30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 990/52/24
провадження № 11-73 заі 26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Мартинюк Н. М.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мойсей Георгій Михайлович, на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року (судді Єресько Л. О., Білак М. В., Жук А. В., Радишевська О. Р., Мельник-Томенко Ж. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Ради національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині,
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Мойсей Георгій Михайлович (далі - представник, адвокат), звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - Касаційний адміністративний суд), із позовною заявою до Президента України (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 30 грудня 2023 року № 877/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2023 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі - Указ), у частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2023 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", а саме пункту 4 додатку, відповідно до якого застосовано санкції до ОСОБА_1 строком на п'ять років.
2. Вимоги мотивував тим, що цей Указ є необґрунтованим, протиправним і таким, який належить скасувати, оскільки Глава держави видав його не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, підписав з протиправним використанням повноважень; цей Указ ухвалений необґрунтовано, упереджено, свавільно, недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу верховенства права та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 11 лютого 2026 року на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) позовну заяву залишив без розгляду через повторне неприбуття позивача та його представника в судове засідання без поважних причин.
4. Висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду суд обґрунтував тим, що позивач та його представник повторно не прибули в судове засідання без поважних причин, а представники відповідача та Служби безпеки Українине наполягали на розгляді справи по суті, а просили суд залишити позов без розгляду.
5. Суд першої інстанції зауважив, що позивач та його представник не з'являлися до суду для розгляду справи у судові засідання, призначені на 17 грудня 2025 року та 11 лютого 2026 року. Обидві неявки у судові засідання не мали поважних причин.
6. Також суд виснував, що повторна неявка позивача і його представника у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості з'ясувати усі фактичні обставини у справі та правильно її вирішити.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі
7. Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі також - Велика Палата) з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду.
8. Обґрунтовуючи свою позицію, представник позивача стверджує, що оскаржуване рішення належить скасувати з підстав порушення норм процесуального права та обмеження права на доступ до суду і правосуддя.
9. Зазначає, що чергове судове засідання у цій справі було призначене на 14-ту годину 17 грудня 2025 року. Натомість у цей день близько 13 год представник позивача застряг у ліфті будинку, що за адресою: м. Київ, просп. П. Григоренка, будинок № 28-Б через технічні несправності, пов'язані із відключенням електроенергії, що підтверджується довідкою від 25 лютого 2026 року.
10. Звертає увагу, що після усунення означених перешкод він прибув до приміщення Касаційного адміністративного суду 17 грудня 2025 року о 14 год 30 хв та подав письмове клопотання про ознайомлення із матеріалами справи і відкладення розгляду справи, де вказав причини запізнення у призначене судове засідання.
11. Крім того, представник позивача наполягає, що у наступне судове засідання, призначене на о 14-ту годину 11 лютого 2026 року, він не з'явився із поважних причин, оскільки дізнався близько 13-ої години цього ж дня, що його іншого клієнта викликано до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань для вручення обвинувального акту. Після цього, о 14 год 05 хв представник направив секретарю судового засідання клопотання про відкладення розгляду справи, а також указане клопотання додатково надіслав на електронну пошту суду з фотокопією повістки про виклик.
12. За твердженням представника позивача висновок суду першої інстанції про те, що і позивач, і його представник повторно не прибули у судове засідання, призначене на 11 лютого 2026 року, є необґрунтованим, передчасним та безпідставним, що в кінцевому підсумку призвело до винесення судом першої інстанції незаконного рішення, ухваленого з грубим порушенням норм процесуального права та обмеженням права позивача на доступ до суду.
13. Вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні допустився суттєвої помилки щодо встановлення факту надіслання позивачу та його представнику повісток про виклик у судове засідання, призначене на 11 лютого 2026 року, указавши, що їх надіслано до електронних кабінетів 17 грудня 2026 року.
14. З покликанням на практику Великої Палати Верховного Суду у справах № 9901/221/21 (постанова від 16 листопада 2023 року), № 990/147/23 (постанова від 10 жовтня 2024 року), № 990/307/23 (постанова від 17 квітня 2025 року) та Касаційного адміністративного суду у справах № 320/7092/24 (постанова від 4 липня 2024 року), № 1.380.2019.004667 (постанова від 9 червня 2021 року)автор скарги звертає увагу, що підстав для залишення позову без розгляду не було, позаяк розгляд цієї справи здійснюється з початку 2024 року, представник вживав заходи для участі у судових засіданнях, подавав клопотання та докази, а суд першої інстанції не дотримався вимог частини п'ятої статті 205 КАС України, за якими суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті у письмову провадженні, відкласти розгляд справи, призначити відеоконференцію.
15. Вважає, що будь-яких об'єктивних причин, що перешкоджали б розгляду цієї справи без участі позивача, суд не навів.
Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги та письмові пояснення представника позивача
16.Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому не погодився з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
17.Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача указав на правильність висновків суду першої інстанції, з яких він виходив залишаючи позов без розгляду на підставі частини п'ятої статті 205 КАС України.
18. У відзиві представник відповідача звертає увагу, що зі змісту наданої адвокатом довідки від 25 лютого 2026 року неможливо достовірно установити, що саме він перебував у ліфті під час застрягання за адресою: АДРЕСА_1, також ця адреса не згадувалася представником раніше у процесуальних документах.
19.Представник відповідача стверджує із посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 944/6062/23, що адвокат надіславши заяву електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.
20.Служба безпеки України у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 9901/128/21, указала на те, що наведені представником позивача причини, якими обґрунтовано поважність неявки у судове засідання, не дають підстав вважати їх об'єктивними та обґрунтованими.
21. Рада національної безпеки і оборони України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що не перешкоджає розгляду цієї справи.
22.Представник позивача направив письмові пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу відповідача. Посилаючись на безпідставність доводів відповідача, відсутність аргументованого спростування позиції, викладеної в апеляційній скарзі, адвокат наполягає, що були об'єктивні перешкоди для його участі у судових засіданнях і ним вживалися спроби для повідомлення суду про відповідні обставини.
23. До того ж, адвокат на спростування доводів представника відповідача надав витяг з реєстру територіальної громади від 9 квітня 2026 року, з якого слідує, що представник має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Рух апеляційної скарги
24.Велика Палата ухвалою від 5 березня 2026 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року, а іншою ухвалою від 9 квітня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 30 квітня 2026 року.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
25. Велика Палата дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і дійшла висновку про таке.
26.Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
27.Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
28.Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
29. За змістом частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
30.Згідно із частиною п'ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
31. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
32.Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
33. Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
34. Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 та від 6 квітня 2023 року у справі № 9901/345/21.
35. Як видно з матеріалів справи, починаючи з травня 2024 року її розгляд неодноразово відкладався з різних причин.
36.Учергове справа була призначена до розгляду на 14-ту год 17 грудня 2025 року, про що всі учасники справи повідомлялись належним чином.
37.Зокрема, ОСОБА_1 та його представнику судові повістки відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 124 КАС України були надіслані до їхніх електронних кабінетів, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа.
38. Проте позивач та його представник у судове засідання 17 грудня 2025 року не з'явилися, о 16 год 11 хв цього ж дня, тобто через дві години після завершення судового засідання, у базі даних «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - ДСС) зареєстровано клопотання адвоката про ознайомлення із матеріалами справи і відкладення розгляду справи. Своє ж клопотання про відкладення розгляду справи представник обґрунтував вимушеною затримкою, пов'язаною із технічною несправністю ліфта, спричинену відключенням електроенергії.
39. Суд першої інстанції у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не повідомив про причини такої неявки, відклав розгляд справи на 14-ту годину 11 лютого 2026 року, про що усі учасники справи були повідомлені належним чином.
40.Позивачу та його представнику судові повістки відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 124 КАС України були надіслані до їхніх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 17 грудня 2025 року.
41. Як і минулого разу, ні позивач, ні його представник в судове засідання 11 лютого 2026 року не з'явилися, а також не повідомили суд про причини неявки.
42. Оскільки у судовому засіданні 11 лютого 2026 року було встановлено, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, від позивача та його представника не надійшло жодних заяв щодо неможливості взяти участь у ньому та клопотань про визнання поважними причин неявки в судове засідання, Касаційний адміністративний суд залишив позов без розгляду.
43. Велика Палата погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
44. Положеннями статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
45. Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
46. Відповідно до частини другої статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
47. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
48. Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника. Учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
49. У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а відтак позивач та його представник зобов'язані брати участь у судових засіданнях та обстоювати свої позовні вимоги, проявляти процесуальну активність.
50.Приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
51.Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
52. Частина п'ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
53. Законодавче формулювання у частині п'ятій статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
54.Аналогічний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у схожих за змістом правовідносинах, викладений у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19), від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20), від 20 липня 2023 року у справі № 9901/439/21 (провадження № 11-155заі22), від 8 лютого 2024 року № 990/89/23 (провадження № 11-187заі23).
55. Велика Палата вважає за необхідне констатувати наявність цих умов станом на момент вирішення справи у суді першої інстанції, оскільки, як убачається з оскаржуваного судового рішення, Касаційний адміністративний суд дійшов висновку, що неявка позивача / представника позивача перешкоджає розгляду цієї справи, позаяк позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору. Одночасно з матеріалів справи вбачається, що від позивача та/або його представника заяв про розгляд цієї справи без їх участі не надходило, як і представниками відповідача та Служби безпеки України не заявлялась вимога щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
56. За встановлених обставин і наведеного правового регулювання Велика Палата зазначає, що, оскільки позивач та його представник були належним чином повідомлені судом про всі судові засідання, що й не заперечується представником позивача, двічі не прибули у судове засідання та не повідомили про причини своєї неявки, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п'ятою статті 205 і пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача та його представника у судове засідання - залишення позову без розгляду.
57.Велика Палата не може погодитися з доводами апеляційної скарги щодо поважності причин неявки представника позивача у судові засідання 17 грудня 2025 року та 11 лютого 2026 року.
58. Так, незважаючи на приписи частини другої статті 131 КАС України про необхідність завчасно повідомити суд про неможливість прибути до суду з поважних причин, адвокат у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Згодом, після завершення судового засідання, до Касаційного адміністративного суду надійшло клопотання представника, зокрема про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано у ДСС о 16 год 11 хв 17 грудня 2025 року. Водночас, представник позивача у цьому клопотанні не просив суд першої інстанції визнати причини неявки поважними, не подав жодних доказів на підтвердження таких обставин і не заявляв додаткових клопотань з цього приводу. Долучена до апеляційної скарги довідка від 25 лютого 2026 року, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛІФТ», не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, оскільки ця довідка була видана лише 25 лютого 2026 року, тобто через 14 днів після ухвалення оскаржуваного судового рішення.
59. Необґрунтованими є й доводи апеляційної скарги щодо поважності причин неявки адвоката у судове засідання 11 лютого 2026 року.
60. З матеріалів справи слідує, що клопотання про відкладення розгляду справи від 11 лютого 2026 року, яке зареєстроване у ДСС о 14 год 20 хв, адвокатом надіслано на електронну пошту Касаційного адміністративного судуз використанням кваліфікованого електронного підпису.
61. Абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
62. Згідно з абзацами першим та другим частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
63. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
64. Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
65. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
66. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
67. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
68. У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.
69. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
70. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
71. У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, в якій апеляційну скаргу було повернуто з мотивів відсутності підпису особи, яка її подала, Велика Палата Верховного Суду висловила таку правову позицію:
72. «12.1. Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
73. 12.2. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
74. 12.3. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку».
75. Тобто Велика Палата Верховного Суду чітко окреслила, що для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки передбачено звернення до суду:
1) в письмовій формі;
2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
76. Отож, на переконання Великої Палати, адвокати мають подавати до суду процесуальні документи в електронній формі лише з використанням підсистеми «Електронний суд», а не шляхом їх надсилання електронною поштою з використанням кваліфікованого електронного підпису.
77. Відхиляє Велика Палата й аргументи адвоката про те, що Касаційний адміністративний суд в оскаржуваному судовому рішенні допустився суттєвої помилки щодо встановлення факту надіслання позивачу та його представнику повісток про виклик у судове засідання, призначене на 11 лютого 2026 року, указавши, що їх надіслано до електронних кабінетів 17 грудня 2026 року.
78. Як уже йшлося вище, позивачу та його представнику повістки про виклику судове засідання, призначене на 11 лютого 2026 року о 14 год 00 хв, були фактично надіслані до їхніх електронних кабінетів 17 грудня 2025 року, що підтверджується відповідними довідками, наявними у матеріалах справи.
79. Відтак, повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання здійснено судом першої інстанції у спосіб визначений процесуальним законом, а міркування представника не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскарженого судового рішення.
80. З огляду на означене, Велика Палата погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав і умов, за яких позовну заяву ОСОБА_1 слід було залишити без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
81. У решті доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
82. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
83. Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
84. Ураховуючи наведене, Велика Палата не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, адже оскаржувану ухвалу суд першої інстанції постановив з дотриманням норм матеріального та процесуального права, викладені в апеляційній скарзі твердження не спростовують правильності висновків суду.
Висновки щодо розподілу судових витрат
85.Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
86.Оскільки Велика Палата не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатомМойсеєм Георгієм Михайловичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 990/52/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідачкаН. М. Мартинюк
СуддіО. О. БанаськоМ. В. Мазур
О. В. БілоконьК. М. Пільков
О. Л. БулейкоС. О. Погрібний
І. А. ВоробйоваН. С. Стефанів
О. А. ГубськаТ. Г. Стрелець
А. А. ЄмецьО. В. Ступак
Л. Ю. КишакевичІ. В. Ткач
В. В. КорольО. С. Ткачук
О. В. КривендаВ. Ю. Уркевич