Справа № 215/3503/26
1-кп/215/654/26
Вирок
05 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, та відповідно до ч.4 ст. 107, статей 381, 382 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань№12026046760000080 від 30.03.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, має на утримані неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою-спеціальною освітою, який з 31.07.2025 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , без визначеного місця реєстрації та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , захисник обвинуваченого - ОСОБА_7 , обвинувачений - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на посаді командира 1 стрілецького відділення, 2 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти, 6 батальйону територіальної оборони, у військовому званні «молодшого сержанта», в порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, 01 липня 2024 року, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, на початку грудня місяця 2025 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись поблизу гаражу № НОМЕР_2 на території гаражного кооперативу «Автомобіліст», що розташований по вул. Героїв Маріуполя в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де останній зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_6 , з яким почав спілкування. В ході розмови ОСОБА_6 домовився з ОСОБА_3 про ремонт автомобіля «Geely Mk Cross» державний номерний знак НОМЕР_3 . В ході усної домовленості чоловіки прийшли до того, що ОСОБА_6 до завершення ремонту автомобіля віддає ключі та авто ОСОБА_3 , а також перераховує грошові кошти на придбання деталей для ремонту.
В цей час та місці у ОСОБА_3 раптово виник єдиний прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), а саме грошових коштів, які належать ОСОБА_8 .
01.12.2025 ОСОБА_3 реалізуючи свій раптово виниклий єдиний прямий умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи наміру в подальшому повертати майно, а також користуючись довірливими відносинами до нього зі сторони свого знайомого ОСОБА_6 , в ході листування в застосунку «Вайбер», попрохав здійснити переказ грошових коштів в сумі 5000 гривень, для покупки деталей на автомобіль, на банківську картку НОМЕР_4 АТ «УніверсалБанк». ОСОБА_6 , виходячи з довіри до ОСОБА_3 , а також помилкової переконаності у правдивості та добросовісності дій останнього, погодився на його прохання, задля чого попрохав свою дружину ОСОБА_9 , здійснити переказ з її банківської картки АТ «Пумб», грошових коштів, які належать потерпілому ОСОБА_6 на банківську картку, яку надсилав ОСОБА_10 на суму 5000 гривень. Після переказу грошових коштів на суму 5000 гривень ОСОБА_3 вказав, що прийнявся виконувати роботу.
Далі, 01.12.2025, у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння майном ОСОБА_6 , користуючись довірливими відносинами зі сторони останнього та, розуміючи, що потерпілий має у власності ще грошові кошти, в ході листування у застосунку «Вайбер» зв'язався з потерпілим ОСОБА_6 .
Так, 01.12.2025, приблизно о 19 годині 20 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 списався з ОСОБА_6 в застосунку «Вайбер, де, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи наміру в подальшому повертати майно, а також користуючись довірливими відносинами до нього зі сторони свого знайомого ОСОБА_6 , під приводом здійснення ремонту його автомобіля та необхідності покупки нових деталей для нього, попрохав потерпілого перерахувати грошові кошти у розмірі 16300 гривень на банківську картку АТ «УніверсалБанк» НОМЕР_4 . ОСОБА_6 , виходячи з довіри до ОСОБА_3 , а також помилкової переконаності у правдивості та добросовісності дій останнього, погодився на його прохання, задля чого переказав грошові кошти зі своєї банківської картки № НОМЕР_5 АТ «Пумб».
В подальшому, ОСОБА_3 , заволодівши грошовими коштами ОСОБА_6 , обернув їх на свою користь та розпорядився ними на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 21300 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинуваченому роз'яснені обмеження на апеляційне оскарження вироку. Тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, суд вважає необхідним розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Діяння ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України суд визнав щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлявся, долю речового доказу по справі необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, запобіжний захід не обирався, судові витрати по справі відсутні.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, данні про особу обвинуваченого, надану на особу характеристику з місця проживання, згідно якої на нього скарг від сусідів не надходило, раніше не судимий, на обліку у лікарі-психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 31.07.2025 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, та приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім буде призначення покарання у межах санкцій ч. 1 ст. 190 КК України, у виді штрафу.
Цивільний позов по справі не заявлявся, судові витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374, 381-382, главою 30 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази:
-Оптичний диск DVD-R «PATRON» 4,7 GB з матеріалами проведення тимчасового доступу до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 16.04.2026 та 16 аркушів банківської інформації, що долучені до протоколу огляду документів, зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя