Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/197/26 Головуючий у суді І інстанції: Іванова Л.А.
Категорія: ст.124 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
04.05.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 11 березня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 11 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду 09 лютого 2026 року о 16:00 год. в м. Кропивницькому по просп. Європейському, 48А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mitsubishi L200», номерний знак НОМЕР_2 . піді час руху заднім ходом, виїжджаючи з прилеглої території, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Skoda Fabia». державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася позаду по головній дорозі, внаслідок чого транспортні, засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відмові дальність за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції: не перевірив викладені обставини; не витребував додаткові докази; не надав можливості усунути недоліки; не забезпечив участь у судовому засіданні альтернативними способами.
Також а апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, мотивуючи це тим, що він є військовослужбовцем та перебуває у зоні бойових дій.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - залишити без змін, з таких підстав.
Оскільки розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 та матеріалах справи наявні відомості про направлення копії постанови суду першої інстанції на електронну пошту ОСОБА_1 прихожу до висновку про необхідність поновлення йому строку на апеляційне оскарження.
Розгляд справи призначався в суді апеляційної інстанції на 08.04.2026 на 09.30.
Однак на адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на травень місяця.
Розгляд справи відкладено на 04.05.2026 на 10.00.
У призначений судом час ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився та будь яких клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, ОСОБА_1 належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи.
А тому, у відповідно до ст. 268 КУпАП прихожу до висновку про можливість розгляду справи без ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Згідно положень ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів. При цьому пошкодження таких засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.
При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №587178 від 09 лютого 2026 року, яким підтверджується та зафіксовано, що 09 лютого 2026 року о 16:00 год. в м. Кропивницькому по просп. Європейському, 48А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mitsubishi L200», номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, виїжджаючи з прилеглої території, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася позаду по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 лютого 2026 року, з якою ознайомлені учасники ДТП та яка підписана ними без будь- яких заперечень та зауважень, та якою підтверджується місце дорожньо-транспортної пригоди із зазначенням прив'язки, напрямки руху транспортних засобів, а також переліком видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП;
- письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 09 лютого 2026 року, за якими зазначив, що 09 лютого 2026 року о 16:10 год. він виїжджав з парковки магазину «Файно Маркет», що розташований по вул. Верхня Пермська, та виїжджаючи заднім ходом, - не помітив автомобіль «Skoda Fabia», що проїжджав позаду та допустив з ним зіткнення, після чого вийшов з автомобіля та спільно з водієм іншого автомобіля викликали поліцію;
- письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 від 09.02.2026 року, за якими повідомила, що 09 лютого 2026 року о 16:10 год. вона керувала автомобілем «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_3 по головній дорозі по проспекту Європейському в м. Кропивницькому, та в цей час інший водій, який виїжджав з прилеглої території, не помітив її автомобіль, у зв'язку з чим сталося зіткнення.
- довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, складеною інспектором ВАП УПП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Антоном ФОМУЛЯЄВИМ, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 , терміном дії з 09 квітня 2024 року по 09 квітня 2026 року.
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що вказані докази належними і допустимыми, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 10.9 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.
А тому, доводи апеляції про відсутність доказів, які доводять вину ОСОБА_1 є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються вищевикладеним.
Що стосується доводів апеляції про те, що суд не перевірив обставини викладені у протоколу про адміністративне правопорушення.
За змістом п. 2.3.б. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За умовами п. 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
В матеріалах справи наявні докази того, що водій ОСОБА_1 під час руху заднім ходом, виїжджаючи з прилеглої території, допустив зіткнення з транспортним засобом «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася позаду по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За таких підстав, дії водія ОСОБА_1 які виявилися в порушенні п. 10.9 ПДР - знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з обставинами ДТП, в результаті чого транспортні засоби «Mitsubishi L200» та «Skoda Fabia» отримали механічні пошкодження.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП доведена повністю.
В той же час, обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення узгоджується з матеріалами справи.
Щодо належності доказів.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Наявні у справі докази є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.
Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 не оспорюють дійсність даних зафіксовані як в протоколі про адміністративне правопорушення, в схемі місця ДТП, в свої письмових поясненнях та письмових поясненнях ОСОБА_2 .
А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься у наявних доказ в матерілах справи не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що наявні докази у справі є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Твердження апеляції про розгляд справи без ОСОБА_1 та його представника за наявності клопотання про відкладення, як підстава для скасування рішення суду не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи справа призначалась в суді першої інстанції на 25.02.2026 на 09.50.
Однак 23.02.2026 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також на адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі.
Розгляд справи відкладено на 11.03.2026 .
Однак 10.03.2026 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Тому, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Більш того, апеляційний суд поновив у правах передбачених ст. 268 КУпАП, однак апелянтом не було надано будь-яких додаткових доказів та аргументів стосовно не винуватості ОСОБА_1 .
Зокрема, ОСОБА_1 будь яких переконливих доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення не надав.
А тому, на думку апеляційного суду районний суд правильно розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 оскільки в протилежному випадку розгляд справи відбувся поза межами строку передбаченого ст. 38 КУпАП.
Разом з тим, ОСОБА_1 як в суді першої та апеляційної інстанції, у випадку незгоди із складеним відносно нього протоколом та матеріалами справи мав можливість подати письмові пояснення щодо нових обставин.
Оскілки в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 про обставини ДТП та будь-яких нових пояснень за час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції від нього не надходило, суд приходить до висновку про те, що розгляд справи без участі ОСОБА_1 не може бути підставою для скасування судового рішення.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 124 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Кропивницького від 11 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 11 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук