Справа № 212/3967/26
2/212/4082/26
04 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Позика» (далі - ТОВ “ФК “Позика») звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що 30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ірбіс» (далі - ТОВ “ФК “Ірбіс») та відповідачем укладено кредитний договір № 45829638, який укладений у електронному вигляді з використанням одноразового пароля, за яким кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Відповідачем належним чином не виконано кредитні зобов'язання, внаслідок чого 01 вересня 2025 року між ТОВ “ФК “Ірбіс» та ТОВ “ФК “Позика» укладений Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 45829638 від 30 грудня 2021 року. Відповідно до договору факторингу сума боргу перед позивачем є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 15400 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 10400 грн., які просили стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.
Ухвалою суду від 31 березня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття провадження, а копія позовної заяви з доданими до неї документами була направлена на адресу відповідача позивачем на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляв.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 грудня 2021 року між відповідачем було прийнято (акцептовано) пропозицію ТОВ “ФК “Ірбіс» укласти Договір про надання фінансового кредиту № 45829638.
За цим договором товариство надає кредит клієнту у розмірі 5000 грн., з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного Договору (п.3.1 договору).
Відповідно до п.3.2 договору, графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3 %. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п.3.2.1, 3.2.2 цього 29 січня 2022 року - 2 %, п. 3.2.2 стандартний період 60 календарних днів з 30 січня 2022 року по 30 березня 2022 року - 3 %.
Відповідно до п.4.1-4.3 договору, видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.
Клієнт зобов'язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 30 березня 2022 року (строк кредитування) шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Клієнт має право на дострокове погашення (повернення) кредиту.
Також, сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 45829638 від 30 грудня 2021 року, якою визначено: дату видачу/дату платежу, чисту суму кредиту/суму платежу за розрахунковий період, проценти за користування кредитом, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту.
Згідно довідки про ідентифікацію клієнта ТОВ “ФК “Ірбіс», ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ “ФК “Ірбіс» відповідно до вимог ч.1 ст.12 Закону України “Про електронну комерцію», акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 45829638 - 978635.
Згідно листа ТОВ “Універсальні платіжні рішення» Вих.№ 3152_251021113429 від 21 жовтня 2025 року, ТОВ “Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ “Універсальні платіжні рішення» та ТОВ “ФК “Ірбіс» укладено договір на переказ коштів і відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 30 грудня 2021 року о 17.26 годині на суму 5000 грн., маска-картки - НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 128273187, призначення платежу - зарахування 5000 грн. на картку НОМЕР_1 .
01 вересня 2025 року між ТОВ “ФК “Ірбіс» та ТОВ “ФК “Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01, у відповідності до умов якого ТОВ “ФК “Ірбіс» зобов'язується відступити ТОВ “ФК “Позика» права вимоги, зазначені в Реєстру прав вимоги, а ТОВ “ФК “Позика» зобов'язується їх прийняти та сплатити ТОВ “ФК “Ірбіс» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Згідно Акту приймання-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року, ТОВ “ФК “Ірбіс» передав, а ТОВ “ФК “Позика» прийняв Реєстр прав вимоги за договором, складений за формою згідно із Додатком № 1 до даного договору, кількість боржників - 25419.
Згідно Витягу із Додатку № 1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року, ТОВ “ФК “Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 45829638 від 30 грудня 2021 року у сумі 15400 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 10400 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно платіжної інструкції, доданої до позовної заяви, ТОВ “ФК “Позика» було сплачено на користь ТОВ “ФК “Ірбіс» грошові кошти у якості оплати за договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ “ФК “Ірбіс» та відповідачем укладено електронний кредитний договір з використанням електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором та відповідно наявність кредитних правовідносин між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ “ФК “Ірбіс» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов'язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за договором про надання фінансового кредиту № 45829638 від 30 грудня 2021 року.
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Всупереч вказаних вимог закону, відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 30 березня 2022 року, то у первісного кредитора наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 30 березня 2022 року включно, при цьому слід зауважити, що поза межами даного строку відсотки не нараховувались.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача, відзив на позовну заяву не надав, перевіривши розрахунки позивача в частині основної суми заборгованості, нарахованих процентів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом (кредитом), процентів за користування грошовими коштами знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки розмір отриманого та не повернутого вчасно кредиту підтверджено матеріалами справи, а розмір відсотків за користування кредитними коштами, передбачений укладеним між сторонами Договором.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 45829638 від 30 грудня 2021 року у розмірі 15400 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 10400 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір № 39493634/01 від 02 січня 2026 року про надання правової, укладеного з ФОП ОСОБА_2 , за яким останнім прийнято на себе зобов'язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; додаткову угоду № 45829638 від 16 лютого 2026 року до договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02 січня 2026 року, за якою ТОВ “ФК “Позика» та ФОП ОСОБА_2 розширили розділ “1.Предмет договор» та доповнили новим пунктом такого змісту: “1.2. виконавець зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 »; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ “ФК “Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості, а також акт наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16 лютого 2026 року, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_2 надано правову допомогу загальною вартістю 5500 грн.: письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин - 0,5 год. - 500 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ “ФК “Позика» - 1 год. - 1500 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, у тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - 2 год. - 3000 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 0,5 год. - 500 грн.
Вивчивши вказані докази, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 5500 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн., які було сплачено позивачем із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, оскільки позов було подано до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЕСІТС “Електронний суд», а всього судові витрати на суму 8162,40 грн. (5500 грн. + 2662,40 грн.).
У відповідності до ст.ст.207, 526, 530, 549, 551, 626, 628, 638, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 45829638 від 30 грудня 2021 року у загальному розмірі 15400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Позика» судові витрати по справі у загальному розмірі 8162 (вісім тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", код ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Б.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 05 травня 2026 року.
Суддя: М.Д. Власенко