05 травня 2026 року
м. Київ
справа № 464/1582/25
провадження № 61-5529ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Буженком Юрієм Сергійовичем, на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 02 червня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , усиновлювана особа ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про усиновлення повнолітньої особи,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення повнолітнього, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 02 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 лютого
2026 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про усиновлення повнолітньої особи.
17 березня 2026 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Буженко Ю. С., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Буженко Ю. С., на постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 464/1582/25 повернуто особі, яка її подала (провадження № 61-3614ск26).
Відповідно до повідомлення про доставлення електронного листа представник заявника отримав указану ухвалу 02 квітня 2026 року о 19:30 у електронному кабінеті.
ОСОБА_1 отримав зазначену ухвалу 15 квітня 2026 року (рекомендоване повідомлення про вручення від 20 квітня 2026 року вх. № 13489/0/233-26).
У квітні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Буженком Ю. С., на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 02 червня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року зпропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки відправлена до суду 21 квітня 2026 року.
У окремо доданому клопотанні заявник просить поновити йому строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що при поданні касаційної скарги вперше строки
на звернення до суду касаційної інстанції порушені не були, при цьому перестали існувати недоліки, які слугували підставою для повернення касаційної скарги, які було усунуто у розумні строки після отримання відповідної ухвали суду.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а касаційну скаргу повторно подано у розумні строки після повернення касаційної скарги, строк на касаційне оскарження можливо поновити.
Однак касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру,
а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 331,20 грн ((3 328,00 грн х 0,2) 200 %)).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Буженком Юрієм Сергійовичем, на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 02 червня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець