Справа № 242/1723/21
Провадження № 1-кп/0203/866/2026
іменем України
30 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021052500000075 від 10.03.2021 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останні рази:
-29.01.2021 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці;
-16.08.2022 Приморським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 1 рік;
-15.06.2023 Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Селидове Донецької області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, розлученої, маючої на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є одинокою матір'ю, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимої:
- 06.07.2022 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 18.11.2025 року звільнена від призначеного покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку.
- 06.03.2023 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту;
- 31.03.2023 Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць;
- 18.09.2023 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст.185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.ч.1,4 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнена від 28.03.2024 року за відбуттям строку покарання,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
09 березня 2021 року о 12 годині 49 хвилин ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 з метою крадіжки майна ТОВ «РУШ» прийшли до приміщення магазину «ЕВА» № 271 А, розташованого за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса буд. 19. Перебуваючи у приміщенні магазину, ОСОБА_5 діючи групою осіб разом із ОСОБА_4 , підійшли до торгового стелажу, де розташовано продукцію комплексу для гоління для жінок. Переконавшись що за ними ніхто не спостерігає і їх дії невідомі оточуючим, скориставшись безконтрольністю з боку персоналу магазину, діючи умисно, таємно, з прямим умислом, маючи корисливий мотив та переслідуючи мету незаконного збагачення. ОСОБА_5 о 12 годині 50 хвилин викрала з металевого кріплення стелажу жіночу бритву для гоління торгової марки «Gillette» серії «Venus ComfortGlide Breeze» з трьома змінними картриджами в упаковці, вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/105-21/2062-ТВ від 19.03.2021 року становить 288,00 гривень, після чого, утримуючи викрадене у лівій руці, о 12 годині 51 хвилині, продовжуючи свої злочинні дії, викрала з металевого кріплення стелажу жіночий електричний тример для гоління торгової марки «Veet» серії «Sensitive Precision (Beauty Styler Expert)» в упаковці, вартістю 521,67 гривень, і утримуючи викрадене у лівій руці, разом із ОСОБА_4 пройшли у прохід між двома останніми торговими рядами магазину, де передала викрадене ОСОБА_4 , після чого останній поклав коробки під одягнену на ньому куртку.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , діючи групою осіб разом із ОСОБА_4 , підійшли до торгового стелажу, де розташовано продукцію комплексу для гоління для чоловіків. Переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає і їх дії невідомі оточуючим, скориставшись безконтрольністю з боку персоналу магазину, діючи умисно, таємно, з прямим умислом, маючи корисливий мотив та переслідуючи мету незаконного збагачення о 12 годині 52 хвилини ОСОБА_5 викрала з металевого кріплення стелажу тример для вусів та бороди торгової марки «Philips» моделі «OneBlade QP2520/20» в упаковці, вартістю 962,67 гривень, після чого, утримуючи викрадене у лівій руці, пройшла у прохід між двома останніми торговими рядами магазину. ОСОБА_4 в цей час, дочекавшись коли ОСОБА_5 відійде від торгового стелажу, діючи умисно, таємно, повторно, з прямим умислом, маючи корисливий мотив та переслідуючи мету незаконного збагачення о 12 годині 52 хвилини викрав змінні картриджі для бритви торгової марки «Philips» моделі «OneBlade QP2520/50» (2 шт.) в упаковці, вартість яких становить 896,66 гривень, і утримуючи викрадене у правій руці прослідував за ОСОБА_5 .
Зупинившись у проході між двома останніми торговими рядами магазину ОСОБА_4 поклав викрадене у праву кишеню одягненої на ньому куртки, після чого ОСОБА_5 передала йому викрадений тример, який ОСОБА_4 поклав собі під куртку. Впевнившись, що викрадений товар зафіксовано надійно, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 о 12 годині 53 хвилини пройшли повз касу магазину, де в той час знаходився представник персоналу, і з викраденим з місця вчинення злочину пішли, розпорядившись надалі викраденим на власний розсуд.
В результаті крадіжки ТОВ «РУШ» заподіяний матеріальний збиток у розмірі вартості викраденого на загальну суму 2669 гривень 00 копійок.
Представник потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи за його відсутності, а покарання призначити відповідно до вимог КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, в скоєному розкаявся.
Обвинувачена ОСОБА_5 вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнала в повному обсязі та підтвердила фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, в скоєному розкаялась.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті і в матеріалах кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що прокурор та представник потерпілого, який надав суду заяву, також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч.3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена у повному обсязі, а їх дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу кожного з обвинувачених та їх ставлення до вчиненого.
ОСОБА_4 вчинив злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, раніше судимий за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, вину у вчиненому визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, що відповідно до ст. 66 КК України суд відносить до обставин, які пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_5 вчинила злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, раніше судима, офіційно не працевлаштована, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину, є одинокою матір'ю, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, вину у вчиненому визнала у повному обсязі та щиро розкаялася, що відповідно до ст. 66 КК України суд відносить до обставин, які пом'якшують її покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням обставин вчиненого та даних про особу обвинувачених, суд вважає за необхідне призначити їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. ч.2 ст. 185 КК України, оскільки на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні 09.03.2021 року, тобто до ухвалення вироку Київським районним судом м. Одеси від 15.06.2023 року, яким його було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими частинами першою - третьою цієї статті, призначається покарання у разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Разом з тим, як вбачається з роз'яснень щодо правильного та однакового застосування зазначеної норми кримінального закону, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у випадках, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі інше кримінальне правопорушення, за яке вона засуджується до покарання, що підлягає реальному відбуванню, застосування принципів поглинення менш суворого покарання більш суворим, а також часткового чи повного складання покарань не допускається. За таких обставин кожний вирок підлягає самостійному виконанню.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні 09.03.2021 року, тобто до ухвалення вироку Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 року, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в даному випадку при призначенні обвинуваченій остаточного покарання слід застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, а саме принцип призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним зазначеним вироком.
При цьому за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке нею фактично відбувалося та відбуте у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, у разі призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у строк покарання зараховується строк покарання, фактично відбутий особою за попереднім вироком.
Така правова позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 15.02.2021 (справа № 760/26543/17; провадження № 51-3600кмо20), відповідно до якого у випадку, коли особа вчинила кримінальне правопорушення до постановлення іншого вироку, остаточне покарання призначається за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим та з урахуванням фактично відбутого покарання.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при визначенні остаточного покарання ОСОБА_5 необхідно зарахувати строк, фактично відбутий нею за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 року.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити в порядку статті 100 КПК України.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/105-21/2062-ТВ від 19.03.2021, розподіливши їх між обвинуваченими у рівних частках та поклавши обов'язок їх сплати на кожного окремо.
У даному кримінальному провадженні запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Вирок Київського районного суду м. Одеси від 15.06.2023 року щодо ОСОБА_4 виконувати самостійно.
Запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк, фактично відбутий нею за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 року, та вважати її такою, що повністю відбула призначене судом покарання за даним вироком.
Речовий доказ:
- DVD-R DR5FO-PW50 з відеофайлами, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, -залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/105-21/2062-ТВ від 19.03.2021 у розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/105-21/2062-ТВ від 19.03.2021 у розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його оголошення негайно вручається засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1