Справа № 214/3589/25
2/214/1124/26
05 травня 2026 року м.Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Малаховської І.Б.,
при секретарі Постригай А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу,
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ковалик М.Ф. звернувся до суду з позовом про визнання правочину недійсним.
Просив визнати недійсним договір дарування квартири від 25 квітня 2024 року, реєстраційний номер 541, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Янковською Оксаною Ігорівною та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 72805921 від 25 квітня 2024 року, вчиненого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Янковською Оксаною Ігорівною.
05 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Ковалик Марини Федорівни до початку проведення підготовчого судового засідання надійшла заява про зміну предмету позову. В обґрунтування якої зазначено, що ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2025 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 та витребувано у державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ситнік О.О., копію договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо продажу спірного нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи, що на даний період часу право власності зареєстроване за ОСОБА_3 , виникла необхідність змінити предмет позову, шляхом доповнення позовної вимоги про скасування реєстрації права власності та повернення майна в попередній стан з тих підстав, що право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем. У заяві про зміну предмету позову представник позивача просить витребувати з володіння ОСОБА_3 спірну трикімнатну квартиру.
При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст.49 ЦПК України, тож відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі № 916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Відповідно до положень ч.5 ст.49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Так у даній справі сторонами є позивач ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , учасником справи є третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 .
Представником позивача ОСОБА_5 не долучено доказів направлення заяви про зміну предмету позову іншим учасникам справи, зокрема іншому відповідачу ОСОБА_3 та третій особі ОСОБА_4 , а відтак наявні підстави про повернення поданої заяви про зміну предмету позову.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 49, 189, 196-198, 258-261, 353 ЦПК України, суд
Ухвалив:
В прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковалик Марини Федорівни про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним - відмовити та повернути її заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.Б. Малаховська