27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 610/2105/25
провадження № 61-4727ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голубов Сергій Геннадійович, на постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки,
1. У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду з позовом до до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки за договором оренди земельної ділянки від 26 вересня 2007 року (з урахуванням додаткової угоди від 16 жовтня 2014 року) у розмірі 26 820,87 грн; розірвати договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2007 року (з урахуванням додаткової угоди
від 16 жовтня 2014 року), площею 5,7924 га, кадастровий
номер 6320288000:03:000:0054.
2. Балаклійський районний суд Харківської області рішенням
від 20 серпня 2025 року позов задовольнив. Стягнув з ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 26 вересня 2007 року
(з урахуванням додаткової угоди від 16 жовтня 2014 року) за 2022, 2023 та
2024 роки в загальній сумі 17 864,53 грн; 3% річних за 2022, 2023 та 2024 роки у сумі 541,99 грн; інфляційні втрати за 2022, 2023 та 2024 роки у сумі 1 996,07 грн; пеню за невиплату орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки у сумі 6 418,28 грн, а всього 26 820,87 грн; розірвав договір оренди земельної ділянки
площею 5,7924 га, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054, укладений між
ОСОБА_2 і ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» 26 вересня
2007 року з урахуванням додаткової угоди від 16 жовтня 2014 року; стягнув з
ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 937,92 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.
3. Харківський апеляційний суд постановою від 04 березня 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» задовольнив. Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 20 серпня
2025 року в частині розірвання договору, стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені скасував та у задоволенні позову в цій частині відмовив. Рішення суду в частині стягнення орендної плати змінив. Стягнув з ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» на користь ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки від 26 вересня 2007 року з урахуванням додаткової угоди від 16 жовтня 2014 року, орендну плату у розмірі 1 043,99 грн.
4. 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голубов С. Г., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2026 року.
5. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
9. Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
10. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.
11. Предметом позову у цій справі є вимоги про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю.
12. Відповідно до пунктів 1, 8, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
13. Зі змісту оскаржуваного судового рішення встановлено, що ціна позову складає 37 600,26 (3 593,13 грн (5 % від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що становить 71 862,53 грн) х 3 роки) + 26 820,87 грн), що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 328*250=832 000 грн).
14. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
15. Касаційна скарга мотивована тим, що вона стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та тим, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача. Балаклійським районним судом Харківської області ухвалено понад п'ятдесяти подібних судових рішень за позовами до ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест», в яких за однакових обставин суди доходять різних правових висновків, що викликає необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.
16. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, керується тим, що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значимістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
17. Касаційний суд зазначає, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання і такі обставини необхідності формування висновку щодо застосування норми права належно обґрунтовані у касаційній скарзі з викладенням підходу до застосування такої норми права, яка не застосовувалася раніше Верховним Судом у подібних правовідносинах.
18. У касаційній скарзі не вказано фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
19. Крім того, аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, оскільки незгода з судовим рішенням не свідчить про винятковість справи для заявника і про обставини дійсної винятковості цієї справи, які б виділяли вимоги заявника у вказаному спорі в якусь особливу категорію спорів. Також заявником не доведено змістовності та реальності суспільного інтересу до цієї справи широкого кола осіб.
20. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
21. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
22. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
23. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
24. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
25. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
26. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
27. Оскільки представником заявника подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, представником належним чином не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голубов Сергій Геннадійович,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк