01 травня 2026 року
Єдиний унікальний № 501/2025/26
Провадження № 1-кс/501/331/26
01 травня 2026 року, м. Чорноморськ
Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12026163160000068 від 29 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Дізнавач звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно з позбавленням права на розпорядження, відчуження та користування майном, а саме на:
- полімерний зіп-пакет із кристалічною речовиною, який упаковано в сейф-пакет CRI 1198115;
- піпетку із нашаруванням невідомої речовини, яку упаковано в сейф-пакет WAR 1938328;
- мобільний телефон Redmi 9 C, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який упакований в сейф-пакет WAR 1938328.
В обґрунтування клопотання дізнавач вказує, що 28 квітня 2026 року під час проведення огляду місця події за адресою: м. Чорноморськ, вул. Паркова, 20А, у ОСОБА_5 виявлено майно, на яке дізнавач просить накласти арешт. Накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення необхідних судових експертиз.
Дізнавач та власник майна в судове засідання не прибули.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 2 ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Частиною 3 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Слідчий суддя встановив, що Сектором дізнання Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026163160000068 від 29 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя також встановив, що є підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, зокрема, незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Так, з наданих слідчому судді доказів вбачається, що 28 квітня 2026 року народження в період часу з 14:02 год по 14:10 год під час огляду місця події за адресою: Одеська обл., Одеський р-н., м. Чорноморськ, вул. Паркова, 20А, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено:
- полімерний зіп-пакет із кристалічною речовиною, який упаковано в сейф-пакет CRI 1198115;
- піпетку із нашарування невідомої речовини, яку упаковано в сейф-пакет WAR 1938328;
- мобільний телефон Redmi 9 C, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який упакований в сейф-пакет WAR 1938328.
Тож, під час проведення слідчих дій було виявлено та вилучено речі, які містять відомості, які можуть бути доказом кримінального правопорушення, обставин його вчинення, необхідні для проведення експертиз.
Перебування майна у іншої особи може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зазначене свідчить, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності шляхом арешту майна.
Щодо вилученого мобільного телефону, слідчий суддя зазначає, що він може містити докази спілкування його власника з іншими особами щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Тож, існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що зазначений телефон є доказом кримінального правопорушення. З наведеного також вбачається, що цей телефон ймовірно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовими доказами.
При вирішенні питання про арешт мобільного телефону, що було вилучено під час огляду місця події, слідчий суддя також враховує і положення абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України. Так, слідчий суддя вважає, що наведене вище свідчить, що телефон можливо є засобом вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене вище, клопотання необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 173, 309 КПК України,
Клопотання дізнавача ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження та користування на майно, а саме на:
- полімерний зіп-пакет із кристалічною речовиною, який упаковано в сейф-пакет CRI 1198115;
- піпетку із нашаруванням невідомої речовини, яку упаковано в сейф-пакет WAR 1938328;
- мобільний телефон Redmi 9 C, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який упакований в сейф-пакет WAR 1938328.
Ухвала підлягає виконанню згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання копії ухвали, якщо її було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя