Справа № 204/2402/26
Провадження № 2/204/2689/26
27 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Павлюк Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, якою просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2029279893_CARD від 27.02.2020 року у розмірі 66 186,27 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та правової допомоги в розмірі 7 000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 27.02.2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №2029279893_CARD. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. 15.03.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2029279893_CARD від 27.02.2020 року в розмірі 66 186,27 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 35 800 грн.; заборгованість за відсотками - 30 386,27 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, та у зв'язку із невиконанням умов договору, позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 18.03.2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у тексті позовної заяви просив суд здійснювати розгляд за відсутності представника та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи в судовому засіданні у його відсутності не подав, в установлений судом строк відзив не подав.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Отже, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 27.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП Банк» і підписав анкету-заяву на отримання кредиту (а.с. на звороті 10) та надав дозвіл на обробку своїх персональних даних (а.с. 8). У анкеті-заяві ОСОБА_1 вказав свої анкетні данні, персональні контакти, інформацію про розмір свого місячного доходу, а також те, що бажає отримати кредит у розмірі 6 839,96 грн на строк 7 місяців для придбання товарів та послуг (розділ 3).
Того ж дня, 27.02.2020 року АТ «ОПТ Банк» було ознайомлено ОСОБА_1 із суттєвими умовами кредитування, що зазначено у паспорті споживчого кредиту (інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (а.с. на звороті 9). У якості додатку №1 до паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 погодив та підписав орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с.10).
27 лютого 2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2029279893 (а.с.7).
За умовами договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту - 6 839,96 грн. з яких: 390 грн. на оплату додаткових послуг Банку, а саме послуги «СМС+Довідка»; 6 028 грн. на придбання товару у Продавця 1 та 421, 96 грн. на придбання послуг зі страхування у продавця 2: страхування від нещасного випадку від СК «Арсенал Лайф»; комісійна винагорода - 0 грн.; дата остаточного повернення кредиту - 27 вересня 2020 року; комісія за управління кредитом - щомісячно у розмірі 0% від суми кредиту; продавець 1 - ТОВ Дієса (ЄДРПОУ - 36493471); продавець 2 - СК «Арсенал Лайф» (ЄДРПОУ - 39180655); сума першого внеску - 1 500 грн.; фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.
У розділі 3 такого договору, ОСОБА_1 зазначив, що бажає оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб: тип картки - MC Gold (PayPass) валюта рахунку - гривня; номер рахунку - НОМЕР_1 . ОСОБА_1 особистим підписом у відповідній графі договору підтвердив отримання картки.
У якості додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №2029279893 від 27.02.2020 року сторонами погоджено на підписано власноруч позичальником ОСОБА_1 графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що своєю заявою ОСОБА_1 приєднався до договору добровільного страхування у СК «Арсенал Лайф» (а.с. на звороті 8).
Як вбачається із специфікації від 27.02.2020 року до кредитного договору №2029279893 від 27.02.2020 року, АТ «ОТП Банк» прийнято позитивне рішення щодо можливості надати позичальнику ОСОБА_1 кредит згідно даних: сума кредиту - 6 028 грн.; комісія - 03%; процентна ставка - 0,01%; строком на 7 місяців; комісія за оформлення кредиту - 0 грн.; номер рахунку-фактури - 000700010000578 від 27.02.2020 року; перший внесок позичальника - 1 500 грн. (а.с.13).
З матеріалів справи вбачається, що позичальник ОСОБА_1 сплатив перший внесок у розмірі 1 500 грн. та отримав у ТОВ «Дієса» магазин 001 м.Київ (Ельдорадо) 6 одиниць товару, а саме: смартфон Xiaomi Redmi Note 8T 4/64 GB Moolight White - 8517120000 у кількості 1 шт вартістю 4 999 грн.; Android Maximum у кількості 1 шт. вартістю 782 грн.; страхування «HiProtection» 2 роки кількістю 1 шт. вартістю 1 250 грн.; ЕПЗ Avast Mobile Security Pro 00502 в кількості 1 шт вартістю 119 грн.; ЕПЗ Redex «Стандарт» 12 місяців 58 29 32 кількістю 1 шт вартістю 99 грн.; ЕПЗ AdLock Mobile 2PE/Life-Time 00502 кількістю 1 шт вартістю 279 грн., що підтверджується товарним чеком №000700010000578 від 27 лютого 2020 року (а.с. на звороті 12) та чеком ТОВ «Дієса» від 27.02.2020 року (а.с. на звороті 13) в якому міститься перелік товарів ідентичними із тими, що зазначені у товарному чеку на загальну суму 7 528 грн. з яких 1 500 грн - готівка, а 6 028 грн. - кредит.
Так, долучена до позову виписка з карткового рахунку відповідача (рух коштів по картці) за період з 27.02.2020 року по 15.03.2024 року вказує, що відповідач використав надані кредитні кошти та частково сплачував заборгованість, а отже, прийняв запропоновані банком умови кредитування (а.с.15-23).
Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.
Із розрахунку заборгованості складеного АТ «ОТП Банк» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2029279893_CARD від 27.02.2020 року складає в загальному розмірі 66 186,27 грн. (а.с.24-38).
15 березня 2024 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу №18/03/24 за умовами якого АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк», і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (а.с.39-43).
Факт оплати ТОВ «Діджи Фінанс» за договором факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року підтверджується платіжною інструкцією №1 від 15.03.2024 року (а.с.50).
Згідно Акту приймання передачі реєстру боржників №1 до договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року, АТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв реєстр боржників №1 у кількості боржників 61 (а.с.48).
Як вбачається із витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року, АТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2029279893_CARD заборгованість якого складає 66 186,27 грн. з них: заборгованість по тілу - 35 800 грн.; заборгованість по відсотках - 30 386,27 грн.; заборгованість по комісії та пені - 0 грн. (а.с.49).
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право належного кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором №2029279893_CARD заборгованість якого складає 66 186,27 грн. з них: заборгованість по тілу - 35 800 грн.; заборгованість по відсотках - 30 386,27 грн.; заборгованість по комісії - 0 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів на підтвердження сплати наявної заборгованості відповідачем надано не було, власного розрахунку відповідачем також наведено не було, у зв'язку із чим, суд приймає розрахунок позивача як дійсний та достовірний.
Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі, заслуговують на увагу і тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором №2029279893_CARD в розмірі 66 186,27 грн. з них: заборгованість по тілу - 35 800 грн.; заборгованість по відсотках - 30 386,27 грн.; заборгованість по комісії - 0 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., суд зазначає наступне.
За частинами 1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Нормами ЦПК України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об'єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 7 000,00 грн.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 01 липня 2025 укладено договір №42649746 про надання правової допомоги (а.с.52-54). 28 листопада 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду №2035395314_ CARD до договору №2029279893 про надання правової допомоги (а.с.55) в якому сторони узгодили розширити, зокрема, розділ «1.Предмет договору», доповнивши його пунктом «1.2 виконавець зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з гр. ОСОБА_1 ».
ТОВ «Діджи Фінанс» замовило, а ФОП ОСОБА_2 виконав послуги професійної правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості з гр. ОСОБА_1 за кредитним договором №2029279893_ CARD. Сума наданих послуг склала 7 000 грн., витрачений час у загальному розмірі склав 4 год., що підтверджується Актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 27.11.2025 року (а.с.57) та детальним описом робіт виконаних ОСОБА_2 (а.с.56).
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено про те, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд, враховуючи об'єм та характер наданих послуг, їх складність, вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, та підлягає зменшенню до 2 000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2029279893_CARD в розмірі 66 186 (шістдесят шість тисяч сто вісімдесят шість) грн. 27 (двадцять сім) коп. з них: заборгованість по тілу - 35 800 (тридцять п'ять тисяч вісімсот) грн.; заборгованість по відсотках - 30 386 (тридцять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 27 (двадцять сім) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
В іншій частині - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ - 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1),
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя Н.В. Токар