Справа № 947/729/26
Провадження № 1-кс/947/352/26
05.05.2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022100050002696 від 09.11.2022 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Маріуполь, Маріупольського району, Донецької області, громадянин України, з середньою освітою, неодруженого, без дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч.3 ст.190 КК України,
І. Суть клопотання
До Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002696 від 09.11.2022, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та послалася на відсутність процесуальних ризиків, бажання підозрюваного співробітничати зі слідством та компенсувати шкоду.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що визнає обставини підозри, водночас йому не було відомо про перебування у розшуку.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
18.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч. 2 ст. 190, ч.3 ст.190 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у серпні 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 09.08.2022, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_4 , виник прямий, корисливий умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами громадян зловживаючи довірою.
При цьому, ОСОБА_4 вирішив заволодівати чужими грошовими коштами під виглядом продажу паливних талонів мережі АЗС «ANP», не здійснюючи такої діяльності та не маючи реальних намірів на її здійснення.
Відповідно до плану ОСОБА_4 кінцевим результатом вчиненого злочину є отримання незаконного доходу за рахунок протиправного заволодіння та подальшого привласнення грошових коштів потерпілих шляхом зловживання довірою, створення вигляду успішної діяльності у сфері продажу паливних талонів та досягнення домовленостей, яких підозрюваний не мав намір виконувати, а також розпорядження грошовими коштами на власний розсуд, при цьому жодних дій з продажу паливних талонів не здійснюючи.
З метою реалізації задуманого, ОСОБА_4 в особистому спілкуванні поширив серед кола своїх знайомих осіб інформацію про те, що він здійснює успішну діяльність із продажу паливних талонів та пропонував придбувати їх у нього.
Після цього, реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 , володіючи соціально-психологічними навичками, комунікабельністю, знаючи психологію людей, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час та місці, зателефонував з номеру телефону НОМЕР_1 своєму знайомому ОСОБА_7 , з яким був знайомий тривалий час, та зловживаючи довірою останнього, запропонував придбати паливні талони мережі АЗС «ANP», не маючи на меті здійснювати реальний продаж цього майна.
При цьому, з метою створення враження достеменності своїх намірів ОСОБА_4 під час особистого спілкування з потерпілим показово демонстрував обізнаність у цій діяльності та позиціонував себе як успішного, досвідченого учасника такої господарської діяльності.
Під час цієї розмови ОСОБА_7 погодився на пропозицію ОСОБА_4 та замовив у останнього паливні талони АЗС «ANP» на загальну суму 235200 гривень. При цьому, ОСОБА_4 повідомив потерпілому, що надасть йому паливні талони АЗС «ANP» не пізніше наступного тижня з дня повної оплати їх вартості.
На виконання вище вказаної домовленості, ОСОБА_7 , повністю довіряючи ОСОБА_4 , здійснив чотири перекази грошових коштів на вказану ОСОБА_4 банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкриту на ОСОБА_4 , а саме: 09.09.2022 в розмірі 63000 гривень, 30.08.2022 - 42000 гривень, 06.09.2022 - 63000 гривень та 15.09.2022 - 67200 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 паливні талони на загальну суму 235200 гривень потерпілому ОСОБА_7 в обумовлені строки не передав, та, з метою надання законного вигляду своїм діям, повідомив, що їх передача відкладається, запевнивши, що у разі неможливості поставки талонів, поверне потерпілому горошові кошти у повному обсязі.
У подальшому, приблизно у листопаді 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 припинив будь які контакти з потерпілими, отримані грошові кошти не повернув.
Заволодівши грошовими коштами на вище вказану суму шляхом зловживання довірою ОСОБА_7 , ОСОБА_4 перебуваючи в м. Одесі, розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 235200 гривень.
Окрім того, у серпні 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 24.08.2022, перебуваючи у невстановленому місці ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію раніше задуманого, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужими грошовими коштами під виглядом продажу паливних талонів мережі АЗС «ANP», не здійснюючи такої діяльності та не маючи реальних намірів на її здійснення, зателефонував своїй знайомій ОСОБА_8 з номеру телефону НОМЕР_1 та зловживаючи довірою останньої, запропонував придбати паливні талони мережі АЗС «ANP».
При цьому, з метою створення враження достеменності своїх намірів ОСОБА_4 під час спілкування з потерпілою показово демонстрував обізнаність у цій діяльності та позиціонував себе як успішного, досвідченого учасника такої господарської діяльності.
Під час цієї розмови ОСОБА_8 погодилася на пропозицію ОСОБА_4 та замовила у останнього паливні талони АЗС «ANP» на загальну суму 154600 гривень. При цьому, ОСОБА_4 повідомив потерпілій, що надасть їй паливні талони АЗС «ANP» не пізніше наступного тижня з дня повної оплати їх вартості.
На виконання вище вказаної домовленості, ОСОБА_8 , повністю довіряючи ОСОБА_4 , здійснила два перекази грошових коштів на вказану ОСОБА_4 банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 , а саме: 24.08.2022 в розмірі 54600 гривень та 13.09.2022 в розмірі 100000 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 паливні талони на загальну суму 154600 гривень потерпілій в обумовлені строки не передав, та, з метою надання законного вигляду своїм діям, повідомив, що їх передача відкладається, запивнивши, що у разі неможливості поставки талонів, поверне потерпілій горошові кошти у повному обсязі.
У подальшому, приблизно у листопаді 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 припинив будь які контакти з потерпілою, отримані грошові кошти не повернув.
Заволодівши грошовими коштами на вище вказану суму шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Одесі, розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 154600 гривень.
Крім того, у серпні 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 30.08.2022, перебуваючи у невстановленому місці ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію раніше задуманого, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужими грошовими коштами під виглядом продажу паливних талонів мережі АЗС «ANP», не здійснюючи такої діяльності та не маючи реальних намірів на її здійснення, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_9 з номеру телефону НОМЕР_1 та зловживаючи довірою останнього, запропонував придбати паливні талони мережі АЗС «ANP».
При цьому, з метою створення враження достеменності своїх намірів
ОСОБА_4 під час спілкування з потерпілим показово демонстрував обізнаність у цій діяльності та позиціонував себе як успішного, досвідченого учасника такої господарської діяльності.
Під час цієї розмови ОСОБА_9 погодився на пропозицію ОСОБА_4 та замовив у останнього паливні талони АЗС «ANP» на загальну суму 482 425 гривень. При цьому, ОСОБА_4 повідомив потерпілому, що надасть йому паливні талони АЗС «ANP» не пізніше наступного тижня з дня повної оплати їх вартості.
На виконання вище вказаної домовленості, ОСОБА_9 , повністю довіряючи ОСОБА_4 , 13.09.2022 здійснив шість переказів грошових коштів на надану ОСОБА_4 банківську картку АТ «Пумб» № НОМЕР_3 , відкриту на ім'я ОСОБА_10 , в загальній сумі 165000 гривень, 13.09.2022 три перекази грошових коштів на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 , в загальній сумі 270425 гривень та 13.09.2022 два перекази на надану підозрюваним банківську картку АТ «Пумб» № НОМЕР_4 , відкриту на ім'я ОСОБА_11 , в загальній сумі 47000 грн. При цьому, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не були обізнані щодо дійсних намірів ОСОБА_4 .
В подальшому 13.09.2022 ОСОБА_10 не будучи обізнаним щодо реальних намірів ОСОБА_4 , діючи за вказівкою останнього, перебуваючи в м. Одеса здійснив зняття грошових коштів перерахованих потерпілим ОСОБА_9 та передав їх ОСОБА_4 .
Після цього, ОСОБА_4 паливні талони на загальну суму 482 425 гривень потерпілому в обумовлені строки не передав, та, з метою надання законного вигляду своїм діям, повідомив, що їх передача відкладається, запивнивши, що у разі неможливості поставки талонів, поверне потерпілому горошові кошти у повному обсязі.
У подальшому, приблизно у листопаді 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 припинив будь які контакти з потерпілим, отримані грошові кошти не повернув.
Заволодівши грошовими коштами на вище вказану суму шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 482 425 гривень.
Крім того, у вересні 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 06.09.2022, перебуваючи у невстановленому місці ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію раніше задуманого, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужими грошовими коштами під виглядом продажу паливних талонів мережі АЗС «ANP», не здійснюючи такої діяльності та не маючи реальних намірів на її здійснення, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_12 з номеру телефону НОМЕР_1 та зловживаючи довірою останнього, запропонував придбати паливні талони мережі АЗС «ANP».
При цьому, з метою створення враження достеменності своїх намірів ОСОБА_4 під час спілкування з потерпілим показово демонстрував обізнаність у цій діяльності та позиціонував себе як успішного, досвідченого учасника такої господарської діяльності.
Під час цієї розмови ОСОБА_12 погодився на пропозицію ОСОБА_4 та замовив у останнього паливні талони АЗС «ANP» на загальну суму 84000 гривень. При цьому, ОСОБА_4 повідомив потерпілому, що надасть йому паливні талони АЗС «ANP» не пізніше наступного тижня з дня повної оплати їх вартості.
На виконання вище вказаної домовленості, ОСОБА_12 , повністю довіряючи ОСОБА_4 , 06.09.2022 здійснив п'ять переказів грошових коштів на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 , в загальній сумі 84000 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 паливні талони на загальну суму 84000 гривень потерпілому в обумовлені строки не передав, та, з метою надання законного вигляду своїм діям, повідомив, що їх передача відкладається, запивнивши, що у разі неможливості поставки талонів, поверне потерпілому горошові кошти у повному обсязі.
У подальшому, приблизно у листопаді 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 припинив будь які контакти з потерпілим, отримані грошові кошти не повернув.
Заволодівши грошовими коштами на вище вказану суму шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Одесі, розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 84000 гривень.
Крім того, у вересні 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 14.09.2022, перебуваючи у невстановленому місці ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію раніше задуманого, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужими грошовими коштами під виглядом продажу паливних талонів мережі АЗС «ANP», не здійснюючи такої діяльності та не маючи реальних намірів на її здійснення, зателефонував своїй знайомій ОСОБА_13 з номеру телефону НОМЕР_1 та зловживаючи довірою останньої, запропонував придбати паливні талони мережі АЗС «ANP».
При цьому, з метою створення враження достеменності своїх намірів ОСОБА_4 під час спілкування з потерпілою показово демонстрував обізнаність у цій діяльності та позиціонував себе як успішного, досвідченого учасника такої господарської діяльності.
Під час цієї розмови ОСОБА_13 погодилася на пропозицію ОСОБА_4 та замовила у останнього паливні талони АЗС «ANP» на загальну суму 73500 гривень. При цьому, ОСОБА_4 повідомив потерпілій, що надасть їй паливні талони АЗС «ANP» не пізніше наступного тижня з дня повної оплати їх вартості.
На виконання вище вказаної домовленості, ОСОБА_13 , повністю довіряючи ОСОБА_4 , 14.09.2022 здійснила два перекази грошових коштів на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 , в загальній сумі 73500 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 паливні талони на загальну суму 73500 гривень потерпілій в обумовлені строки не передав, та, з метою надання законного вигляду своїм діям, повідомив, що їх передача відкладається, запевнивши, що у разі неможливості поставки талонів, поверне потерпілій горошові кошти у повному обсязі.
У подальшому, приблизно у листопаді 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 припинив будь які контакти з потерпілою, отримані грошові кошти не повернув.
Заволодівши грошовими коштами на вище вказану суму шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Одесі, розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 73500 гривень.
Крім того, у вересні 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 18.09.2022, перебуваючи у невстановленому місці ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію раніше задуманого, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужими грошовими коштами під виглядом продажу паливних талонів мережі АЗС «ANP», не здійснюючи такої діяльності та не маючи реальних намірів на її здійснення, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_14 з номеру телефону НОМЕР_1 та зловживаючи довірою останнього, запропонував придбати паливні талони мережі АЗС «ANP».
При цьому, з метою створення враження достеменності своїх намірів ОСОБА_4 під час спілкування з потерпілим показово демонстрував обізнаність у цій діяльності та позиціонував себе як успішного, досвідченого учасника такої господарської діяльності.
Під час цієї розмови ОСОБА_14 погодився на пропозицію ОСОБА_4 та замовив у останнього паливні талони АЗС «ANP» на загальну суму 160119 гривень. При цьому, ОСОБА_4 повідомив потерпілому, що надасть йому паливні талони АЗС «ANP» не пізніше наступного тижня з дня повної оплати їх вартості.
На виконання вище вказаної домовленості, ОСОБА_15 , повністю довіряючи ОСОБА_4 , 18.09.2022 здійснив грошовий переказ на банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкриту на ім'я ОСОБА_4 , на загальну суму 160119 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 паливні талони на загальну суму 160119 гривень потерпілому в обумовлені строки не передав, та, з метою надання законного вигляду своїм діям, повідомив, що їх передача відкладається, запивнивши, що у разі неможливості поставки талонів, поверне потерпілому горошові кошти у повному обсязі.
У подальшому, приблизно у листопаді 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 припинив будь які контакти з потерпілим, отримані грошові кошти не повернув.
Заволодівши грошовими коштами на вище вказану суму шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Одесі, розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 160119 гривень.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами зокрема:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 11.11.2022 який надав свідчення про те, що на при кінці серпня 2022 року, до нього звернувся його знайомий ОСОБА_4 і повідомив про те, що він має можливість продавати паливні талони АЗС «ANP», та запропонував купити в нього їх по вигідній на той момент ціні. На що ОСОБА_9 погодився та закупив паливних талонів на загальну суму 482 425 гривень, шляхом переказу грошових коштів на банківські картки - НОМЕР_2 (270 425 грн), НОМЕР_3 (165000 грн, картка батька ОСОБА_4 - ОСОБА_10 ), НОМЕР_4 (47000 грн, картка ОСОБА_11 - підлеглий ОСОБА_10 );
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 11.11.2022 яка пояснила, що наприкінці серпня 2022 року до неї звернувся її знайомий ОСОБА_4 , і повідомив про те, що він має можливість брати паливні талони АЗС «ANP», та запропонував купити в нього їх по вигідній на той момент ціні. На що остання погодилась та придбала паливних талонів на загальну суму 73 500 гривень, шляхом переказу грошових коштів на банківську картку ОСОБА_4 - НОМЕР_2 . Після отримання грошових коштів ОСОБА_4 , паливні талони не поставив, більше на зв'язок не виходив.
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 11.11.2022 який повідомив, що наприкінці серпня 2022 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_4 , і повідомив про те, що він має можливість продавати паливні талони АЗС «ANP», та запропонував купити в нього їх по вигідній на той момент ціні. На це останній погодився та відправив грошові кошти у розмірі 191 200 гривень, шляхом переказу на банківську картку ОСОБА_4 - НОМЕР_2 . Після отримання грошових коштів ОСОБА_4 , паливні талони не поставив, більше на зв'язок не виходив.
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11.11.2022 який повідомив, що наприкінці серпня 2022 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_4 , і повідомив про те, що він має можливість брати паливні талони АЗС «ANP», та запропонував купити в нього їх по вигідній на той момент ціні. На що останній погодився та відправив грошовий переказ у розмірі 172 200 гривень на банківську картку ОСОБА_4 - НОМЕР_2 . Після отримання грошових коштів ОСОБА_4 , більше на зв'язок не виходив.
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 25.09.2022 яка пояснила, що наприкінці серпня 2022 року до неї звернувся її знайомий ОСОБА_4 і повідомив про те, що він має можливість брати паливні талони АЗС «ANP», та запропонував купити в нього їх по вигідній на той момент ціні. На що остання погодилась та придбала паливних талонів на загальну сум 100 000 гривень, шляхом переказу грошових коштів на банківську картку ОСОБА_4 - НОМЕР_2 . Після отримання грошових коштів ОСОБА_4 , більше на зв'язок не виходив.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 09 грудня 2022 року, який повідомив, що останній раз контактував зі своїм сином у вересні 2022 року, останній раз між ними були конфлікти. Також повідомив, що його син ОСОБА_4 , попереджав про те, що на банківську картку ОСОБА_10 , повинні прийти грошові кошти, також доповнив що дані грошові кошти підуть на волонтерську діяльність.
- протоколом тимчасового доступу до банківської картки НОМЕР_3 належній батьку ОСОБА_4 - ОСОБА_10 , в ході огляду отриманої інформації встановлено наявність переказів на загальну суму 165000 грн (перекази від ОСОБА_9 ).
- протоколом огляду документів з інформацією отриманої в рамках тимчасового доступу до банківської картки ОСОБА_4 в якій наявні всі перелічені транзакції від потерпілих, які були здійснені в якості оплати останньому за поливні талони.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.3 ст.190 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду в тому числі тяжких умисних корисливих злочинів, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Підозрюваний знаходився у розшуку, не має постійного місця проживання, офіційного працевлаштування, неодружений, без дітей.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваному особисто відомі особи потерпілих у цьому кримінальному провадженні.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
3.7. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи наведені відомості про особу підозрюваного, перебування у розшуку, кількість епізодів можливої злочинної діяльності, можливий розмір предмету кримінального правопорушення, високий ступень процесуальних ризиків, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є здатною для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження;
- носити електронний браслет.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022100050002696 від 09.11.2022 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 червня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки строком до 05 червня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження;
- носити електронний браслет.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1