Справа № 344/7438/26
Провадження № 1-кп/344/1010/26
04 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківськийміський суд Івано-Франківськоїобласті в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Задубрівці, Снятинського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, проходив військову службу за призовом під час мобілізації, учасника бойових дій, особи з III групою інвалідності, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до обвинувального акта, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022, 17.07.2024 року солдат ОСОБА_4 прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.
Надалі, відповідно до витягу із наказу (по стройовій частині) начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 126 від 06.05.2025 року старшого солдата ОСОБА_4 , який прибув із військової частини НОМЕР_2 призначено посаду діловода відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно з п.п. 1,3 ч, 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). стану в Україні"
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану старшому солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Однак, старший солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 26.10.2025 року не з'явився до розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням, цим самим проводив службовий час на власний розсуд не пов'язуючи його із проходженням військової служби до 20.11.2025.
20.11.2025 року старший солдат ОСОБА_4 прибув до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 28 від 28.01.2026 старшого солдата ОСОБА_4 звільнено у відставку.
06.02.2026 старший солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки він повернувся добровільного на військову службу. Проте, був звільнений з військової служби на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 28 від 28.01.2026 року, яким ОСОБА_4 звільнено у відставку (за станом здоров'я). Вважає, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Також, зазначив, що до обвинуваченого неможливо застосувати обов'язок повернення на військову службу, оскільки, він звільнений у відставку за станом здоров'я.
Обвинувачений підтримав клопотання прокурора, просив його задоволити.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
На підставі п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються винятково судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України, особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч.2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Частиною 5 ст.401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Судом встановлено, що старший солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 26.10.2025 року не з'явився до розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням, цим самим проводив службовий час на власний розсуд не пов'язуючи його із проходженням військової служби до 20.11.2025.
20.11.2025 року старший солдат ОСОБА_4 прибув до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 28 від 28.01.2026 старшого солдата ОСОБА_4 звільнено у відставку.
06.02.2026 старший солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові.
Окрім того, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 28 від 28.01.2026 року, старшого солдата ОСОБА_4 , водія 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , звільненого (по особовому складу) командира військової частини НОМЕР_5 №23-РС від 18 січня 2026 року з військової служби за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) у відставку, вважати, що посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Водночас, ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності, причиною якої є захворювання.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 після добровільного повернення до місця тимчасової дислокації військової частини, наказом командира № 28 від 28.01.2026 року був звільнений з військової служби, суд дійшов висновку, що цей наказ є належним письмовим підтвердженням згоди командира на проходження військової служби, з урахуванням того, що ОСОБА_4 уперше під час воєнного стану притягується до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, - дають підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України.
Однак, за цих обставин подальше проходження військової служби ОСОБА_4 є неможливим, а положення КПК України в цій справі не є перешкодою для реалізації судом приписів ч. 5 ст. 401 КПК у їх взаємозв'язку із вимогами ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України щодо вирішення питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Згідно з постановою Верховного суду №484/3679/23 від 15 жовтня 2025 року, за таких обставин подальше проходження військової служби особою є неможливим, а положення КПК України в цій справі не є перешкодою до реалізації судом приписів ч. 5 ст. 401 КПК України у їх взаємозв'язку із вимогами ст. 58 Конституції України та ст.5 КК України щодо вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задоволити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а провадження у справі закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного, ст. ст. 5, 401 КК України, керуючись ст.ст. 284, 285, 287, 288, 314, 369, 371, 404, 405, 407, 417- 419 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задоволити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Повний текст ухвали складено та підписано 04 травня 2026 року.
Головуюча суддя ОСОБА_5