05 травня 2026 року
м. Київ
справа № 756/12504/24
провадження № 61-6053ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Соломіна Валерія Олександровича на постанову Київського апеляційного суду
від 25 березня 2026 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 24 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданою особою, яка вчинила кримінальне правопорушення,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданою особою, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 23 055,53 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 311,20 грн.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня
2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Соломіна В. О. про ухвалення додаткового рішення та клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Бобовича М. М. про компенсацію витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн та витрати за проведення експертизи
у розмірі 1 287,58 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 574,00 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва
від 12 серпня 2025 року та на додаткове рішення Оболонського районного суду
м. Києва від 28 серпня 2025 року задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди змінено, збільшено суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 10 000,00 грн до 50 000,00 грн.
У решті рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2025 року залишено без змін.
Додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня 2025 року змінено, виклавши абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 216,00 грн та витрати за проведення експертизи
у розмірі 2 853,27 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 058,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 573,44 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Соломіна В. О. та заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Бобовича М. М. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Ухвалено додаткове судове рішення наступного змісту.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.
04 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Соломін В. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2026 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд змінити оскаржувані судові рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Представником заявника порушено вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: не зазначено рішення, які оскаржуються.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що оскаржується «постанова Київського апеляційного суду від 25 квітня 2026 року».
Однак, Київським апеляційним судом у справі № 756/12504/24 ухвалено постанову
25 березня 2026 року.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
У касаційній скарзі представник заявника просить скасувати постанову та додаткову постанову Київського апеляційного суду.
Однак, зі змісту касаційної скарги, вбачається, що представник заявника також не згоден з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції.
Отже, представнику заявника необхідно повідомити, чи оскаржується рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Соломіна Валерія Олександровича на постанову Київського апеляційного суду
від 25 березня 2026 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 24 квітня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць