Справа № 175/18770/25
Провадження № 2/175/3910/25
Іменем України
"05" травня 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-щя Слобожанське цивільну справу № 175/18770/25 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,-
Представник позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за невиконання кредитних зобов'язань в розмірі 1036,47 доларів США, що еквівалентно 43604,71 грн станом на 28.10.2025 та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено про те, що 26.02.2007 року ОСОБА_3 уклав з відкритим акціонерним товариством Аккціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» кредитний договір № 46/ф/6, за яким одержав кредит в сумі 23000, 00 доларів США на строк з 26.02.2007 року по 25.02.2019 року, зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 12,5 % річних. Кредит наданий на придбання на споживчі потреби (п. 1.1. кредитного договору).
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 46/ф/6 від 26.02.2007 року було укладено договір № 46/Ф/6/2П, за яким поручителем виступала - ОСОБА_2 .
У зв'язку з невиконанням позичальником договірних зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору № 46/ф/6 від 26.02.2007 року позивач був змушений звернутися до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 (основного боржника) та ОСОБА_2 (додаткового боржника, поручителя) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
22.03.2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 175/158/16-ц, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банка «Укргазбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 46/ф/6 від 26 лютого 2007 року в розмірі 8937,72 доларів США та 29685 грн. 85 коп., у тому числі: строковий кредит у розмірі 6146,00 доларів США, прострочений кредит у розмірі 1590,00 доларів США, строкові проценти у розмірі 121,94 доларів США; прострочені проценти у розмірі 1079,78 доларів США; пеня на кредит у розмірі 23704 грн. 73 коп., пеня на проценти у розмірі 5981,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» судовий збір 3614 грн. 87 коп., тобто з кожного 1807 грн. 44 коп.
Дане судове рішення набрало законної сили 10.05.2016 року та 17.05.2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчі листи у справі.
Згодом банку стало відомо про те, що ОСОБА_3 помер про що було зроблено актовий запис про смерть № 28 від 24.02.2020 року.
16.09.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, дана ухвала набрала законної сили 02.10.2025 року.
Станом на 29.10.2025 року було відкрито виконавче провадження № ВП 78770258 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 175/158/16-ц, яке було приєднано до заведеного виконавчого провадження № ВП 63980565. Станом на 29.10.2025 року у виконавчому провадженню здійснюються виконавчі дії щодо звернення стягнення з коштів боржника.
Таким чином, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 175/158/16-ц не виконано.
Враховуючи, що рішення суду є обов'язковим, зокрема для відповідача та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов'язання з виплати суми заборгованості, то у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України.
Таким чином, позивач, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував суму 3 % річних у розмірі 1036,47 доларів США, що еквівалентно 43604,71 грн станом на 28.10.2025 року в період з 15.05.2017 року по 23.02.2022 року.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано у провадження судді Краснокутської Н.С.
18.02.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та цією ж ухвалою справу було призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін з визначення дати судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі.
Відповідач на розгляд справи не з'явилася, була повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справ шляхом направлення судової кореспонденції за адресою реєстрації та оголошенням на офіційному сайті суду. Правом на подання відзиву па позовну заяву відповідач не скористався.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
26.02.2007 року ОСОБА_3 уклав з відкритим акціонерним товариством Аккціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» кредитний договір № 46/ф/6, за яким одержав кредит в сумі 23000, 00 доларів США на строк з 26.02.2007 року по 25.02.2019 року, зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 12,5 % річних. Кредит наданий на придбання на споживчі потреби (п. 1.1. кредитного договору).
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 46/ф/6 від 26.02.2007 року було укладено договір № 46/Ф/6/2П, за яким поручителем виступала - ОСОБА_2 .
У зв'язку з невиконанням позичальником договірних зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору № 46/ф/6 від 26.02.2007 року позивач був змушений звернутися до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 (основного боржника) та ОСОБА_2 (додаткового боржника, поручителя) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
22.03.2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 175/158/16-ц, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банка «Укргазбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 46/ф/6 від 26 лютого 2007 року в розмірі 8937,72 доларів США та 29685 грн. 85 коп., у тому числі: строковий кредит у розмірі 6146,00 доларів США, прострочений кредит у розмірі 1590,00 доларів США, строкові проценти у розмірі 121,94 доларів США; прострочені проценти у розмірі 1079,78 доларів США; пеня на кредит у розмірі 23704 грн. 73 коп., пеня на проценти у розмірі 5981,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» судовий збір 3614 грн. 87 коп., тобто з кожного 1807 грн. 44 коп.
Дане судове рішення набрало законної сили 10.05.2016 року та 17.05.2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчі листи у справі.
Згодом банку стало відомо про те, що ОСОБА_3 помер про що було зроблено актовий запис про смерть № 28 від 24.02.2020 року.
16.09.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, дана ухвала набрала законної сили 02.10.2025 року.
Станом на 29.10.2025 року було відкрито виконавче провадження № ВП 78770258 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 175/158/16-ц, яке було приєднано до заведеного виконавчого провадження № ВП 63980565. Станом на 29.10.2025 року у виконавчому провадженню здійснюються виконавчі дії щодо звернення стягнення з коштів боржника.
Таким чином, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 175/158/16-ц не виконано досі.
У зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу України відповідач на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 46/ф/6 від 26.02.2007 року, заборгованість відповідача за несвоєчасне погашення кредиту та 3% річних за період з 15.05.2017 року по 23.02.2022 року становить 1036, 47 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. ст. 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені Договором.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦІІК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у Постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11.04.2018 у справі №758/1303/15- ц надано висновки про правильне застосування норм права, де зазначено, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у гривневому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь яке зобов'язання, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 10.04.2018 по справі № 910/10156/17. При розгляді даної справи Верховний Суд підтримав висновок Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц вказано, що відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор змінив умови основного зобов'язання щодо періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі № 910/11249/17, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані, таким чином, результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов'язання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи тривале неправомірне користування кредитними коштами банку, а також те, що позичальник порушив виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, зокрема, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за їх використання, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 15.05.2017 року по 23.02.2022 року у розмірі 1036, 47 доларів США, є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень.
Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі наведеного вище, статей 207, 525, 526, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (адреса: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 23697280) заборгованість за невиконання кредитних зобов'язань: 3 % річних, нарахованих в період з 15.05.2017 року по 23.02.2022 року за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за кредитним договором № 46/ф/6 від 26.02.2007 року, договором поруки № 46/Ф/62П, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 року у справі № 175/158/16-ц, в розмірі 1036, 47 доларів США, що еквівалентно 43604,71 грн станом на 28.10.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (адреса: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 23697280) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського пеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н. С. Краснокутська