Справа № 447/485/26
№ 2/183/5578/26
01 травня 2026 року м.Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Оладенко О.С., ознайомившись із позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
29.04.2026 на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 для розгляду даної справи визначено суддю Оладенко О.С.
Як встановлено у ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання про підсудність цієї справи суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Так, з наявної в матеріалах справи відповіді на запит суду вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією.
Підставою передачі справи до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області в ухвалі Миколаївського районного суду Львівської області зазначено, те що Верховний Суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області на Самарівський (Новомосковський) міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Як встановлено у п.3-1 перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
На даний час, закону України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, Верховною Радою України не ухвалено, воєнний стан не скасовано та не припинено.
Так, до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, м.Гірське Луганської області не належало до Сіверськодонецького (Сєвєродонецького) району Луганської області, натомість належало до Попаснянського району Луганської області.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Попаснянського районного суду Луганської області на Васильківський районний суд Дніпропетровської області.
Наведене свідчить, що на території, віднесеній до юрисдикції Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області місце проживання відповідачки не зареєстроване.
З відповіді №2677611 від 01.05.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з м.Гірське і офіційно через відповідний орган реєстрації зареєструвала місце свого перебування за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 646, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.
Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ за ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Про таке також міститься висновок у постанові Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2024 у справі 214/3826/24.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21 вказала, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (стаття 29 ЦК). За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону (постанова Київського апеляційного суду від 31 травня 2024 року у справі № 755/6388/24).
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи відомості з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про зареєстроване місце перебування відповідачки як внутрішньо переміщеної особи, дана цивільна справа підсудна Хаджибейському районному суду міста Одеси.
Аналогічний висновок щодо зареєстрованого місця перебування особи за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи наведений у постановах Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 та від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ЦПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне передати вказану цивільну справу за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Хаджибейського районного суду міста Одеси.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати на розгляд за підсудністю до Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала суду складена і підписана 01 травня 2026 року .
Суддя Оладенко О.С.