04 травня 2026 року
м. Київ
справа № 202/11632/25
провадження № 61-5628ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Міронова Галина Михайлівна, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про зменшення розміру аліментів,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про зменшення розміру аліментів.
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ухвалою від 16 березня 2026 року відкрив провадження у даній справі.
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ухвалою від 16 березня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовив.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд», звернулася з апеляційною скаргою, яка підписана її представником - адвокатом Міроновою Г. М.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 17 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Міроновою Г. М., на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 березня 2026 року про відмову у забезпеченні позову повернув скаржнику.
27 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Міронова Г. М., через підсистему «Електронний суд», подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року в указаній вище справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою від 17 квітня 2026 року Дніпровський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Міроновою Г. М., на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 березня 2026 року про відмову у забезпеченні позову.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 202/11632/25.
Таким чином, заявниці необхідно уточнити мотивувальну та прохальну частини касаційної скарги та зазначити, яке саме судове рішення (якого саме суду та від якої саме дати) оскаржуються нею у касаційному порядку.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі визначеному законом.
Касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на нестабільне матеріальне становище позивача (внутрішньо переміщена особа; тільки влаштувалась на роботу, перша заробітна плата буде виплачена у травні; винаймає житло, квартира в м. Авдіївці знищена).
Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати
на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга
статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Наведеною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 81, 83 Цивільного процесуального кодексу України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Вирішуючи клопотання, Верховний Суд урахував, що зазначені у ньому обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки на їх підтвердження не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_1 , який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку з наведеним, заявнику за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.
Станом на 01 січня 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 328,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги на ухвалу суду становить 665,60 грн (3 328 грн х 0,2).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 532,48 грн (3 328 грн х 0,2 х 0,8).
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Касаційна скарга надіслана через підсистему «Електронний суд», проте доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів відповідачу - ОСОБА_2 суду не надано.
З огляду на викладене, необхідно надати суду докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих матеріалів відповідачу ОСОБА_2 з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Міронова Галина Михайлівна, про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Міронова Галина Михайлівна, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров