Справа №760/11892/25
1-кп/760/2154/26
28 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
за участі сторін та інших учасників провадження:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві розгляд кримінального провадження №12025100090000363 від 25.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за №12025100090000363 від 25.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 , діючи в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , заявив клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання мотивоване тим, що накладення арешту на майно обвинуваченого є необхідним, обґрунтованим та співмірним заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на забезпечення можливого виконання цивільного позову. Представник потерпілого зазначив, що наявність обґрунтованого розміру цивільного позову є достатньою підставою для застосування арешту майна відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, а вартість частки квартири, що належить обвинуваченому, є співмірною із заявленими вимогами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 170 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання про накладення арешту на майно та просила відмовити у його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.
Згідно зі ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду з метою забезпечення цивільного позову має право звернутися також цивільний позивач.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 6 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна з метою відшкодування шкоди накладається на майно підозрюваного/обвинуваченого за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження майна.
Судом встановлено, що у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, який прийнятий до судового розгляду.
Разом з тим, встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_6 на праві власності належить частка в нерухомому майні, а саме: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 57,5 кв.м.
Інформація про наявність у обвинуваченого права власності на 1/2 частки квартири підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Наявність обґрунтованого розміру цивільного позову є необхідною і достатньою умовою для застосування арешту майна відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, а вартість частки квартири, що належить ОСОБА_6 , є співмірною із зазначеною сумою, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 170 КПК України.
Суд враховує, що метою накладення арешту є не покарання особи, а забезпечення виконання можливого судового рішення в частині цивільного позову. При цьому застосування такого заходу не повинно бути надмірним втручанням у право власності особи.
Оцінивши співмірність втручання у право власності обвинуваченого із завданням кримінального провадження, суд приходить до висновку, що накладення арешту на зазначене майно є розумним, необхідним та пропорційним заходом.
Доводи сторони захисту про відсутність підстав для задоволення клопотання суд вважає такими, що не спростовують необхідності забезпечення цивільного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 175, 372, 376 КПК України, суддя, -
Клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_8 , задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , площею 57,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна:3286065780000.
Ухвала про арешт майна пілягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_9