Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6786/26
провадження № 1-кп/758/1568/26
про продовження тримання під вартою та призначення судового розгляду
30 квітня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
із секретарем ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026000000000371 від 15.04.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Шевченко, Красноармійськ, Донецької області, громадянки України, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України,
24 квітня 2026 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов складений старшим слідчим 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітаном юстиції ОСОБА_8 затверджений прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додаржанням законів органами безпеки офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 обвинувальний акт з додатками стосовно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
27.04.2026 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва постановлено призначити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт відносно обвинуваченого, суд приходить висновку про можливість призначення його до судового розгляду з наступних підстав.
У відповідності до норм кримінально-процесуального закону щодо загального положення судового розгляду (ст.ст.2, 7, 8, 17, 20, 21-23, 28, 314 КПК України) судове провадження повинне здійснюватися у судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, а також проведено і завершено протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, угоди, передбачені ст. 468 КПК України, учасниками кримінального провадження не укладались, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.
Учасники судового провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Підстав для проведення судового розгляду в закритому провадженні немає.
Визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
З огляду на викладене, враховуючи думку учасників провадження, суд дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Водночас, прокурором заявлене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що:
на даний час, у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується;
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні інкримінованого їй особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Остання має зв'язки із представниками спеціальних служб рф, які беруть участь у збройній агресії проти України, є обізнаною з формами та методами роботи правоохоронних органів, методами конспірації та може їх використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
враховуючи викладене, ОСОБА_7 усвідомлює, що вчинила злочин, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може втекти та переховуватись від суду та вчиняти спроби покинути територію України;
вік обвинуваченої ОСОБА_7 , стан її здоров'я, соціальні зв'язки дозволяють їй ефективно переховуватися від суду, у тому числі за межами України;
вищевказане безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений має можливість виїхати на територію рф чи тимчасово окуповані території України, де буде переховуватись від суду та продовжить свою підривну діяльність проти України;
системна злочинна діяльність ОСОБА_7 була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України, а тому, перебуваючи на волі, вона може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки була затримана правоохоронними органами та, ймовірно, не виконала усі завдання співробітника спецслужби рф.
Як встановлено колегією суддів, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2026 строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 06.05.2026 включно, без визначення розміру застави.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
За своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч. 1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа "Бекчиєв проти Молдови").
Суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, і в разі визнання її винуватою, їй може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути їй призначено судом у випадку визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, остання, може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду.
Вік обвинуваченої ОСОБА_7 , стан її здоров'я, соціальні зв'язки дозволяють їй ефективно переховуватися від суду, у тому числі за межами України. Більш того, обвинувачена має зв'язки із представниками спеціальних служб рф, які беруть участь у збройній агресії проти України, є обізнаною з формами та методами роботи правоохоронних органів, методами конспірації та може їх використовувати з метою уникнення від кримінальної відповідальності та як наслідок покарання.
Також судом врахована кількість епізодів, які інкриміновані ОСОБА_7 , що свідчить про систематичність дій. Вчинення кримінального правопорушення припинено не добровільно, а затримана правоохоронними органами, що вказує на високу ймовірність продовжити кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_7 обвинувачується або вчинити інше.
Крім того, місце проживання ОСОБА_7 зареєстроване у м.Покровськ, Донецькій області, тобто безпосередній близькості від лінії фронту із державою агресором, якій остання надавала допомогу за інкримінованим обвинуваченням.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
При цьому, згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
При вирішені питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом також враховано особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, проживає у м. Києві, не заміжня, що вказує на відсутність в обвинуваченої міцних соціальних зв'язків на підконтрольній Україні території, які б могли бути стримуючим фактором для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої на стадії судового розгляду кримінального провадження та які у сукупності з іншими обставинами свідчать про існування ризику переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Окрім того , відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України від час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Враховуючи викладене, особу обвинуваченої ОСОБА_7 , її майновий та сімейний стан, обставини вчинення інкримінованого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього.
Поряд із наведеним, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст.8, 27, 177, 178, 183, 199, 314-316 КПК України,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного 15.04.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026000000000371 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України о 15 годині 40 хвилин 08 травня 2026 року в приміщенні Подільського районного суду міста Києва за адресою: вулиця Хорива, 21, м.Київ.
Справу розглядати колегією суддів Подільського районного суду міста Києва у відкритому судовому засіданні.
Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачена, захисник.
Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду не пізніше, ніж за п'ять днів до початку судового розгляду.
Клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 28 червня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала про призначення кримінального провадження до судового розгляду набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченою - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено у межах встановленого ч. 2 ст. 376 КПК України строку.
Головуючий суддяОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3