Провадження № 33/803/848/26 Справа № 213/6307/25 Суддя у 1-й інстанції - Алексєєв О. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
28 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника Щербаня В.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу захисника Щербаня В.С., на постанову судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-
Згідно постанови ОСОБА_1 24 листопада 2025 року о 10 год. 08 хв. по вул. Чумацький шлях, 2А в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області керував транспортним засобом Мерседес Бенц Спрінтер, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звуженні зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Не погодившись з постановою суду захисник Щербань В.С. оскаржив постанову в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що з постановою не згоден, оскільки вона винесена з порушенням матеріального та процесуального права. Сторона захисту просить визнати недопустимим доказом відеозаписи, оскільки вони були долучені через запит судді, так як наявні в матеріалах справи відео повністю не відтворювалися. Судом при винесенні постанови допущено неповноту судового розгляду, а саме, суд першої інстанції не врахував безпідставність зупинки транспортного засобу, незаконність вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння, вказані ознаки наркотичного сп'яніння працівником поліції фактично не перевірялися. Окремо, звертає увагу, що ОСОБА_1 протягом двох годин звернувся до лікаря нарколога та пройшов огляд, відповідно до якого у останнього ознак сп'яніння не виявлено. Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише не хотів їхати на службовому авто поліцейських. Просить постанову скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку учасників справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких вимог суддя районного суду, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які могли істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так апелянт вказує, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте повідомив працівникам поліції причини відмови направитися до медичного закладу на службовому авто поліцейських.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою часиною складу зазначеного правопорушення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 самостійно, протягом двох годин пройшов огляд у лікаря-нарколога, та відповідно висновку лікаря не перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Даний факт підтверджує відсутність у поліцейських підстав для перевірки ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння та вбачання у останнього відповідних ознак.
З відеозапису з нагрудної бодікамери вбачається, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що останній пояснює, що відмовляється, оскільки не згоден проїхати до медичного закладу на службовому автомобілі поліцейських та може самостійно направитися до закладу в супроводі працівників поліції.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції допитував свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні, який повідомив, що приїхав на місце зупинки після телефонного дзвінка ОСОБА_1 та пропонував поліцейським відвезти останнього на огляд до закладу охорони здоров'я, проте отримав відмову та після зупинки самостійно відвіз ОСОБА_1 до лікарні, де той пройшов огляд.
Матеріали, на які посилається суд першої інстанції не містять підтвердження перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в наркотичному сп'янінні.
Апеляційний суд наголошує, що суди не вправі самостійно відшукувати докази вини особи, оскільки це означало б перебрання на себе функцій сторони обвинувачення, що суперечить принципу змагальності сторін та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сам ОСОБА_1 заперечує факт перебування у стані наркотичного сп'яніння, а також звертає увагу, що поліцейськими не було повідомлено йому причину запинки транспортного засобу.
Матеріали провадження не містять достатніх доказів, які б спростовували доводи апелянта у цій частині.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
З наявних матеріалів справи не вбачається достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про відсутність складу та події правопорушення в діях притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП).
Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Щербаня В.С. задовольнити.
Постанову судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя