Справа № 188/1294/26
Провадження № 1-кс/188/855/2026
02 травня 2026 року с-ще Петропавлівка
Слідчий суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області
ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
кримінальне провадження
№12026041530000107
підозрюваний:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Попівка, Липовецького району, Вінницької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середньо технічна, одружений, дітей на утриманні не має, військовослужбовець військової служби за контрактом, на особливий період в посаді головний сержант роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «головний сержант», раніше не судимий
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю:
прокурор ОСОБА_4 ,
слідча ОСОБА_5
підозрюваний ОСОБА_3
захисник ОСОБА_6
в режимі відео конференції
Головний сержант ОСОБА_3 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді головного сержанта роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , 01 травня 2026 року в період часу з 00.00 по 00:30 годину (точний час в ході досудового слідства не встановлений), перебуваючи у будинку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де розпивав спиртні напої, після чого вийшовши у двір даного домоволодіння побачив у дворі водія роти наземних безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 та оператора безпілотних літаючих апаратів військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 , з якими у відносинах підлеглості за військовим званням та за посадою не перебуває, в порушення вимог ст.ст. З, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п.1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1- 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в стані алкогольного сп'яніння, привів в положення для бойового застосування власний нагородний пістолет "Glock" к-р 9x19мм та здійснив в бік ОСОБА_9 не менше 4 пострілів, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного кульового поранення правого плеча, вогнепальні сліпі поранення передньо-бокової поверхні грудної клітки справа ,вогнепальне сліпе поранення правої лопаткової ділянки, правобічний гемоїіневмоторакс, від отриманих поранень ОСОБА_7 впав на землю, після чого ОСОБА_3 побачивши у дворі солдата ОСОБА_8 , здійснив в його бік не менше 1 пострілу із зазначеної зброї, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення наскрізне кульове поранення ділянки лівого ліктьового суглобу, та покинув місце вчинення ним злочину, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - замах на умисне вбивство двох осіб.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події, протоколом огляду зброї вилученої у ОСОБА_3 , протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, в тому числі вилученими у встановлений законом спосіб речовими доказами.
У ході досудового слідства у кримінальному провадженні та вивчення особистості підозрюваного ОСОБА_3 встановлено ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо невиконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Ризик попередження спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Крім того, слід зазначити, що після замаху на вбивство ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину. Вказана поведінка підозрюваного свідчить про наміри уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджує актуальність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо наявності ризику незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.
Також, враховуючи, що підозрюваний має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, що у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3 та суворості покарання, яке загрожує йому у випадку доведення вини, з метою уникнення встановленої законом відповідальності є досить високим ризик того, що перебуваючи на волі підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні шляхом погроз або застосуванням насильства.
Ризик вчинити підозрюваним інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що оскільки, характер та тяжкість злочину,. у вчиненні якого підозрюється останній, а також навички останнього поводження з вогнепальною зброєю, як військовослужбовця та доступ під час виконання службових обов'язків до вогнепальної зброї та бойових припасів в тому числі до необлікованих, свідчить про підвищену небезпеку останнього. В тому числі, є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і злочин проти життя та здоров'я особи, про що свідчить очевидна психологічна спроможністю підозрюваного вільно, виключно за своїм бажанням, без розумної причини самозахисту чи виконання державного або громадського обов'язку застосувати насильство відносно інших осіб.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і обґрунтував.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора також подав письмове клопотання про обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в обґрунтування зазначив, що підозрюваний є військовослужбовцем, має державні нагороди та грамоти за відмінну службу, позитивно характеризується за місцем служби.
Підозрюваний зазначив, що на стадії затримання його права не порушу4вались, психологічного та фізичного тиску на нього не було, розуміє в чому підозрюється, але вину визнає частково, так як стріляти почав після застосування до нього газового балончику, підтримав правову позицію захисника.
Вислухавши учасників судового розгляду вивчивши надані документи суд приходить до висновку, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено, надані стороною обвинувачення докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення.
Наявні достатні підстави вважати, що існують ризики , передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК, на які вказує сторона обвинувачення.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків зазначених у клопотанні є обгрунтованою.
Враховуючи вагомість зібраних по кримінальному провадженню доказів, тяжкість передбаченого кримінальним законом покарання , з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, такий запобіжний захід як тримання під вартою, є необхідним і має запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
В судовому засіданні встановлено, обґрунтування клопотання слідчим та прокурором свідчать про наявність обґрунтованої підозри і встановлених ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (п. п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
При обранні запобіжного заходу, суд вважає можливим, враховуючи данні які характеризують особу визначити заставу.
Оцінюючи в сукупності встановлені обставини суд приходить до висновку про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 правом внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному суд не мав можливості вислухати думку потерпілих, сторона захисту з ними не мала можливості обумовити питання надання допомоги, а тому клопотання адвоката про обрання більш м'якого запобіжного заходу не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183-184, 194, 615, 369, 372, 392 КПК України, суд
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194 ч.5, 196, ст.395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тимання під вартою - задовольнити.
Клопотання захисту відхилити.
Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів з06:00 год. 01.05.2026 року до 06:00 год. 29.06.2026 року в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 з правом внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При сплаті застави та зміні запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання або служби;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він мешкає без письмового дозволу слідчого, прокурора, суду.
У разі внесення підозрюваним або іншою особою застави, згідно з ухвалою суду щодо підозрюваного, передбачені ст.182 КПК України роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду або через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Копію ухвали вручити слідчому, підозрюваному та направити прокурору, захиснику і до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Слідчий суддя ОСОБА_1