Справа № 185/2564/26
Провадження № 2/185/3609/26
іменем України
05 травня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. з участю секретаря судового засідання Гоцій А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди
19.02.2026 року позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок роботи на підприємстві він втратив професійну працездатність.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 210000.00 грн.
Ухвалою від 24.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення виклику сторін по справі.
Заяви та клопотання відповідача
Просив суд внести його дані до додаткових відомостей про учасника справи для вступу до електронної справи.
Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача провнесення його даних до додаткових відомостей про учасника справи, для вступу до електронної справи. Вказані відомості внесено судом до електронної справи.
У відзиві на позов просив суд відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.08.1991 по 11.12.2017 працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 11 грудня 2017 року позивач був звільнений з посади заступника директора з охорони праці дільниці апарату управління, зайнятий на підземних роботах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі п. 2 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з виявленням невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи.
У медичному висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу Український науково дослідний інститут промислової медицини м. Кривого Рогу від 19.03.2015 № 447, зазначено, характер професійного захворювання позивача: -Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група «В». Легенева недостатність першого-другого ступеня. -Нейросенсорна приглухуватість справа першого ступеня (з легким зниженням слуху), зліва другого ступеню (з помірним зниженням слуху). -Остеоартроз колінних та ліктьових суглобів, двобічний плечолопатковий періартроз, ПФС-першого-другого ст. Відповідно до п. 13 акту розслідування причин виникнення професійного захворювання від 03.04.2015, форми П-4, який затверджено начальником Першотравенського міськрайонного Управління Головного Управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області, головним державним санітарним лікарем м.Першотравенська, Петропавлівського та Межівського районів О.А.Чабан, шкідливими умовами праці заступника директора з охорони праці дільниці апарату управління, зайнятий на підземних роботах ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» Підплетька Олександра Миколайовича є пил, шум, вимушена робоча поза.
Згідно п. 14 «Акту розслідування», «діагноз»: -Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група «В». Легенева недостатність першого-другого ступеня. (J 44.0). -Нейросенсорна приглухуватість справа першого ступеня (з легким зниженням слуху), зліва другого ступеню (з помірним зниженням слуху). (H 90.3) -Остеоартроз колінних та ліктьових суглобів, двобічний плечолопатковий періартроз, ПФС-першого-другого ст. (М 17-19) Відповідно до п.15 «Акту розслідування» на момент розслідування хворий ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні. Відповідно до п.16 «Акту розслідування», професійне захворювання виникло за таких обставин: Через неефективність роботи систем вентиляції, кондиціювання повітря, захисних засобів, механізмів, засобів індивідуального захисту та у результаті виконання робіт, пов'язаних з роботою в умовах підвищеного рівня шуму.
Відповідно до п. 19 «Акту розслідування», особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи - не встановлено, через тривалий час роботи в умовах дії шкідливих факторів та зміною керівників підприємств.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12 ААА № 014035 від 10.06.2015, позивачу, первинно - повторно встановлено 40 % втрати працездатності, з яких ПЕРВИННО - 15 % ХОЗЛ, ПЕРВИННО - 10% туговухість, ПЕРВИННО - 10% деф.арт., ПОВТОРНО - 5% травма Акт №80 про нещасний випадок від 29.12.2003.
В п.7 даного акту форми Н-1 вказано, що причиною нещасного випадку є «Выполнение работ, не связанных с должностными обязательствами».
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12 ААА № 046826 від 27.06.2017, позивачу, повторно встановлено 40 % втрати працездатності.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12 ААА № 058500 від 18.06.2020, позивачу, повторно встановлено 40 % втрати працездатності. 21.12.2021 лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпаталогічного закладу охорони здоров'я ДУ «Український науководослідний інститут промислової медицини» Підплетьку О.М. надано новий медичний висновок №2302, згідно якого зазначено, наявність хронічного професійного захворювання позивача: -Хронічне обструктивне захворювання легень другої-третьої стадії (пиловий бронхіт другої-третьої стадії, емфізема легень другої-третьої стадії), група «С». Легенева недостатність другого-третього ступеня. -Остеоартроз у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня) зі стійким больовим синдромом. -Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху), за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової.. Обґрунтування діагнозу професійного захворювання (отруєння): Стадія проф. ХОЗЛ підвищена на підставі негативної динаміки та прогресуючого перебігу даного захворювання. Ступінь функц. розладів проф. захворювання ОРА змінено на підставі негативної динаміки та прогресуючого перебігу даного захворювання, вираженності клінічних проявів захворювання, даних РГ- обстеження хворого, та висновку лікаря невропатолога.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12 ААА № 120604 від 21.01.2022, позивачу, повторно встановлено 65 % втрати працездатності, з яких 30 % - ХОЗЛ, 20% - ДПР, 10% - туговухість, 5% - травма Акт №80 про нещасний випадок від 29.12.2003.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААВ № 564100 від 21.01.2022, позивачу, первинно та безстроково встановлено третю групу інвалідності з 05.01.2022.Протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземно. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: нагляд і лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР.
21.01.2022 МСЕК було вперше складено програму реабілітації інваліда ОСОБА_1 (індивідуальна програма реабілітації інваліда № 101 вікова категорія від 18 років і старше).
Згідно форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, призначена реабілітація: відновна терапія, стаціонарне лікування за рекомендацією лікаря, запобігання переохолоджень, амбулаторне лікування в лікувально-профілактичних установах за місцем мешкання, санаторно-курортне лікування сан.пульмонологічного профілю, медичне спостереження у лікарів «Д» сімейного лікаря, ортопеда, невролога, пульмонолога, ЛОР, консультування у лікаря ФТВ, лікувальний масаж за призначенням лікаря та лікувальна фізкультура - дихальна гімнастика вдома постійно. Крім цього зазначено про: неможливість працювати за основною професією, протипоказана важка фізична праця в шкідливих умовах, під землею, в умовах підвищеного шуму, несприятливого мікроклімату. Зазначено види професій і спеціальностей доступних за станом здоров'я: комірник, вахтер, диспетчер. У своїй професії не працездатний. Після встановлення позивачу в 2015 році - 40% втрати працездатності у зв'язку із професійним захворюванням, а в 2021 році групи інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням та 65% втрати працездатності, ОСОБА_1 змушений лікуватись та спостерігатись у лікарів. Так, 29.09.2015 ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до КЗ «Першотравенська ЦМЛ» Дніпропетровської обласної ради із захворюванням визнаним рішенням лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу Український науково дослідний інститут промислової медицини м. Кривого Рогу від 19.03.2015 №447, професійним. Внаслідок чого був госпіталізований. Виписаний зі стаціонару 16.10.2015. З тими же професійними захворюваннями, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 20.04.2016 по 06.05.2016, з 05.07.2016 по 20.07.2016, з 07.02.2017 по 21.02.2017, з 22.05.2017 по 30.05.2017, з 07.08.2017 по 21.08.2017, з 23.10.2017 по 10.11.2017, з 16.01.2018 по 01.02.2018, з 01.09.2019 по 20.09.2019, з 20.09.2019 по 30.09.2019, з 27.01.2020 по 07.02.2020, з 22.02.2021 по 05.03.2021, з 14.06.2021 по 29.06.2021, з 13.08.2021 по 25.08.2021, з 18.11.2021 по 28.11.2021, з 13.12.2021 по 28.12.2021, з 27.06.2022 по 11.07.2022, з 20.09.2023 по 29.09.2029, з 01.02.2024 по 12.02.2024, з 09.05.2024 по 22.05.2024, з 02.10.2024 по 15.10.2024, 18.03.2025 по 31.03.2025, з 30.10.2025 по 12.11.2025. Тобто позивач в силу профзахворюваності змушений більше двох разів на рік (на протязі останніх одинадцяти років) звертатись за медичною допомогою та знаходитись на стаціонарному лікуванні, систематично вживати медикаменти, також лікуватись амбулаторно, що завдає йому моральних страждань, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином встановлено, що позивач працюючи у важких та шкідливих умова на виробництві, отримав професійні захворювання і як наслідок став інвалідом, між чим є причинно-наслідковий зв'язок. У зв'язку з вище викладеним, ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я на виробництві.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №210/3177/17.
У відповідності до статті 4 Закону України “Про охорону праці» державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я відбулося при виконанні ним трудових обов'язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Таким чином, при визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі і розмір втрати професійної працездатності, призначення позивачу групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров'я позивача, керується принципом розумності, виваженості та справедливості. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Крім того, суд також приймає до уваги те, що заявляючи вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 210 000 грн., позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів на обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричиненої шкоди. При цьому у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди з моменту первинного встановлення втрати професійної працездатності, тобто ще з 10 червня 2015 року. Тривалість не звернення з таким позовом не обґрунтована. Зі сплином часу ці чинники згладжуються, негативність наслідків морального характеру зменшується. За таких обставин суму відшкодування моральної шкоди слід визначити у розмірі 40 000.00 гривень.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 23 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, якщо моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров'ю.
Вирішуючи питання щодо стягнення суми моральної шкоди в частині відрахування податків та інших обов'язкових платежів суд враховує Інформаційний лист Дніпровського апеляційного суду від 17.12.2024 за № 04.4-27/79/2024 "Щодо окремих питань судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров'ю".
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000.00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1331.20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", ідентифікаційний номер 00178353, вул. Соборна, 76, м. Павлоград Дніпропетровської області, 51400.
Суддя: В. О. Головін