Справа № 344/14678/24
Провадження № 1-кп/344/414/26
05 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 255-1, ч. 2 ст. 255-1 КК України, -
У провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 255-1, ч. 2 ст. 255-1 КК України.
Прокурор подав клопотання про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави з посиланням на ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник заперечила щодо клопотання прокурора. Зазначила, що прокурор мав звернутися з новим клопотання про обрання запобіжного заходу без визначення розміру застави, а не продовжувати даний запобіжний захід з визначеним розміром застави. 19.03.2026 року суд визначив розмір застави, тому просить суд, продовжить запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеним розміром застави.
Обвинувачений підтримав думку захисника, хотів, щоб суд зменшив розмір застави. Однак, поклався на розсуд суду.
Вивчивши клопотання та доводи, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Так, при вирішені питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід врахувати дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , якому інкриміновано кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а також його суспільну небезпечність.
Також, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: п.1 щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 в межах іншого кримінального провадження перебував у розшуку, подія мала місце 06.01.2024 року; п.2 впливати на свідків, оскільки, обвинувачений знайомий із особами щодо яких здійснював злочинний вплив, тому останній може впливати на них шляхом вмовлянь чи погроз; п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_5 немає постійного джерела прибутку, він з метою одержання доходу може вчиняти кримінальні правопорушення пов'язані із збутом психотропних речовин .
Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинуваченого ухилятись від суду, незаконно впливати на свідків, оскільки, обвинувачений знайомий із особами, щодо яких здійснював злочинний вплив та вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки, він немає постійного джерела доходу, неодноразово судимий за вчинення злочинів.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Також, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Суд звертає увагу, що 12.04.2024 року під час досудового розслідування ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Даний запобіжний захід було неодноразово продовжено і на час судового розгляду. Лише 19 березня 2026 року ухвалою суду щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 , утримується під вартою протягом значного періоду часу, суд вважає обґрунтованою вимогою залишення альтернативного запобіжного заходу.
При цьому, суд враховує, що розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин кримінального правопорушення яке їй інкриміновано, том суд вважає, що розмір застави в сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень зможе нівелювати всі ті ризики які зазначені вище та спонукати обвинуваченого до належної процесуальної поведінки.
Отже, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 205, 331, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Клопотання прокурора - задоволити частково.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03 липня 2026 року включно, а тримання його під вартою здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Визначити заставу в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 на час розгляду кримінального провадження наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» - для виконання.
Повний текст ухвали складено та підписано 05 травня 2026 року.
Головуюча суддя ОСОБА_6