять тисяч сто тридцять дев'ять) гривень 35 копійок, з яких 3 200 ( три тисячі двісті) гривень - заборгованість за основним тілом кредиту, 1 939 ( одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 35 копійок - відсотки.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 360 ( триста шістдесят) гривень 31 копійку судового збору та 3 000 ( три тисячі ) гривень витрат за надання правничої допомоги.
Згідно ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач : Товариства з обмеженою відповідальністю « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ : 44276926, адреса : вул. Мечнікова, 3, офіс 306 м. Київ;
Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса : АДРЕСА_1 .
Рішення складене в повному обсязі 05.05.2026.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.