Єдиний унікальний номер 341/573/26
Номер провадження 2/341/617/26
(заочне)
01 травня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі
головуючого судді Аннишина С.І.,
за участю секретаря судового засідання Рарик В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник акціонерного товариства «Універсал Банк» - Швець А.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.05.2024 в розмірі 52 482,85 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 14.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 14.05.2024 та, встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову карту НОМЕР_1 і відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за Договором становить 52 482, 85 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 38 437, 63 грн; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 7 992.16 грн; заборгованiсть за порушення грошового зобов'язання - 6 053,06 грн.
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.
Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з'явився. Одночасно з позовною заявою подав заяву та просив суд розглядати справу за його відсутності, вимоги позову підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву не скористався. На адресу суду повернувся поштовий конверт із позначкою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, на підставі положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оскільки відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, судом постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що monоbank - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monоbank. На даних платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. При цьому, банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.
Встановлення ділових відносин з клієнтом відбувається дистанційно шляхом відеоверифікації працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через бюро кредитних історій, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.
Пройшовши реєстрацію та надавши необхідні документи ОСОБА_1 14 травня 2024 року підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг monobank шляхом застосування власноручного підпису.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», а також паспорт споживчого кредиту «Чорної картки monobank», кредитний ліміт залежить від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку, зі сплатою пільгової відсоткової ставки 0,00001% річних, базовою відсотковою ставкою 3,1% на місяць (37,2% річних), що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, зі збільшеною відсотковою ставкою 6,2% на місяць за карткою на суму загальної заборгованості, що нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості, на умовах платності і зворотності з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування.
На підставі анкети-заяви (пункти 1, 2), АТ «Універсал банк» відкрив поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 та встановив кредитний ліміт на суму, визначену у мобільному додатку.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank, пільгова процентна ставка: 0,00001%, базова процентна ставка: 3,1% в місяць (37,2% річних), реальна річна процентна ставка 44,26%.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 14.05.2024, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість останнього за вказаним договором станом на 06.02.2026 складає 52482,85 грн: 38437,63 - тіло кредиту, 7992,16 грн - заборгованість за пенею, 6053,06 грн заборгованість за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до виписки про рух коштів за особовим рахунком за період з 14.05.2024 до 06.02.2026 ОСОБА_1 частково здійснював погашення кредитної заборгованості.
Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли на даний час між «Універсал Банк» та ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно з частина 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частина 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 14.05.2024 шляхом підписання анкети-заяви між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг.
За умовами вказаного договору позичальник отримує доступ до встановленого кредитного ліміту та зобов'язується погашати утворену заборгованість відповідно до погоджених умов договору.
На підтвердження отримання відповідачем доступу до кредитних коштів та користування ними у період з 14.05.2024 до 06.02.2026 позивачем до матеріалів долучено розрахунок заборгованості за договором № б/н від 14.05.2021, який є відображенням руху коштів по рахунку відповідача в АТ «Універсал Банк».
Згідно вказаного розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від станом на 06.02.2026 склала 52 482,85 грн: 38 437,63 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7992,16 грн - заборгованість за пенею, 6 053,06 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання.
Надаючи оцінку доказам у справі, що розглядається, суд звертає увагу, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Розрахунок заборгованості по Договору про надання банківських послуг № б/н від 14.06.2025, наданий позивачем, відповідає вимогам до первинних документів, що підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк».
Вказаний розрахунок заборгованості є офіційним документом, що виготовляється уповноваженим працівником Банку у ліцензованому програмному забезпеченні, у якому вбачаються усі наявні на рахунку Клієнта кошти та фіксується їх розподіл на погашення заборгованості.
Наданий розрахунок підтверджує утворення заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових зазначеної заборгованості за кредитом.
Вказана позиція зазначена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, а саме вказується на те, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом в розумінні статей 77, 78 ЦПК України.
Отже, розрахунок заборгованості є актуальним, а також належним доказом що підтверджує наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк».
Як вбачається із виписки по особовому рахунку, ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості за кредитним зобов'язанням, вносячи періодичні оплати. Зазначене свідчить про вчинення ним конклюдентних дій, які підтверджують визнання ним умов кредитного договору та наявності зобов'язань за цим договором.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Зазначений висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.
У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості, однак він належним чином не виконував свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків, порушивши умови кредитного договору.
При цьому суд враховує те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався і жодних доказів на спростування доводів позивача не надав.
Разом з тим, суд не погоджується із нарахованими позивачем неустойкою у виді пені в сумі 6053,06 грн, з огляду на наступне.
Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов'язань, оскільки такі нараховані після укладення кредитного договору з 24.02.2024.
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 6053,06 грн. задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи викладене та враховуючи принципи змагальності і диспозитивності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на загальну суму заборгованості 44 490,69 грн: 38437,63 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6053,06 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, з останнього на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2256,96 грн із розрахунку: 44 490,69*2662,40/52482,85.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,19, 259, 272-274, 279, 280,284,354,355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.05.2024 в розмірі 44 490 (сорок чотири тисячі чотириста дев'яносто) гривень 69 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит - Капітал» 2 256 (дві тисячі двісті п'ятдесят шість) гривень 96 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження юридичної особи: 04080, вул. Оленівська, 23, м. Київ код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . Повний текст рішення складено 05 травня 2026 року.
СуддяСвятослав АННИШИН