Справа № 194/214/26
Номер провадження № 2/194/614/26
(заочне)
05 травня 2026 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Хоменко Д.Є.
за участю секретаря судового засідання - Єрмолаєвої А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовом Органа опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради (юридична адреса: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Соборна, буд.95) в інтересах дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), треті особи: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради (юридична адреса: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, м.Павлоград, вул. Соборна, буд.42-а), Павлоградський міський центр соціальних служб (юридична адреса: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, м.Павлоград, вул. Соборна, буд.42-а) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
До Тернівського міського суду надійшов позов від Органа опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради в інтересах дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свою позовну вимогу мотивує тим, що громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 разом із дитиною, своїми батьками та молодшими сестрами та братами.
Відомості про батька дитини записані згідно зі ст. 135 СК України.
За інформацією, наданою Павлоградським районним відділом поліції ГУНП, громадянка ОСОБА_2 тривалий час не проживає за адресою реєстрації.
До теперішнього часу мати не зареєструвала дитину, не оформила державну допомогу на її утримання, що призводить до порушення майнових прав дитини.
З матір'ю проводиться відповідна профілактична робота, згідно діючого в місті механізму. До роботи залучені всі суб'єкти взаємодії.
Під час відвідування родини встановлено, що матеріально-побутові умови проживання родини оцінюються як незадовільні. У помешканні панує повна антисанітарія, не створено належних умов для проживання та виховання дитини. На постійні вмовляння та вимоги спеціалістів навести порядок у будинку, тримати його в чистоті мати не реагує, ігноруючи зауваження. Незважаючи на проведену роботу стан справ в сім'ї ОСОБА_3 залишається без змін.
Протягом тривалого часу спеціалістами служби здійснювалися неодноразові виїзди за вказаною адресою з метою контролю умов проживання та виховання малолітньої ОСОБА_4 . Вкрай тривожним є перебування у таких умовах немовляти, яка в силу фізіологічних потреб потребує особливого піклування. Проте під час кожного візиту мати або відмовлялася йти на співпрацю, або була відсутня за місцем проживання. Жінка систематично ігнорує будь-які спроби налагодити контакт з соціальними службами.
За інформацією, наданою адміністрацією КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда", під час огляду дитини було зафіксовано, що вона гігієнічно занедбана. Побутові та санітарні умови проживання незадовільні.
Гр. ОСОБА_2 на контакт з лікарем не йде. Телефон заблоковано. Свої батьківські обов'язки в частині обстеження, лікування, розвитку та утримання дитини не виконує. Мати з дитиною не звертається за медичною допомогою. При візитах медичної служби за місцем проживання двері не відчиняє.
Певний час малолітня ОСОБА_4 не мала підписаної декларації з сімейним лікарем, що позбавляло її належного медичного супроводу. Лише завдяки активному сприянню та наполегливій роботі соціальних служб декларація для дівчинки нарешті була укладена.
Систематичні виїзди за місцем проживання родини підтверджують, що гр. ОСОБА_2 фактично самоусунулася від виконання батьківських обов'язків. Під час візитів мати зазвичай була відсутня, а піклування про дитину та її виховання повністю покладено на бабусю - ОСОБА_5 .
З огляду на передчасне народження, малолітня ОСОБА_4 потребувала обов'язкової планової реабілітації. За направленням сімейного лікаря дівчинка була госпіталізована до дитячого відділення КНП "Павлоградська міська лікарня № 1" ПМР для проходження необхідного медичного огляду та реабілітації, де перебувала з бабою, а не з матір'ю. Мати дівчинки у закладі охорони здоров'я не з'являється, станом здоров'я та процесом реабілітації доньки ОСОБА_4 не цікавиться, що свідчить про злісне невиконання нею батьківських обов'язків.
Втім, 31 січня 2026 року бабуся самовільно, разом з дитиною, залишила дитяче відділення. Її дії є неприпустимими з огляду на те, що малолітні ОСОБА_4 не завершила проходження курсу обов'язкової реабілітації, яке було призначено лікарями. Гр. ОСОБА_5 свідомо наражає онуку на погіршення стану здоров'я та її розвитку.
Незважаючи на тривалу, клопітку профілактично попереджувальну роботу стан справ в сім'ї залишається без змін, ситуація вкрай складна. Мати не вмотивована, байдужа до дитини, має низький батьківський потенціал.
За інформацією, наданою Павлоградським міським центром соціальних служб, не дивлячись на постійний посилений контроль з боку фахівців, в роботі з сім'єю відсутні бажані результати. Мати ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов'язки щодо малолітньої доньки. На телефонні дзвінки від фахівців соціальної роботи не відповідає, не цікавиться станом здоров'я та розвитком своєї доньки. ПМЦСС вважає за доцільне розглянути питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Стосовно гр. ОСОБА_2 було підготовлено та направлено клопотання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП у зв'язку з злісним ухиленням від виконання батьківських обов'язків.
На сьогоднішній день до роботи з даною родиною залучені та працюють спеціалісти служби у справах дітей, фахівці з соціальної роботи, поліція і медичні працівники.
На даний час дитина, фактично, залишилася без материнського піклування.
Питання щодо стану виконання гр. ОСОБА_2 батьківських обов'язків було винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини 15.01.2026 року.
На повторному засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 27.01.2026 року було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_1 .
На жодне засідання мати не з'являлася. Свою відсутність жодним чином не обґрунтувала, поважних причин неявки не надала, що розцінюється як свідоме ігнорування заходів, спрямованих на захист інтересів дитини.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі сторони позивача та просить задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином і своєчасно.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явився, проте надали суду заяви, в яких просить розглядати справу без їх участі.
Згідно вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 видане 29 серпня 2025 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.7).
Відомості про батька дитини записані згідно зі ст. 135 СК України.
Згідно з наданою інформацією з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 09.07.2009 року по теперішній час. Але фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 (а.с.12).
Згідно з поданням заступника начальника Павлоградського районного відділу поліції Олександра Івко (а.с. 14) громадянка ОСОБА_2 залишала свою дитину на догляд своїй матері (бабусі) - ОСОБА_6 в антисанітарних умовах. В даних діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 КУпАП, але протокол не складений так як встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не надалося можливим.
Також, факт залишення дитини на бабусю ОСОБА_7 в антисанітарних умовах підтверджується інформацією, наданою директором КНП «Центр Первинної медико-санітарної допомоги м. Павлоград» (а.с.15).
Згідно з інформацією начальника служби у справах дітей Павлоградської міської ради від 27.01.2026 р. (а.с. 16) малолітня ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться на обліку в службі у справах дітей Павлоградської міської ради. Під час відвідування родини було зафіксовано жахливий стан помешкання та антисанітарію, протягом тривалого часу мати дитини не йде на співпрацю, або була відсутня за місцем проживання, мати свої батьківські обов'язки не виконує,на контакт з лікарем не йде, певний час малолітня ОСОБА_1 не мала підписаної декларації з лікарем, що позбавляло її належного медичного супроводу. Станом на 27.01.2026 р. малолітня ОСОБА_1 госпіталізована до дитячого відділення КНП «Павлоградська міська лікарня № 1 для проходження необхідного огляду та реабілітації, де перебуває з бабусею.
Згідно з висновком про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 (а.с. 18) орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_1 .
Відповідно до актів відвідування за місцем проживання та фото таблиць до них від 06.01.226 року (а.с.21), від 12.01.2026 року (а.с.23), від 13.01.2026 року (а.с. 24), від. 23.01.2026 року (а.с.25), від 30.01.2026 року (а.с. 26), від. 02.02.2026 року (а.с.27), від. 03.02.2026 року(а.с.28), встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 проживаюсь:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мати;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , донька;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , донька;
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , син.
Ситуація в родині потребує посиленої уваги через самоусунення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно п.п. 16,18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 171 Сімейного Кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що відповідач повністю усунулась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, в чому вбачається винна поведінка відповідача щодо свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим ставить під загрозу її життя та здоров'я, суд вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд зазначає наступне.
Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов'язків щодо дитини, визначених у розділі ІІІ СК України, у тому числі обов'язків щодо утримання дитини. За загальним змістом цих норм, обов'язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.
За змістом статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав для позбавлення батьківських прав, підлягає задоволенню і вимога щодо стягнення аліментів на утримання дитини, а саме стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, щомісячно з 06.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
З огляду на вищезазначене, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 2662,40(1331,20грн. х 2).
Керуючись ст.ст. 164, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 142, 258, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Органа опіки та піклування в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради (юридична адреса: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Соборна, буд.95) в інтересах дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), треті особи: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради (юридична адреса: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, м.Павлоград, вул. Соборна, буд.42-а), Павлоградський міський центр соціальних служб (юридична адреса: Дніпропетровська обл., Павлоградський район, м.Павлоград, вул. Соборна, буд.42-а) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України у вигляді ІD-картки за № НОМЕР_2 , дата видачі 10.09.2025 року, орган, що видав - 1237), відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( свідоцтво серії НОМЕР_1 видане 29 серпня 2025 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), у розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з 06.02.2026 року і до досягнення повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь держави судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Головуючий суддя: Хоменко Д.Є.