27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 757/15548/24-ц
провадження № 61-12643ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство цифрової трансформації України, Державне підприємство «Інфотех», Державне підприємство «Дія», про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до держави Україна у особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у Київській області, з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
2. Печерський районний суд міста Києва рішенням від 14 листопада 2024 року відмовив у задоволенні позову.
3. Київський апеляційний суд постановою від 10 вересня 2025 року скасував рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив частково. Зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної поліції у Київській області на веб-порталі за посиланням https://wanted.mvs.gov.ua./searchperson/ у термін не пізніше одного місяця з дня прийняття постанови спростувати недостовірну інформацію, зазначивши: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від органів досудового розслідування за статтею звинувачення частиною другою статті 162 КК України не переховувався, до органу досудового розслідування він не викликався». Стягнув з Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Національної поліції в Київській області солідарно на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 1 грн. Стягнув з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4 663,12 грн. Стягнув з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4 663,12 грн.
4. У січні 2026 року представник Міністерства внутрішніх справ України подав до суду заяву про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року у частині зазначення строку, у межах якого повинно бути оприлюднено спростування інформації на веб-порталі за посиланням https://wanted.mvs.gov.ua./searchperson/ про те, що « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від органів досудового розслідування за статтею звинувачення частиною другою статті 162 КК України не переховувався, до органу досудового розслідування він не викликався».
5. Мотивував тим, що згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», апеляційний суд, задовольняючи позов, повинен був вказати строк, у межах якого спростування повинно бути оприлюднено, а тому на його переконання постанова від 10 вересня 2025 року потребує роз'яснення.
6. Ухвалою від 04 березня 2026 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про роз'яснення рішення.
7. Суд апеляційної інстанції мотивував тим, що резолютивна частина постанови Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року є зрозумілою, не містить протиріч, в ній зазначений строк, протягом якого відповідачі зобов'язані спростувати недостовірну інформацію. Крім того, суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
8. 03 квітня 2026 року представник Міністерства внутрішніх справ України Щепанський А. М. за допомогою засобів поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення.
9. Скаргу мотивує тим, що постанова суду апеляційної інстанції від 10 вересня 2025 року не містила строк, у межах якого спростування повинно бути оприлюднено, що унеможливило належне виконання боржником судового рішення.
10. Вивчивши подану касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на такі обставини.
11. За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України).
12. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
13. Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто, мова йде про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до суті рішення та не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових відомостей, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання, суд відмовляє у роз'ясненні рішення (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 09 липня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 14 травня 2019 року у справі № 904/2529/18, від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 372/51/16-ц).
14. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
15. У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 522/11079/21 вказано, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз'ясненні рішення.
16. У постанові від 21 травня 2025 року у справі № 357/2597/22 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у роз'ясненні судового рішення з огляду на те, що роз'яснення рішення можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. При цьому у постанові також зазначено, що якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення у нього нових даних, то суд ухвалою відмовляє у роз'ясненні рішення.
17. Як у поданій до суду апеляційної інстанції заяві, так і в касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України стверджує про незрозумілість змісту постанови суду апеляційної інстанції внаслідок відсутності у її резолютивній частині вказівки на строк, протягом якого спростування інформації має бути опубліковане на інтернет-ресурсі. Тобто, відповідач просить суд в порядку, визначеному статтею 271 ЦПК України, доповнити зміст постанови суду апеляційної інстанції новими відомостями, які на його думку помилково не були зазначені судом.
18. З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Міністерства внутрішніх справ України про роз'яснення судового рішення, оскільки такі його вимоги не входять до кола питань, які вирішуються у порядку статті 271 ЦПК України шляхом роз'яснення судового рішення, а доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.
19. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги, оскільки заявник не довів потребу у відкритті касаційного провадження у справі.
20. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
21. З огляду на те, що колегія суддів визнала касаційну скаргу необґрунтованою, висновки суд апеляційної інстанції відповідають чинному правозастосуванню, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство цифрової трансформації України, Державне підприємство «Інфотех», Державне підприємство «Дія» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк