Справа № 175/7103/26
Провадження № 1-кс/175/935/26
2026 рік
04 травня 2026 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: слідчої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026052390000506 про вирішення долі речових доказів,
До суду надійшло клопотання про вирішення долі речових доказів.
Клопотання мотивовано тим, що 12 березня 2026 року надійшло повідомлення про те, що 12 березня 2026 року, приблизно о 16 годині 03 хвилини, біля будинку АДРЕСА_1 під час перевірки у ОСОБА_5 було виявлено 32 набої до автоматичної зброї, калібру 5,45 мм, які він переносив у кармані куртки без передбаченого законом дозволу.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052390000506, правова кваліфікація правопорушення - ч. 1 ст. 263 КК України.
В клопотанні слідчий просить вирішити питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні, яке було закрито відповідною постановою слідчого.
В судове засідання слідчий і прокурор не з'явилися, з невідомої суду причини, про час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, в зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами відповідно до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171 - 174 цього Кодексу.
Разом із цим, лише з дозволу та на підставі ухвали слідчого судді проводяться процесуальні дії, під час яких має місце суттєве тимчасове обмеження прав та інтересів осіб. До переліку таких дій, крім негласних слідчих (розшукових), належать окремі слідчі (розшукові) дії, більшість заходів забезпечення кримінального провадження й інші процесуальні дії, а саме: привід (ч. 2 ст. 140 КПК); накладення грошового стягнення (ч. 2 ст. 144 КПК); тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ч. 2 ст. 148 КПК); відсторонення від посади (ч. 2 ст. 154 КПК); тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 2 ст. 159 КПК); арешт майна (ч. 2 ст. 170 КПК); запобіжні заходи (ч. 4 ст. 176 КПК); вирішення долі речових доказів (ч. 6, ч. 7 ст. 100 КПК); обшук (ч. 2 ст. 234 КПК); огляд житла чи іншого володіння особи (ч. 2 ст. 237 КПК); слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, за відсутності добровільної згоди особи, яка ним володіє (ч. 5 ст. 240 КПК); примусове відібрання біологічних зразків для експертизи (ч. 3 ст. 245 КПК); примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи (ч. 3 ст. 242, ч. 2 ст. 509 КПК) тощо.
Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, згідно з постановою старшого слідчого слідчого відділення Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 від 28 квітня 2026 року, 25 патронів, 2 демонтовані патрони, 5 гільз визнані речовими доказами і передані на зберіганні в камеру зберігання речових доказів відділення поліції.
Згідно з постановою старшого слідчого слідчого відділення Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 від 30 березня 2026 року, кримінальне провадження за № 12026052390000506 від 12 березня 2026 року було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Разом із цим, слідчий суддя діє виключно у межах своїх повноважень і не вправі вирішувати питання, які не віднесені законом до його компетенції. Так, компетенція слідчого судді у сенсі судового контролю в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування обмежується саме цією стадією, яка згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту.
Отже, вирішення слідчим суддею після закінчення досудового розслідування будь-яких клопотань про вирішення долі речових доказів чинним КПК України не передбачено.
Натомість положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України визначено, що вирішення питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором здійснюється судом, а не слідчим суддею. Тобто, у разі закриття кримінального провадження саме суд має вирішувати питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно з вимогами ст.ст. 171 - 174 КПК України.
Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду, викладених у постанові від 08 грудня 2020 року (справа № 234/17070/19).
Таким чином, вбачається, що вирішення слідчим суддею поданого слідчим клопотання про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, яке було закрито відповідною постановою слідчого, не передбачено чинним КПК України, а такі клопотання мають розглядатися судом.
Крім того, суд звертає увагу й на положення ч. 1 ст. 32 КПК України, якими визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Зазначений у клопотанні про закриття кримінального провадження злочин був скоєний у с-щі Новодонецьке Краматорського району Донецької області(ліквідований Олександрівський район Донецької області). Тому це кримінальне провадження не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
На підставі вищевикладеного, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення клопотання та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про вирішення долі речових доказів необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 100, 309 КПК України, суд
В задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026052390000506 про вирішення долі речових доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідча суддя: