Справа № 204/4983/26
Провадження № 1-кс/204/852/26
Іменем України
30 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026042140000450 від 28.04.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селищі Бараниківка Кременського району Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, посада номер обслуги гранатометного відділення взводу бойового забезпечення розвідувальної роти розвідувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026042140000450 від 28.04.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026042140000450 від 28.04.2026, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, стосовно ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням, встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно ст. 14 Статуту - із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями , інструкціями тощо. Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата (матроса) у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стан, збереження виданого йому майна. А стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов'язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.За приписами ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).Проте, солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи свої обов'язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.Солдат ОСОБА_5 , 28.04.2026 близько 12.00 годин, перебуваючи поблизу домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , проходячи біля паркану вищевказаного домоволодіння, побачив велосипед марки «Leopard Arrewcat» номер рами НОМЕР_2 чорного кольору та велосипед марки «WAH00 Genecic» номер рами DT2855U0730a чорного кольору, що стояли біля паркану вищевказаного домоволодіння, та визначив їх об'єктами свого злочинного посягання.В той же день та час, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, підійшов до паркану будинку АДРЕСА_2 , переліз через паркан, таким чином усунув собі перешкоду, та опинився на території домоволодіння, яке перебуває у постійному користуванні ОСОБА_8 .В подальшому, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що в цей час за ним ніхто не спостерігає і він діє ніким не поміченими, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів щодо посягання на чужу власність та її вилучення, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна та бажаючи настання таких наслідків, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, викрав з території дачного будинку АДРЕСА_2 побачив велосипед марки «Leopard Arrewcat» номер рами НОМЕР_2 чорного кольору та велосипед марки «WAH00 Genecic» номер рами DT2855U0730a чорного кольору, вартістю 11885,80 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 80 коп.), чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на вказану суму, після чого, покинув місце скоєння кримінального правопорушення.Однак, довести до кінця свій злочинний умисел та розпорядитись викраденим не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений співробітниками УПП ДПП в Дніпропетровській області поблизу місця скоєння кримінального правопорушення.Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено достатньо підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.Таким чином, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
28.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.29.04.2026 військовослужбовцю ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами у своїй сукупності. Вказані докази, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховування від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується, тим що солдат ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання. Крім того, з обставин кримінального провадження вбачається, що солдат ОСОБА_5 , будучи особою, яка на підставі статутів Збройних Сил України, взявши на себе зобов'язання знаходитися на території місця дислокації свого військового підрозділу або у місці, визначеному його командирами, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю, порушив ці зобов'язання. Вказане також має стати підставою для того аби визнати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання таким, що не може бути застосований до особи, яка своєю поведінкою вже продемонструвала зневагу до уповноважених осіб Збройних Сил України, під чиїм контролем мав знаходитися як підлеглий їм військовослужбовець.Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик вчинення іншого кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що підозрюваному загрожує покарання до 8 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження останнім злочину, передбаченого ст. 185 КК України. Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.Таким чином, в умовах воєнного стану на території України, такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України.З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Таким чином солдат ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. У зв'язку з чим, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладенні у клопотанні.
Підозрюваний в судовому засіданні суду пояснив, що йому зрозуміло в чому його підозрюють, він був напідпитку та не пам'ятає робив він цей злочин чи ні, можливо таке й було. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід, він бажає піти служити.
Захисник заперечував проти клопотання і просив застосувати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід.
Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
В судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, підозрюваний, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, за відсутності дієвих стримуючих чинників, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше судимий, має не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину на території України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, та інших обставин, що мають значення, вважаю визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 66 560,00 грн., що у даному випадку буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків, послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов'язків підозрюваним відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені КПК України.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026042140000450 від 28.04.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 26 червня 2026 року.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 66 560,00 грн.
У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_5 встановленої застави у розмірі 66 560,00 грн., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 26 червня 2026 року, виконувати наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
?прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
?повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
?утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання до відповідних органів паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в доход держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1