Справа № 229/5055/24
Провадження № 2/211/543/26
іменем України
30 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лебеженка В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Строганової Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Прядка Дениса Володимировича до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради, Служба у справах дітей Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, про позбавлення батьківських прав,-
Адвокат Прядко Д.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою, в якій просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.01.2014 року між ОСОБА_4 (далі за текстом - позивач) та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 30.08.2022 року шлюб між ними було розірвано. Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13.12.2023 року прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінено на « ОСОБА_6 ». Приблизно з квітня 2020 року позивач з відповідачем проживають окремо, дитина проживає разом з матір'ю. З цього часу відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості у його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом здоров'я, не забезпечує продуктами харчування, не створює належних умов для виховання та розвитку сина, матеріальної допомоги на його утримання не надає маючи при цьому заборгованість зі спати аліментів за період з серпня 2022 року по травень 2024 року в сумі 46681, 17 грн. Відповідач повністю ігнорує спілкування зі своїм сином. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки з боку позивача. Дитина знаходиться на повному її утриманні. У зв'язку з вищевикладеними обставинами, позивач змушена звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16.08.2024 року (головуючий суддя Фролова Н.М.) позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 54-55).
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 24.09.2024 року (головуючий суддя Фролова Н.М.) замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Бахмутської районної ради Донецької області на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області (а.с. 88-89).
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15.11.2024 року (головуючий суддя Фролова Н.М.) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 151-152).
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року №3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження з поверненням на стадію підготовчого провадження та призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 193).
Ухвалою суду від 17.03.2026 року закрито підготовче провадження по справі з призначенням її до судового розгляду по суті (а.с. 206).
Позивач та її представник Ковтун В.І., правом на участь у судовому засіданні не скористалися, останній через модуль підсистеми «Електронний суд» направив до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за його та позивача відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.
Представник Органу опіки і піклування районної адміністрації Запорізької міської ради Іванченко О.С. правом на участь в судовому засіданні не скористалася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Представник Служби у справах дітей Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області Борщ Л.А. правом на участь в судовому засіданні не скористалася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, просила прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд уважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідатиме ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.
В період перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02.04.2024 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), актовий запис №654 (а.с.20).
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 30.08.2022 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано (а.с. 18-19).
Після розірвання шлюбу позивач відновила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 », про що свідчить копія свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 19.04.2023року (а.с. 22).
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 27.02.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_7 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 26.08.2022 року і до досягнення дитино повноліття (а.с. 30-31).
Згідно виконавчого листа Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2023 року, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_7 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 26.08.2022 року і до досягнення дитино повноліття (а.с. 23).
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13.12.2023 року прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінено на « ОСОБА_6 » (а.с. 12-16).
Згідно із розрахунку заборгованості, складеному та підписаному 14.05.2024 року старшим державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Івановою С. заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період з 26.08.2022 року по 01.05.2024 року складає 46681, 17 грн. (а.с 24-25).
Згідно із довідкою, складеною та підписаною 09.07.2024 року в.о директора закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №12 «Зоренька» Запорізької міської ради О. Масилюк, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №12 «Зоренька Запорізької міської ради. За цей період батько не приводив та не забирав дитину, не відвідував батьківські збори, не приймав участь у вихованні дитини (а.с. 27).
Згідно із психологічною характеристикою, складеною та підписаною 12.07.2024 року практичним психологом закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №12 «Зоренька» Запорізької міської ради О. Масилюк, ОСОБА_8 , 2017 року народження, вступив до дошкільного закладу «Зоренька» у 2020 році. Вихователь групи характеризує ОСОБА_9 як доброзичливого, самостійного, безконфліктного. Зі слів вихователя ОСОБА_9 виховується у неповній сім'ї матою та бабусею, батька вона ні разу не бачила. Соціометрична проба «День народження» і «Малюнок сім'ї» показали, що у хлопчика високий рівень емоційного зв'язку з мамою та бабусею. Зі слів дитини вони добрі, усміхнені, веселі, а він допомагає в хатніх справах. Батька не намалював і про нього не згадував (а.с. 26).
Актом обстеження умов проживання, складеним та підписаним 26.09.2024 року комісією служби у справах дітей Запорізької міської ради Іванченко О.О., ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , підтверджується, що було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку, складається з 3 кімнат: ванної та туалету. Наявні водо-, газо-, електропостачання. В запасі продукти харчування. Умови проживання задовільні. В будинку ведуться ремонтні роботи. В кімнатах наявні всі необхідні меблі та побутова техніка. На обстеження в квартирі чисто, прибрано. Є необхідна побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: є спальне місце, куточок для навчання одяг та взуття, канцелярське приладдя, іграшки, розвивальні ігри. За цією адресою проживають і мають постійне місце проживання: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син. ОСОБА_13 , 1971 року народження - бабуся. Стосунки в сім'ї доброзичливі, родинні. Проведено бесіду з матір'ю ОСОБА_1 , яка повідомила, що батько дитини ОСОБА_2 з квітня 2020 року не займається вихованням сина, не цікавиться його життям та здоров'ям, має заборгованість зі сплати аліментів. Проведено бесіду з малолітнім ОСОБА_9 , який повідомив, що він мешкає з мамою та бабусею, свого батька не бачив дуже давно, з ним не спілкується (а.с. 132).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Запорізької міської ради № 2362/01-22/18.01-1573 про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , складеного та підписаного 04.11.2024 року заступником голови О. Штепою слідує, що батько ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, вихованням та утриманням дитини не займається, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку для самостійного життя, не проявляє відносно сина батьківського піклування, родинний зв'язок з ним не підтримує, має заборгованість зі сплати аліментів, враховуючи думку малолітнього ОСОБА_3 , 2017 рок народження, районна адміністрація Запорізької місткої ради по Заводському району, як орган опіки та піклування вирішила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 129).
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 2 частини 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батько/мати ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання сина, свідомо не виконує свої батьківські обов'язки.
Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами), ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
В рішенні ЄСПЛ від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (Strand Lobben and Others v. Norway, заява № 37283/13) зазначено, що коли інтереси дитини суперечать інтересам батьків, органи влади повинні встановлювати справедливий баланс цих інтересів, при цьому особливе значення надається найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Судовим розглядом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання обов'язків по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: не займається його вихованням, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, що підтверджується матеріалами справи.
Встановлені судом обставини, що підтверджені обсягом наявних доказів в своїй сукупності, суд розцінює як свідчення незацікавленості відповідача життям, здоров'ям, матеріальним благополуччям та майбутнім його дитини, фактичне умисне самоусунення від виконання батьківських обов'язків, свідоме нехтування їх виконанням. При цьому, така поведінка відповідача на переконання суду, є винною та свідомою.
Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Запорізької міської ради № 2362/01-22/18.01-1573 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суд уважає обґрунтованим та належно мотивованим, який підтверджує встановлені судом обставини.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених позивачем вимог та можливість позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Встановлені обставини в їх сукупності приводять суд до висновку, що застосування до відповідача крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав щодо дитини забезпечить захист інтересів дитини, а наявні мотиви для позбавлення батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів.
При цьому суд вважає, що саме таке рішення буде відповідати вимогам Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції ООН про права дитини та нормам Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., понесені позивачем та документально підтверджені (а.с.43), стягнути з відповідача на його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.164, 165, 166, 171, 180-182 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Прядка Дениса Володимировича до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради, Служба у справах дітей Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, юридична адреса: просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, Запорізька область.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, код ЄДРПОУ 41503833, юридична адреса: вул. Паркова, буд. 3-А, м. Соледар, Донецька область.
Суддя В.О. Лебеженко