Справа № 212/6368/26
2-н/212/2271/26
про відмову у видачі судового наказу
05 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Cуддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дехта Р.В. розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМ.КОМ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за надання послуг ЖКГ, -
У квітні 2026 року заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за надання послуг ЖКГ за адресою АДРЕСА_1 в сумі 11800,00 гривень, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 332,80 гривень.
Дослідивши матеріали справи, зміст та вимоги заяви про видачу судового наказу, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу за наступних підстав.
Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
У поданій заяві стягувач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заборгованість за надання послуг ЖКГ за період з 01.04.2026 року по 01.04.2026 року за адресою АДРЕСА_1 в сумі 11800,00 гривень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Як вбачається з ч. 2 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Як вбачається зі ст. 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
Згідно зі ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 14 років.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства", дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Неповнолітня особа - це фізична особа у віці від 14 до 18 років.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з частин 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суд дійшов висновку, що у випадку наявності хоча б одного боржника щодо якого із заяви про видачу судового наказу не вбачається порушення права грошової вимоги, має місце необхідність відмови у задоволенні стягнення такої вимоги щодо інших, зазначених стягувачем боржників.
Згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені вимоги про солідарне стягнення заборгованості взаємопов'язані між собою та їх окремий розгляд неможливий, за таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Крім того, суд зауважує, що заявник в прохальній частині просить стягнути з боржників ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді як в виписці з особового рахунку дати народження цих боржників зовсім інша. Також зазначений незрозумілий період нарахування заборгованості з 01.04.2026 року по 01.04.2026 року.
Як вбачається з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. 167-168 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМ.КОМ» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заборгованості за надання послуг ЖКГ на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду складена та підписана суддею 05.05.2026.
Суддя Р. В. Дехта