Справа № 204/4382/25
Провадження № 2-о/204/24/26
27 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
присяжного Безрук С.О.,
присяжного Головко С.Ю.,
за участю секретаря Павлюк Д.В.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
за участю представника заявника адвоката Ковальова А.О.,
за участю представника заінтересованої особи
ОСОБА_2 адвоката Довгаля С.М.,
за участю представника заінтересованої особи Захаренко А.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради в особі органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, -
У квітні 2025 року заявник звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради в особі органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, якою просив:
- визнати недієздатною громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Димитрів, Донецької області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
-призначити опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Димитрів, Донецької області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтував тим, що він з матір'ю зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Матір заявника є пенсіонеркою, яка перебувала на лікуванні в Комунальному підприємстві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпровської обласної ради, з повним діагнозом: судинна деменція. F01.800, та супутнім діагнозом: ІХС, дифузний кардіосклероз СН І ст. ДЕП ІІІ ст. на тлі церебросклерозу, з дементним синдромом. Згідно вище вказаної довідки, психічний стан матері зазначено: дезорієнтована, настрій знижений, депресивна, намагалась пригнути з вікна. Зниження пам'яті. Увага швидковиснажувана. Критика відсутня. Заявник зазначав, що мати не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю і у зв'язку з цим, вона перебуває на обліку у лікаря-психіатра КП «ДБКЛПД» ДОР. Доглядом за матір'ю весь час займався і займається він. Заявник має добрий стан здоров'я, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває. На сьогодні, окрім матері ОСОБА_2 на утриманні у Заявника нікого немає; він має можливість і бажання доглядати свою матір і бути її опікуном, у зв'язку з чим, звернувся до суду із зазначеною заявою.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Згідно ухвали суду від 07 жовтня 2025 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Провадження у справі зупинене до отримання висновку експерта.
Ухвалою суду від 11 березня 2026 року провадження у справі поновлено у зв'язку із надходженням висновку експерта №70-Ц від 23.02.2026 року. Призначено продовження розгляду справи.
Заявник у судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в заяві.
Представник заявника - адвокат Чернявська С.А. наполягала на задоволенні заяви в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Довгаль С.М. в судовому засіданні заяву підтримав.
Представник заінтересованої особи - Захаренко А.В. не заперечувала проти задоволення заяви, зазначивши, що орган опіки та піклування надав суду подання про доцільність призначення заявника опікуном над ОСОБА_2 , у разі визнання останньою недієздатною.
Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився в судове засідання, раніше була подана заява про здійснення розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши думку учасників процесу, які з'явились, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05 січня 1984 року Димитрівським міськвиконкомом Донецької області, актовий запис № 7 (а.с.7).
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1325185 від 28.04.2025 вбачається місце реєстрації заявника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (а.с.41).
ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1325204 від 28.04.2025 (а.с.42).
Згідно довідки №11 від 25.12.2024, виданої головою правління ОСББ «Янгеля 22», ОСОБА_1 з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з січня 2000 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала на лікуванні в Комунальному підприємстві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпровської обласної ради, з повним діагнозом: судинна деменція. F01.800, та супутнім діагнозом: ІХС, дифузний кардіосклероз СН І ст. ДЕП ІІІ ст. на тлі церебросклерозу, з дементним синдромом, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 16682/2024 відділення №5, виданою 13 січня 2025 року (а.с.15-16).
Посилаючись на зазначені обставини та долучені до заяви докази, заявник просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною та призначити його опікуном недієздатної ОСОБА_2 .
Згідно Висновку судово-психіатричного експерта №70-ц від 23 лютого 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі судинної деменції. За своїм психічним станом в даний час іспитована не може розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с. 208-210).
Відповідно до подання, підписаного головою опікунської ради Богданом Галенко, орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання судом останньої недієздатною (а.с. 104,105).
За частиною першою статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров'я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (абзац третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року №2-рп/2016).
Згідно Висновку судово-психіатричного експерта №70-ц від 23 лютого 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі судинної деменції. За своїм психічним станом в даний час іспитована не може розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с. 208-210).
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 41 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
З урахуванням викладеного, вимогу про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною, суд вважає обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24), від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24), від 30 квітня 2025 року у справі № 710/1549/23 (провадження № 61-1733св25).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
В постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 викладена правова позиція, згідно якої при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Такі положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Згідно пункту 3.1 Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Розпорядженням Центральної адміністрації Дніпровської міської ради № 150-р від 13 травня 2025 року затверджено подання щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 (а.с.104).
Відповідно до подання, підписаного головою опікунської ради Богданом Галенко, орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання судом останньої недієздатною (а.с.105).
Даючи оцінку змісту подання органу опіки та піклування, суд зазначає, що воно не містить належного обґрунтування, оскільки ґрунтується виключно на заяві ОСОБА_1 , без належного дослідження інших обставин справи.
Судом встановлено, що орган опіки не перевірив можливість призначення опікунами інших близьких родичів ОСОБА_2 , зокрема її доньки ОСОБА_3 (а.с.74-76).
Посилання заявника на те, що інші родичі - ОСОБА_3 , не мешкає у Дніпрі, а перебуває за кордоном, суд критично оцінує, оскільки, наявна в матеріалах справи довідка про те, що ОСОБА_4 у жовтні 2018 року уклала договір з Варшавським університетом, документально не підтверджує факт постійного проживання ОСОБА_3 у Варшаві, таких доказів суду надано не було.
Орган опіки та піклування не з'ясував, чи виявляла бажання ОСОБА_3 - донька ОСОБА_2 , стати опікуном та чи не подавала ОСОБА_5 відповідних заяв до органу опіки, а отже, відсутні докази, які б підтверджували неможливість здійснення нею догляду за матір'ю ОСОБА_2 .
Крім того, орган опіки не дослідив характер відносин між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У поданні відсутня інформація щодо спільного побуту вказаних осіб, проведення відпочинку, прихильності ОСОБА_2 саме до заявника.
Також, суд звертає увагу на те, що заявник є військовозобов'язаним, а в умовах воєнного стану орган опіки мав би належним чином з'ясувати питання доцільності призначення саме його опікуном, враховуючи закріплений у Конституції України обов'язок захисту Вітчизни. Проте відповідного аналізу цього питання орган опіки не здійснив.
Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.
У постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17, від 26 червня 2024 року у справі №742/887/23 (провадження №61-3316св24), від 24 грудня 2024 року у справі №716/662/24 (провадження №61-13107св24) суд зазначав, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
У постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711 св24) Верховний Суд зазначив, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність цього, уникаючи можливих зловживань, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном.
Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку.
Отже, встановивши, що саме подання органу опіки та піклування, підписане головою опікунської ради Богданом Галенко, який дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання судом останньої недієздатною, не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, та вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення заявника опікуном недієздатної ОСОБА_2 .
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши належним чином наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, суд встановив, що заявником не доведено належними та допустимими доказами дійсності його намірів та необхідності забезпечення саме ним особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для призначення заявника опікуном недієздатної матері та вважає необхідним тимчасово покласти на орган опіки та піклування обов'язки зі здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_2 (зокрема щодо захисту її прав та інтересів), зі встановленням дворічного строку дії такого рішення, що визначено ч. 6 ст.300 ЦПК України.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 39, 40, 58, 60, 63 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 299, 300 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради в особі органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною.
В задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покласти обов'язки по здійсненню над нею опіки на орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради.
Визначити строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною два роки з дня набрання ним законної сили.
Роз'яснити, що у відповідності до ч.7 ст.300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, вимоги до якого визначені ч.8 вказаної статті, має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення визначеного судом строку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05.05.2026 року.
Суддя Н.В. Токар
Присяжний С.О. Безрук
Присяжний С.Ю. Головко