Справа № 201/2695/26
Провадження № 1кп/201/317/2026
05 травня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 42024041110000490 від 23.10.2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
В підготовчому судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
В провадження Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор обґрунтовувала, що на теперішній час існує необхідність вирішення питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , оскільки ризики, які були встановлені під час обрання і продовження запобіжного заходу, не зникли.
Зокрема, на даний час залишаються актуальними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому обвинувачуться.
З урахуванням обставин інкримінованого кримінального правопорушення, його тяжкості, віку та стану здоров'я обвинуваченого, а також наявності вищезазначених ризиків, прокурор вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, його належну процесуальну поведінку та запобігання зазначеним ризикам.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак просили визначити мінімальний розмір застави.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 197, 198 КПК України строк тримання під вартою особи не може перевищувати шістдесяти діб і в разі закінчення цього строку прокурор має право звернутись до суду з клопотанням про продовження строків тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд доходить висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв?язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов?язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання.
Також, встановлена наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, який обгрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_6 має мотив та можливість вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
Крім того, існує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризику вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 так як останньому загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, а тому, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування, існує реальна можливість повторного вчинення останнім злочину, передбаченого ст. 407 КК України, або вчинення злочину, передбаченого ст. 408 КК України.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати реальними зазначені ризики, що обумовлюють можливість застосування до обвинуваченого відповідного запобіжного заходу з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що обвинувачений в даний час несе в собі певну небезпеку для суспільства та з урахуванням вищеописаних обставин це свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Суд, також, зауважує, зо згідно норм ч.8 ст. 176 КПК України, у період дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов?язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв?язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у розмірі 66 560 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. . 177, 178, 198 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 до 04 липня 2026 року.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 66 560 грн. (шшістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятиденний строк з дня її проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошено 05 травня 2026 року о 17 годині 00 хвилин.
Головуючий суддя: ОСОБА_1