27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 732/792/25
провадження № 61-5053ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Новиком Максимом Сергійовичем, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила та просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди (збитку) 158 755,56 грн, заподіяної позивачці внаслідок пошкодження транспортного засобу «Опель Зафіра», номерний знак НОМЕР_1 , під час ДТП, що сталася 21 грудня 2024 року, а також стягнути з відповідача на користь позивачки 10 000,00 грн у компенсацію витрат, понесених на професійну правничу допомогу та 1 588,00 грн в рахунок сплати судового збору.
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року заяву представника позивачки - адвоката Селюха А. В. від 09 жовтня 2025 року про залишення без розгляду позову в частині заявлених вимог до відповідача - МТСБУ про стягнення страхового відшкодування (регламентної виплати) задоволено. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до МТСБУ про стягнення страхового відшкодування (регламентної виплати) залишено без розгляду. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування (регламентної виплати) відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2026 року рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди та скасування заходів забезпечення позову скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 158 755,56 грн у відшкодування майнової шкоди та 10 000, 00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та 3 028,00 судового збору за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції.
13 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У цій справі ціна позову становить 158 755,56 грн, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн * 250 = 832 000,00 грн), а тому судові рішення у справі не підлягають касаційному оскарженню.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2026 рокуу справі № 732/792/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко