8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" квітня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/91/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростаниця" від 10.04.2026 про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецком", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростаниця", с. Станичне Харківської області
про стягнення 99 535,48 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоспецком" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростаниця" (надалі - відповідач) про стягнення 99535,48грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2026 цей позов було задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 93000,00грн. основного боргу, 6267,95грн. 15% річних, 3319,06грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
10 квітня 2026 року на виконання даного рішення судом видано відповідний наказ.
13 квітня 2026 року від відповідача надійшла заява, в якій він просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2026 у справі № 922/91/26 за наступним графіком:
до 30.04.2026 - 10 258, 75 грн;
до 31.05.2026 - 10 258, 75 грн;
до 30.06.2026 - 10 258, 75 грн;
до 31.07.2026 - 10 258, 75 грн;
до 31.08.2026 - 10 258, 75 грн;
до 30.09.2026 - 10 258, 75 грн;
до 31.10.2026 - 10 258, 75 грн;
до 30.11.2026 - 10 258, 75 грн;
до 31.12.2026 - 10 258, 75 грн;
до 31.01.2027 - 10 258, 75 грн.
Ухвалою від 13.04.2026 дану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 29.04.2026.
Позивач заперечень щодо поданої відповідачем заяви не надав, свого представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце даного засідання був повідомлений згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 13.04.2026 в електронній формі до його Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 13.04.2026 о 16:50, а тому ухвала про призначення даного судового засідання є врученою позивачу 13.04.2026.
Відповідач у призначене судове засідання також не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце даного засідання був повідомлений згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 13.04.2026 в електронній формі до його Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 13.04.2026 о 16:34, а тому ухвала про призначення даного судового засідання є врученою відповідачу 13.04.2026.
Частиною 2 статті 331 ГПК України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення, а також скорочений строк її розгляду, суд вважає за необхідне розглянути заяву відповідача за наявними матеріалами та відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростаниця" від 10.04.2026 про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 ГПК України).
Отже виконання рішення суду може бути розстрочене на строк до одного року з дня ухвалення такого рішення у випадку доведення відповідачем наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агростаниця" здійснює господарську діяльність за основним напрямом (видом економічної діяльності) вирощування зернових культур та насіння олійних культур (КВЕД: 01.11).
Mасив сільськогосподарських земельних ділянок, що обробляються Відповідачем, знаходяться на території Харківської області, а семе в межах Берестинського (село Станичне, село Гаврилівка, село Ляшківка) та Харківського районів (село Просяне).
Вирощування товарної сільськогосподарської продукції, яке є основним видом діяльності Відповідача, є довготривалим виробничим циклом, успішність якого залежить не тільки від коливань попиту і пропозиції на відповідному товарному ринку, а й від багатьох інших факторів (економічних, екологічних, безпекових, погодних).
Відповідач у зв'язку з дією в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 (неодноразово продовжуваного), спричиненого військовою агресією рф проти України, зазнає на собі значний негативний вплив, зокрема, від військових дій на території Харківської області, який обумовлений систематичними атаками безпілотними літальними апаратами, обстрілами об'єктів критичної інфраструктури, об'єктів енергетики, а також дефіциту робочої сили внаслідок процесів мобілізації та міграції населення. В той же час, незважаючи на значні складнощі ведення діяльності, Відповідач продовжує господарську діяльність, розуміючи важливість та необхідність здійснення посильного внеску в підтримку економіки та продовольчої безпеки країни.
У зв'язку із вищезазначеним, на сьогоднішній день, фактично, єдиним працівником відповідача є керівник - Бондаренко Микола Миколайович, який, маючи досвід, навички та право на керування, зокрема, сільськогосподарською технікою, підтверджене посвідченням, вимушений самостійно здійснювати всі етапи сільськогосподарського виробництва, починаючи від підготовчих дій до посівного сезону і закінчуючи збором та відвантаженням врожаю.
Проте, діяльність відповідача на сьогоднішній день, значно ускладнена, у зв'язку зі значним погіршенням здоров'я керівника - Бондаренко Миколи Миколайовича, останній був вимушений перебувати на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, що підтверджується, зокрема, виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5036, № 7444, № 6070, № 8926, № 282, №1655.
Внаслідок вищезазначеного, станом на сьогодні, у відповідача відсутня можливість виконати зобов'язання, а також відсутні кошти, які можна було б спрямувати на сплату заборгованості.
Розглянувши вищевказані доводи та дослідивши подані відповідачем докази, суд вважає, що останнім належним чином доведено факт наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі шляхом одномоментного стягнення всієї суми заборгованості. При цьому, вказані відповідачем обставини обумовлені об'єктивними причинами, що не залежать від його волі, але безпосередньо впливають на здатність належним чином виконати свої зобов'язання перед позивачем.
Частиною 4 статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, щодо ступіні вини відповідача у виникненні спору, суд враховує, що стягнута у даній справі заборгованість виникла у зв'язку із неоплатою відповідачем товару, отриманого за видатковою накладною №219 від 02.05.2025. За даною накладною відповідач мав здійснити оплату не пізніше 02.08.2025, однак свій обов'язок виконав частково.
Отже, фактично прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання розпочалося лише у серпні 2025 року.
При цьому, в період з вересня 2025 по березень 2026 року керівник відповідача, який згідно з його заявою фактично одноосібно здійснює господарську діяльність, неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5036 (період перебування в стаціонарі 11.09.2025-25.09.2025), № 7444 (період перебування в стаціонарі 30.09.2025-15.10.2025), № 6070 (період перебування в стаціонарі 04.11.2025-13.11.2025), № 8926 (період перебування в стаціонарі 27.11.2025-05.12.2025), № 282 (період перебування в стаціонарі 12.01.2026-21.01.2026), №1655 (період перебування в стаціонарі 24.02.2026-06.03.2026).
Таким чином, через тривале лікування відповідач з об'єктивних причин не мав реальної можливості належним чином виконати свої договірні зобов'язання.
В той же час, відповідач у повному обсязі визнає свою заборгованість перед позивачем, не відмовляється від виконання свого зобов'язання, але просить розстрочити виконання судового рішення у даній справі для надання можливості його реального виконання без додаткового погіршення фінансового стану боржника.
Відповідач наголошує, що за таких умов він буде мати можливість вжити всіх вичерпних заходів для погашення заборгованості перед позивачем шляхом здійснення щомісячних платежів, не припиняючи господарської діяльності.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При цьому затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
При цьому для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, у зв'язку з цим господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочки.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
При цьому господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але таке розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16 питання про відстрочення / розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що надання розстрочки виконання рішення, в межах строку, встановленого частиною 5 статті 331 ГПК України, забезпечить можливість його реального виконання без припинення діяльності відповідача та доведення його до банкрутства.
В свою чергу, заходи з примусового стягнення всієї суми заборгованості суттєво погіршать майнове становище відповідача та можуть створити реальну загрозу повного зупинення його виробничої діяльності, і як наслідок, до неспроможності здійснювати фінансування власної виробничої діяльності, що призведе до повної неможливості виконати рішення суду, що буде мати негативні наслідки і для позивача.
Слід також звернути увагу, що матеріали справи не містять та позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що у випадку надання розстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.
За таких обставин, суд вважає за можливе надати розстрочку виконання рішення за запропонованим відповідачем графіком до 31.01.2027.
Надання такої відстрочки виконання рішення суд вважає оптимальним та таким, що забезпечить належне дотримання інтересів обох сторін, дозволить остаточно виконати рішення суду у даній справі.
Враховуючи викладене, заяву відповідача слід задовольнити.
Водночас, суд вважає за необхідне уточнити визначену позивачем суму останнього платежу, виходячи від загальної суми заборгованості, стягнутої за рішенням у даній справі (102587,01грн.), та встановити здійснення щомісячних платежів у період з 30.04.2026 до 31.12.2026 в розмірі 10258,75грн. (10258,75грн. х 9 = 92328,75грн.), як вказує відповідач у своїй заяві, але суму останнього платежу до 31.01.2026 визначити в розмірі залишку заборгованості, а саме: 10258,26грн. (102587,01грн. - 92328,75грн.).
Відповідно до частини 7 статі 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись статтями 234, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростаниця" від 10.04.2026 про розстрочення виконання судового рішення задовольнити.
Розстрочити виконання рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2026 у справі №922/91/26 за наступним графіком:
до 30.04.2026 - 10 258,75 грн;
до 31.05.2026 - 10 258,75 грн;
до 30.06.2026 - 10 258,75 грн;
до 31.07.2026 - 10 258,75 грн;
до 31.08.2026 - 10 258,75 грн;
до 30.09.2026 - 10 258,75 грн;
до 31.10.2026 - 10 258,75 грн;
до 30.11.2026 - 10 258,75 грн;
до 31.12.2026 - 10 258,75 грн;
до 31.01.2027 - 10 258,26 грн.
Ухвали, постановлені судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 04.05.2026.
Суддя Калантай М.В.