27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 333/255/23
провадження № 61-4561ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2026 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу,
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, в якому просила: визнати незаконним та скасувати Акт про порушення № ZP 000786 від 14 червня 2022 року; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення, про задоволення
Акта про порушення № ZP 000786 від 14 червня 2022 року; визнати протиправними та скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості, які складені АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» відносно ОСОБА_1 , на суму 135 694,59 грн; судові витрати покласти на АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз».
2. У березні 2023 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу
у розмірі 135 694,59 грн.
3. Комунарський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 09 жовтня
2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду
від 18 лютого 2026 року, первісний позов задовольнив частково. Скасував рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення № 535
від 01 липня 2022 року, яким акт про порушення № ZP 000786 від 14 червня
2022 року було задоволено, та складений на його підставі акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості, яким ОСОБА_1 був проведений розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості
у розмірі 135 694,59 грн. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
4. 06 квітня 2026 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз»,
в інтересах якого діє адвокат Швайковський А. А., через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2026 року.
5. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
9. Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
10. Встановлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого унормування процесуальних правовідносин щодо відкриття касаційного провадження
у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
11. Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
13. Згідно з пунктом першим частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
14. Зі змісту оскаржуваних судових рішень встановлено, що ціна зустрічного позову складає 135 694,59 грн, що не перевищує шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн*60=199 680 грн). При цьому предметом первісного позов є захист прав споживачів.
15. Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
16. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
17. Касаційна скарга мотивована тим, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, яким є принцип юридичної (правової) визначеності, і виправлення помилки допущеної апеляційним судом. Заявник вказує, що наявні непоодинокі випадки ігнорування судами апеляційної інстанції висновків Верховного Суду в аналогічних справах, при цьому суди використовують формальний привід малозначність справи, як підставу для невірного застосування норм матеріального права без врахування актуальних змін в законодавстві та судовій практиці.
18. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, керується тим, що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значимістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
19. В даному випадку заявник не обґрунтував, у чому полягає вагомість для держави і суспільства правового питання, яке, на його думку, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; прикладів різного застосування судами апеляційної інстанції норм права у подібних правовідносинах, які б давали підставу стверджувати про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики, заявником не наведено і доказів на їх підтвердження не надано.
20. У касаційній скарзі не вказано фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
21. Посилання на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставами касаційного оскарження судових рішень, передбаченими пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не є доводом, який підтверджує наявність випадку, що дає право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
22. Безпідставними колегія суддів вважає доводи заявника про те, що ця справа в розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України не є малозначною враховуючи ціну позову, а тому судове рішення підлягає касаційному оскарженню, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права.
23. Так, ціна зустрічного позову не перевищує шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому первісний позов стосується захисту прав споживачів. Відповідно до пункту 5 частини шостої
статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
24. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що
частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження.
25. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну зустрічного позову, предмети позовів, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
26. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
27. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
28. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
29. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
30. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
31. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником належним чином не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
32. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2026 року.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк