м.Чернівці
05 травня 2026 року Справа № 926/1167/26
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С., за участю помічника судді Петровської В., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/1167/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Дрілл Технолоджіз» (04080, м.Київ, Богуславський узвіз, 3)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна будівельна компанія Трансмост» (58006, м.Чернівці, вул.С.Скальда , 28-Г)
Про стягнення заборгованості в сумі 564610,96 грн
За участі представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Смарт Дрілл Технолоджіз» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна будівельна компанія Трансмост» про стягнення заборгованості за договором субпідряду №21/05СМ від 21.05.2025 року в розмірі 564610,96 грн, з яких: основна заборгованість в сумі 450000,00 грн, 3% річних в сумі 8913,70 грн, пеня в сумі 91590,41 грн та інфляційні в сумі 14106,85 грн.
25.03.2026 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1167, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.
Ухвалою суду від 26.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14.04.2026 року.
13.04.2026 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (вх.№1666).
14.04.2026 року від сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди (вх.№1449).
Ухвалою суду від 14.04.2026 року судове засідання було відкладено на 05.05.2026 року.
До початку судового засідання 05.05.2026 року від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та клопотання позивача про залишення заяви про затвердження мирової угоди без розгляду (вх.№1791), а також представник позивача просив розглянути вказані заяви без його участі (вх.№2059).
В судове засідання 05.05.2026 року представник відповідача не з'явився, що не перешкоджає розгляду заяв позивача.
Розглянувши клопотання ТОВ “Смарт Дрілл Технолоджіз» про залишення заяви про затвердження мирової угоди без розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст.14 ГПК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви заявника - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право заявника, передбачене нормами Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення заяви чи клопотання без розгляду не є необґрунтованими діями сторони, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ГПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч.3 ст.169 ГПК України).
Клопотання про залишення заяви про затвердження мирової угоди без розгляду підписане уповноваженою особою, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Дрілл Технолоджіз», що підтверджується витягом з ЄДР.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ “Смарт Дрілл Технолоджіз» про залишення заяви про затвердження мирової угоди без розгляду.
Що ж до поданої представником позивача заяви про відмову від позову, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Смарт Дрілл Технолоджіз» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна будівельна компанія Трансмост» про стягнення заборгованості за договором субпідряду №21/05СМ від 21.05.2025 року в розмірі 564610,96 грн, з яких: основна заборгованість в сумі 450000,00 грн, 3% річних в сумі 8913,70 грн, пеня в сумі 91590,41 грн та інфляційні в сумі 14106,85 грн.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та ТОВ “Інвестиційна будівельна компанія Трансмост» 21.05.2025 року укладено договір субпідряду №21/05СМ, згідно якого субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника власними або залученими силами і засобами виконати роботи на об'єкті, відповідно до технічного завдання і передати їх результат підряднику у встановлений цим договором строк, а підрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, технічне завдання, за необхідності затверджену проектну документацію, здійснювати приймання виконаних субпідрядником робіт і проводити оплату робіт відповідно до умов цього договору.
На виконання умов договору позивачем було виконано субпідрядні роботи на суму 550000,00 грн, за які відповідач розрахувався частково, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 450000,00 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договору, позивач скористався своїм правом та нарахував 3% річних в сумі 8913,70 грн, пеню в сумі 91590,41 грн та інфляційні в сумі 14106,85 грн, які просив стягнути в судовому порядку.
Проте, до початку судового засідання 05.05.2026 року від представника позивача надійшла заява про відмову від позову.
У відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України).
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч.4 ст.231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно ст.14 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб'єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог ухвали Верховного Суду від 18.08.2021 року у справі №916/3844/19, від 01.09.2021 року у справі № 910/13034/20).
Відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства (ухвали Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №927/739/17, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
Водночас, принцип диспозитивності не є беззастережним, оскільки ця норма передбачає активну роль суду, який зобов'язаний перешкоджати діям сторін щодо порушення законодавства і прав інших осіб. Перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду, тобто суд зобов'язаний відмовити в задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін. Якщо суд установить, що реалізація права позивача на відмову від позову призводить до порушення закону та прав інших осіб, він зобов'язаний відмовити в реалізації цих прав і розглянути справу по суті.
З наведеного вбачається, що позивач наділений правом відмовитися від позову подавши до суду відповідну заяву, яка повинна відповідати вимогами ст.191 ГПК України, зокрема повинна бути підписана повноважним представником і не суперечити інтересам особи, яку представляє цей представник (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.09.2019 у справі №921/309/18, від 13.04.2021 у справі №918/99/19(918/925/20)).
У даній справі позивач ТОВ “Смарт Дрілл Технолоджіз» звернулося відповідача ТОВ “Інвестиційна будівельна компанія Трансмост» про стягнення заборгованості за договором субпідряду №21/05СМ від 21.05.2025 року в розмірі 564610,96 грн, та в подальшому звернулося до господарського суду із заявою про відмову від позову.
За наслідками дослідження заяви позивача про відмову від позову у справі, судом встановлено, що вказана заява підписана керівником ТОВ “Смарт Дрілл Технолоджіз» Ковалевським В.Ю., що підтверджується витягом з ЄДР, та подана за допомогою підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Таким чином, заява про відмову від позову підписана уповноваженою стороною.
Суд не вбачає підстав для висновку, що відмова від позову, вчинена керівником ТОВ “Смарт Дрілл Технолоджіз» суперечить його інтересам, а відтак підстави для неприйняття судом відмови від позову на підставі ч.5 ст.191 ГПК України відсутні.
Отже, розглянувши подану стороною заяву про відмову від позовних вимог, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, з урахуванням того, що наслідки відмови від позову позивачу відомі і зрозумілі, відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана уповноваженою стороною, а відтак підлягає прийняттю судом.
У зв'язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю у звязку з відмовою від позову.
Керуючись ст.ст.169, ч.1 ст.191, 226, п.4 ч.1 ст.231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Дрілл Технолоджіз» про залишення заяви про затвердження мирової угоди без розгляду - задовольнити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Дрілл Технолоджіз» про відмову від позову - задовольнити.
3. Закрити провадження у справі №926/1167/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Дрілл Технолоджіз» (04080, м.Київ, Богуславський узвіз, 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна будівельна компанія Трансмост» (58006, м.Чернівці, вул.С.Скальда , 28-Г) про стягнення заборгованості в сумі 564610,96 грн.
Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст.254 - 259 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Світлана ГУШИЛИК