Справа № 344/21677/25
Провадження № 2/344/2098/26
28 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
за участю секретаря Чабанюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, покликаючись на те, що 25.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1139333, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 6000 грн на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.
У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 588 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн; заборгованість за відсотками - 27588 грн.
21.06.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 21062024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1139333 від 25.11.2023 року.
Зважаючи на вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1139333 від 25.11.2023 року у загальному розмірі 33 588 грн, витрати з сплати судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.
Представник відповідача - адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна подала відзив на позовну заяву, у якому покликається на те, що позивач не довів обґрунтованість своїх позовних вимог щодо відповідача. Подані матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обов'язку відповідача сплатити конкретну суму за договором, що є предметом спору. Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. Доданий розрахунок заборгованості є документом, що складений самим кредитором, а відтак інформація зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач. Та обставина, щодо нового кредитора переходять нрава первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі. Відтак, надані позивачем розрахунок забо-ргованості та витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості.
Умови укладеного кредитного договору у частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, суперечать чинному законодавству, тому згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними. Враховуючи, що кредитний договір № 1645425 укладено 05.06.2024, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Разом із цим, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Отже, на підставі частини п'ятої статті 8 3акону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 20 серпня 2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1 %. З урахуванням викладеного, можна дійти до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту. А тому розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 25.11.2023 у частині нарахування процентів за користування кредитом повинен бути здійснений наступним чином: період 1: з 25.11.2023 по 23.12.2023 - 28 днів. При ставці 2,2 % на день: 6 000 х 2,2 % х 28 = 3 696,00 грн; період 2: з 24.12.2023 по 21.06.2024 - 178 днів. При ставці 1 % на день: 6 000 х 1 %х 178 = 10 680,00 грн. Загальні нараховані відсотки за обидва періоди: 3 696,00 + 10 680,00 = 14 376,00 грн. Загальна заборгованість (тіло + проценти) станом на 21.06.2024: 6 000 + 14 376= 20 376,00 грн.
Позивачем заявлено вимогу стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені витрати на сплату судового збору 2422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. При цьому позивачем не було додано належного розрахунку та квитанції про розрахунок про надання правничої допомоги між ТОВ «Кредит Капітал» (замовник) та Адвокат, адже на підтвердження надання правничої допомоги від Адвоката повинні бути наданні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Відповідно, позивачем не було додано до матеріалів справи жодного належного документу, що свідчить про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із фактичним наданням та отриманням правової допомоги ТОВ «Юніт Капітал». Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов'язок доказування, тому витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн, сторона відповідача вважає не обґрунтованими, належним чином не доведеними та неспівмірним зі складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг. Неподання розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови в стягненні витрат на правову допомогу.
Сторона відповідача просить задовольнити частково позовні вимоги, а саме ОСОБА_1 не заперечує проти повернення тіла кредиту у розмірі 6 000,00 грн та відсотків у розмірі 14 376,00 грн, правової допомоги у розмірі 2 000, 00 грн. В іншій частини позовних вимог просить відмовити повністю.
У письмових поясненнях представник позивача - адвокат Усенко М.І. вказав, що наданий представником позивача лист про успішне перерахування коштів підтверджує перерахування коштів за кредитом № 1139333, містить усі необхідні реквізити, а, отже, може вважатися первинним документом. Лист про успішне перерахування коштів слід розглядати у взаємозв'язку з кредитним договором та розрахунком заборгованості. Договір визначає зобов'язання Кредитора з надання коштів, лист підтверджує виконання цього зобов'язання через платіжну систему PayTech, а розрахунок відображає невиконання відповідачем обов'язку з повернення коштів.
Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості. По-перше, Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Ні первинний кредитор ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», ні ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», не є за своєю організаційно-правовою структурою банком, отже, дія вказаного вище Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються По-друге, згідно кредитного договору № 1139333 від 25.11.2023, а саме п. 2.1, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» не створює окремий рахунок для Позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій. Якщо відповідач стверджує, що кошти не були перераховані, він повинен надати суду відповідні докази на підтвердження цього. Якщо відповідач не надає жодних доказів того, що платіж не надходив на його рахунок або що картка, на яку було здійснено переказ, йому не належить, його формальне посилання на відсутність «первинного бухгалтерського документа» є недостатнім для спростування факту перерахування, підтвердженого незалежною платіжною системою.
Позивачем надано належні докази на підтвердження видачі кредиту та наявної суми заборгованості. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є детальним та відображає нарахування тіла кредиту та процентів відповідно до умов кредитного договору. У сукупності з іншими доказами, зокрема листом про успішне перерахування коштів, такий розрахунок є достатнім для суду для перевірки обґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, строк кредиту 360 днів. Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Отже, нарахування відсотків за кредитом здійснювалось в межах строку кредитування. Тобто правова природа відсотків в даній справі являє плату за користуванням кредиту. Відсотки нараховані кредитодавцем, як плата за користування чужими грошовими коштами, в межах строку кредитування на підставі ст. 1048 ЦК України, відповідно до умов договору. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування кредитодоавцем не здійснювалось.
Відповідачу було нараховано відсотки у період з 25.11.2023 по 21.06.2024. На момент укладення договору № 1139333 від 25.11.2023 та під час строку кредитування чинне законодавство не містило обмеження процентної ставки до 1 % на день. Відповідно, умови договору щодо процентної ставки 2,2 % в день на момент його укладення повністю відповідали вимогам законодавства. Нарахування відсотків у такому розмірі є правомірним та узгоджується з чинною на момент укладення договору редакцією закону «Про споживче кредитування».
Усі документи на підтвердження відступлення права вимоги за даним кредитним договором додано до позовної заяви, а саме: копію Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 року, копію Витягу із реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 року, що містить достатні дані, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, містить підписи сторін та скріплений печатками, акт приймання-передачі Реєстру боржників, копію платіжного доручення до Договору відступлення права вимоги № 21062024 від 21.06.2024 року. Позивач позбавлений можливості надати цілий Реєстр боржників до Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 року з метою захисту інформації, яка містить банківську таємницю щодо осіб, що не є учасниками даної справи (ст. 60 ЗУ «Про банківську таємницю»). Тому представником надано витяг з Реєстру боржників з якого слідує, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1139333 від 25.11.2023 року. Отже, представником позивача надано належні докази на підтвердження відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором , а тому зауваження що витяг з реєстру боржників до договору факторингу не є належними доказами на підтвердження наявності заборгованості є необґрунтованими та недоречними.
Стосовно заперечення відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 8000 грн, представник позивача зазначає, що всупереч твердження представника відповідача, позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг, що включає обсяг наданих послуг та час, витрачений на кожну дію. Заявлена сума у 8 000,00 грн є співмірною зі складністю справи про стягнення кредитної заборгованості, яка потребує не лише знання банківського законодавства, а й аналізу значного обсягу документації. Дана сума відповідає середнім ринковим розцінкам на подібні юридичні послуги в Україні. Відповідач, заперечуючи проти розміру витрат, не надав жодних обґрунтованих доказів чи розрахунків, які б підтверджували його твердження про необґрунтованість заявленої суми.
Представник подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не прибула, її представник подала клопотання про розгляд справи без участі сторони відповідача.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як слідує з матеріалів справи, 25.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1139333 (надалі за текстом - Договір).
Відповідно до умов Договору:
П.п. 1.1. Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт, Електронна ідентифікація Споживача в ITC Товариства здійснюється під час входу Споживача в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового коду, що є електронним підписом Споживача, який попередньо направляється Товариством на номер мобільного телефону Споживача, зазначений Споживачем при вході в ITC. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ITC Товариства.
П.п. 1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
П.п. 1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
П.п. 1.4. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.
П.п. 1.4.1. У Споживача відсутнє право ініціювати продовження строку кредитування або строк виплати кредиту за Договором.
П.п. 1.5. Тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:
П.п. 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2.2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.
П.п. 1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
П.п. 1.7. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541.10 % річних.
П.п. 1.8. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:
1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 53520 грн.
21.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 21062024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників відповідно до реєстру.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 21062024 від 21.06.2024 року вбачається, що TOB «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1139333 від 25.11.2023 року у розмірі 33 588,00 грн, яка складається з наступного: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27 588,00 грн - заборгованість за відсотками.
У досудовій вимозі позивачем відповідача повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1139333 від 25.11.2023 року та про необхідність виконання зобов'язання за кредитним договором.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 1139333 від 25.11.2023 року становить 33 588 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн; заборгованість за відсотками - 27588 грн.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Вказаний вище договір був укладений в електронній формі та від імені його сторін був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання позики в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні договірні правовідносини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд також враховує, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. У свою чергу, сторона відповідача, частково погоджуючись із позовними вимогами, не заперечує укладення між сторонами договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо заборгованості зі сплати відсотків за користування коштами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотків.
Сторона відповідача покликається на те, що процентна ставка за користування кредитом становить 2,2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування. Такі положення суперечать чинному законодавству та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними.
Як передбачено положеннями частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).
Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування'тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року.
Тобто, з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %.
Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз'яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування'з метою недопущення порушення прав споживачів.
Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз'яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
На підставі частини 5статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1 %.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за договором за період з 25.11.2023 по 21.06.2024.
Враховуючи встановлений законом максимальний розмір процентної ставки, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за кредитним договором в межах заявлених позовних вимог за період з 25.11.2023 по 21.06.2024, виходячи з таких розрахунків:
Кредитний договір № 1139333 укладений 25.11.2023, отже розмір ставки підлягає обрахуванню з наступного розрахунку:
з 25.11.2023 по 23.12.2023 - 28 днів. Відсоткова ставка 2,2 % за день: 6000 х 2,2 % х 28 + 3696,00 грн;
з 24.12.2023 по 21.06.2024 - 178 днів. При ставці 1% на день: 6000 х 1 % х 178 = 10 680,00 грн.
Загальні нараховані проценти за обидва періоди: 3 696,00 + 10 680,00 = 14 376,00
грн.
Таким чином, загальна заборгованість (тіло + проценти) станом на 21.06.2024: 6 000 + 14 376= 20 376,00 грн.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1139333 від 25.11.2023 у загальному розмірі 20 376 грн.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім у справі судові витрати - судовий збір у розмірі 1477 грн 42 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 4880 грн 00 коп.
Витрати на правничу допомогу підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами: Договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 (а.с. 43), Актом № 824 наданих послуг (а.с. 43 зворот), Детальним описом наданих послуг від 08.10.2025 (а.с. 44).
Керуючись ст.ст. 2, 12, 19, 81, 89, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним догово-ром, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповіда-льністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 1139333 від 25.11.2023 року в загальному розмірі 20 376 (двадцять тисяч триста сімдесят шість) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 1477 грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4880 грн 00 коп.
В решті вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошен-ня. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судо-вого рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішен-ня.
Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2026 року.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх, м. Львів).
Відповідач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Антоняк Т.М.