46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
30 квітня 2026 року м.ТернопільСправа № 921/71/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув у попередньому засіданні заяву без номера від 31.03.2026 (вх.№2520 від 31.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН", місто Київ
про визнання грошових вимог
до боржниці фізичної особи ОСОБА_1 , м. Тернопіль
у справі
про неплатоспроможність
за участю представників:
заявника (кредитора): Арсемікова І.В., адвокат, довіреність №1 від 14.01.2026;
боржниці: Півторак В.М., адвокат, ордер серії ВО №1130235 від 26.01.2026;
керуючого реструктуризацією боргів: арбітражний керуючий Шимечко А.Я., Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №738 від 08.04.2013.
Обставини справи.
ОСОБА_1 , м.Тернопіль звернулася 11.02.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026 заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 3 березня 2026 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боргів призначено арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича, якого, зокрема пунктом 12 зобов'язано не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
Попереднє судове засідання у справі призначено на 14.04.2026, яке відкладалося на 30.04.2026.
З метою виявлення всіх кредиторів, відповідно до положень ч.6 ст. 119 КУзПБ, 11.03.2026 о 15:35 год. на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено оголошення №78721 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
31.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" із заявою без номера від 31.03.2026 (вх.№2520) про визнання грошових вимог відносно боржниці - ОСОБА_1 на суму 20 320 грн (8 000,00 грн тіла кредиту та 12 320,00 грн нарахованих відсотків за користування кредитними коштами), які обґрунтовані умовами кредитного договору №12582984 від 06.08.2025. Крім заборгованості за кредитним договором, кредитором заявлено до визнання та включення до Реєстру вимог кредиторів витрати, понесені ним у зв'язку з поданням заяви (5 324,80 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).
Ухвалою суду від 3 квітня 2026 року заяву кредитора прийнято до розгляду та призначено її розгляд у попередньому засіданні на 14.04.2026, яке відкладалося на 30 квітня 2026 року у зв'язку з неявкою в засідання учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
За результатами розгляду заяви ТОВ «ЕКО ФІН» про визнання грошових вимог до боржниці керуючий реструктуризацією боргів Шимечко А.Я. відхилив такі вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи рішення тим, що у справах про банкрутство діє підвищений стандарт доказування, однак кредитор не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт видачі кредитних коштів боржниці (Повідомлення без номера від 31.03.2026 про результати розгляду вимог кредитора).
Представник кредитора просила суд визнати заявлені грошові вимоги у повному обсязі.
Боржниця в судове засідання не з'явилася, про причини суду не повідомила; про дату, час та місце розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог повідомлена шляхом направлення судової кореспонденції рекомендованими поштовими відправленнями з повідомлення про вручення за адресою місця реєстрації проживання боржниці.
Неявка в судове засідання учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, не є перешкодою для розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог відносно боржника, якщо для вирішення заяви по суті є достатньо доказів.
З урахуванням присутності у засіданні представника боржниці, керуючого реструктуризацією та кредитора, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви кредитора у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 30.04.2026 оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Фактичні обставини, мотиви та норми закону, з яких виходить суд, постановляючи ухвалу .
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
ТОВ «ЕКО ФІН» звернулося 31.03.2026 із заявою про визнання його кредиторських вимог щодо боржниці на суму 30 554,80грн, а саме: 20 320,00 грн заборгованості по кредиту згідно кредитного договору № 12582984 від 06.08.2025 , з яких 8 000,00 грн неповернутого кредиту, 12 320,00 грн нарахованих відсотків; 5 324,80 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Судом встановлено, що заява ТОВ «ЕКО ФІН» подана в межах строку, визначеного статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно вимог статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер, зміст та розмір.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Дослідивши матеріали заяви з грошовими вимогами до боржниці, господарським судом з'ясовано, що 06.08.2025 боржницею ОСОБА_1 здійснено реєстраційні дії та створено Особистий кабінет в Інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «ЕКО ФІН», де сформовано та підписано о 09:03:40год. Анкету-заяву за допомогою електронного підпису та одноразового ідентифікатора MDE2NzQy. В Анкеті боржницею внесено інформацію для ідентифікації особи (прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспортні дані (серія НОМЕР_2 , виданий 17.01.2008 Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); відомості про місце проживання та контакти (зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер мобільного телефону НОМЕР_3 ; адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 ); соціальний статус та фінансовий стан на момент заповнення (задекларовано місце роботи в Організації «Веранда» на посаді кухара та заявлено щомісячний дохід в розмірі 35 000,00 грн).
Заявою-анкетою підтверджено механізм акцептування пропозиції кредитора, адже розміщений в Особистому кабінеті проєкт договору вважався пропозицією (офертою) кредитора.
Прийняття пропозиції (акцепту) договору відбулося з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який кредитор надіслав на мобільний номер телефону боржниці алфавітно-цифровий набір (одноразовий ідентифікатор). Введення цього коду в інформаційну систему кредитора вважається моментом підписання договору та прирівнюється до власноручного підпису. Для підписання використано одноразовий ідентифікатор MDE2NzQy, який відправлено системою 06.08.2025 о 09:03:33год. та введений боржницею о 09:03:40год.
Зі сторони ТОВ «ЕКО ФІН» на договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи (директора Муравської О.М.) із кваліфікованою електронною позначкою часу 09:03:59год. 06.08.2025.
Договір вважається укладеним з моменту накладення на нього електронних підписів обома сторонами.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12).
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13).
Згідно з п. 2 ч. 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином, суд констатує, що 06.08.2025 між ОСОБА_1 як Позичальником та ТОВ «ЕКО ФІН» як Кредитодавцем укладено кредитний договір №12582984 (далі - договір) в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.2.1 договору, Кредитодавець зобов'язався надати, а Позичальник - отримати та повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.
Пунктом 2.2 договору визначено, що сума кредиту становить 8000грн із строком користування кредитними коштами 365 днів, який починається з 06.08.2025 та закінчується 05.08.2026 включно та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п.2.3 договору).
Відповідно до п.2.4 договору дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 19.08.2025 (рекомендована дата платежу). У зв'язку з підписанням додаткових договорів про пролонгацію, редакція цього пункту змінювалася кілька разів, зокрема: додатковим договором № 1 від 21.08.2025 пільговий термін продовжено на 30 днів, - до 04.09.2025; додатковим договором № 2 від 09.09.2025 - продовжено на 49 днів, - до 23.09.2025; додатковим договором № 3 від 29.09.2025 - продовжено на 69 днів, - до 13.10.2025.
Оскільки загальний строк повернення кредиту (365 днів) залишався незмінним, кожне продовження пільгового періоду автоматично скорочувало тривалість поточного періоду
У п.2.5 договору визначено, що поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 05.08.2026 (дата остаточного погашення заборгованості). Внаслідок укладення додаткових договорів про пролонгацію, тривалість поточного періоду зменшувалася за рахунок збільшення пільгового (дисконтного) періоду. Додатковим договором № 1 від 21.08.2025 поточний період змінено на 335 днів, додатковим договором № 2 від 09.09.2025 - на 316 днів, додатковим договором № 3 від 29.09.2025 - на 296 днів.
При цьому, пунктом 3.2.1.1 передбачено, що Позичальник зобов'язується повернути Товариству кредит та проценти за користування кредитом згідно умов цього договору та Графіку розрахунків (платежів) або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного погашення заборгованості по кредиту, встановленої п. 2.5 цього договору.
Згідно з п.2.6 договору, проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.
У разі порушення позичальником строків оплати, кредитор має право анулювати застосовані заохочення та здійснити перерахунок відсотків за повною базовою ставкою за весь час фактичного користування кредитом (п. 4.2.2.2 договору).
Пунктом 2.9 договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 37200 грн, яка буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 29200 грн та суму кредиту у розмірі 8000 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, на дату укладення договору 3701,77%. Денна процентна ставка, на дату укладення цього договору, розраховується за методикою розрахунку, передбаченою частиною 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та становить: 29200 грн / 8000 грн / 365 днів х 100% = 1 % в день.
У п.2.10 договору встановлено, що цільовим призначенням кредиту (метою отримання кредиту) є споживчі потреби, у т.ч. придбання Позичальником будь-яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з п.2.11 договору, за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплачувати Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору та є Додатком №1 до нього.
Пунктом 3.2.1.4 договору детально регламентовано порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Зокрема, проценти за договором нараховуються та сплачуються в наступному порядку:
- нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати видачі кредиту (дати списання кредитних коштів з рахунку Товариства) по дату завершення строку кредитування (по дату остаточного погашення заборгованості), або, у разі дострокового повернення (погашення) заборгованості, по дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок Товариства. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п.3.2.1.4.1 договору);
- протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування. У разі продовження Позичальником дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (визначеної у відповідному додатковому договорі про пролонгацію) (п.3.2.1.4.2 договору);
- після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п.3.2.1.4.3 договору).
Згідно з п.3.2.1.5, якщо дата платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до законодавства України, датою платежу є перший за ним робочий день. При цьому, зобов'язання Позичальника щодо сплати відповідного платежу вважається виконаним в строк за умови зарахування їх на рахунок Товариства у сумі достатній для погашення заборгованості в перший робочий день, що слідує за відповідним вихідним, святковим, чи іншим неробочим днем.
Згідно з пунктом 3.2.1.6 договору, будь-які кошти, що надходять від боржника, у першу чергу спрямовуються на погашення прострочених та поточних відсотків, і після цього - на тіло кредиту.
У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати остаточного погашення заборгованості) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені в порядку, визначеному таким виконавчим документом, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту. Черговість погашення заборгованості за результатами виконання виконавчого документу, здійснюється в порядку, визначеному таким виконавчим документом (п.3.2.1.7 догвоору).
Умови договору також визначають порядок продовження (пролонгації) терміну дії договору та дисконтного періоду за ініціативою Позичальника.
Згідно з розділом 3.3 договору, для успішного продовження терміну позичальник повинен виконати такі дії: надіслати через інформаційно-комунікаційну систему (ІКС) товариства звернення/заяву про пролонгацію із зазначенням обраних параметрів (дати продовження); укласти з кредитором відповідний додатковий договір про пролонгацію в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора. При погодженні пролонгації дисконтний період оновлюється/продовжується, а дата його завершення (рекомендована дата платежу) переноситься на нову дату, визначену додатковим договором. Після пролонгації відсотки продовжують нараховуватися за ставкою, визначеною для дисконтного період (п.1.26, 3.2.1.4.2, 3.3.1- 3.3.9, 4.1.2, 4.2.3, 6.3 договору).
Як зазначалося вище та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ці умови були реалізовані тричі шляхом укладення Додаткових договорів № 1 від 21.08.2025, № 2 від 09.09.2025 та № 3 від 29.09.2025.
У Додатку №1 до кредитного договору № 12582984 від 06.08.2025 (Графік розрахунків (платежів)) деталізовано фінансові зобов'язання боржниці та структуру вартості кредиту. Графік розрахунків містить розрахунок заборгованості, що включає: детальний опис складових загальної вартості кредиту, зазначених у розрізі сум погашення основного боргу (тіла кредиту) та сплати процентів за користування; розрахунок усіх додаткових послуг та витрат, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (якщо такі передбачені).
Графік побудований у формі таблиці, яка включає показники щодо дати видачі кредиту та планові дати платежів; тривалість кожного розрахункового періоду; суму кредиту/платежу за період; окремо виділено частину на погашення основної суми кредиту (тіла) та частину на оплату процентів; комісії за надання/обслуговування кредиту.
Згідно з Додатком №1 у редакції від 06.08.2025 основна сума кредиту (тіло) складала 8 000,00 грн, сума процентів за весь строк (365 днів) - 29 200,00 грн, загальна вартість кредиту - 37 200,00 грн, реальна річна процентна ставка - 3701,77 %. Передбачено сплату тіла кредиту одним платежем у кінці строку (05.08.2026), тоді як проценти нараховуються щоденно та підлягають сплаті згідно з етапами кредитування (пільговий/поточний періоди).
Додаток №1 містить застереження, що розрахунок реальної річної процентної ставки здійснено за формулою згідно з Методикою розрахунку, встановленою постановою Правління Національного банку України № 16 від 11.02.2021. Це підтверджує відповідність розрахунків вимогам регулятора та Закону України «Про споживче кредитування».
При кожному укладенні додаткового договору про продовження строку (що відбувалося тричі), Додаток №1 викладався у новій редакції, яка відображала актуальний стан заборгованості та нові дати рекомендованих платежів.
Додаток № 2 до Договору містить Інформаційне повідомлення про надання згоди на взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості, згідно з яким ОСОБА_1 надано ТОВ «ЕКО ФІН» право взаємодіяти з нею та з визначеним переліком третіх осіб з метою інформування про необхідність виконання зобов'язань за договором. Кредитором отримано право повідомляти вказаних осіб про: наявність заборгованості та її розмір; суми нарахованих процентів, комісій, неустойки (штрафу, пені); строки виконання зобов'язань та наслідки їх порушення. У цьому додатку до договору боржницею власноруч (через ІКС) вказано контакти двох осіб, - ОСОБА_2 (друг, номер телефону НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (колега, номер телефону НОМЕР_5 ). Вказано, що нею попередньо отримано згоду від вказаних осіб на обробку їхніх персональних даних та взаємодію з представниками ТОВ «ЕКО ФІН».
Судом встановлено, що договір про надання фінансового кредиту підписаний сторонами. Факт укладання договору не оспорюється сторонами, однак факт отримання кредитних коштів за цим правочином, на думку керуючого реструктуризацією, потребує доведення.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Із змісту договору вбачається, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до умов кредитного договору № 12582984 від 06.08.2025 та матеріалів справи про неплатоспроможність, надання кредитних коштів боржниці має підтверджуватися певним переліком документів, проте у даній справі виникла суперечка щодо достатності наданих доказів.
Згідно з пунктами 3.1.2.5 та 3.2.1.8 договору, фактом надання кредиту та підставою для визначення заборгованості є: виписка з рахунку Товариства (кредитора), яка підтверджує списання коштів у розрізі переданих Позичальнику сум; Виписка з рахунку Позичальника, яка підтверджує зарахування суми кредиту; Виписка з інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) по Особовому рахунку Позичальника, де фіксуються всі фінансові операції за договором.
У матеріалах справи міститься платіжний документ, що підтверджує перерахування боржниці кредитних коштів, а саме квитанція № 45446-02445-26424 від 06.08.2025, згідно з якою ТОВ «ПрофітГід» (учасник платіжної системи) здійснив виплату кредитних коштів шляхом перерахування на платіжну картку боржниці НОМЕР_6 кошти в сумі 8 000,00 грн з призначенням платежу: «Виплата кредиту ОСОБА_1 за Кредитним договором № 12582984 від 06.08.2025». Також у додатках до заяви кредитора міститься внутрішня виписка за кредитом, де підтверджується банківська операція від 06.08.2025 на суму 8 000,00 грн.
Однак, керуючий реструктуризацією Шимечко А.Я. у повідомленні про розгляд вимог кредитора зазначив, що останнім не доведено факту надання кредитних коштів боржниці належними доказами.
Такі доводи керуючого реструктуризацією суд вважає помилковими.
Суд відзначає, що квитанція № 45446-02445-26424 від 06.08.2025 учасника платіжної системи ТОВ «ПрофітГід» (ліцензія НБУ № 21/991) є належним та допустимим доказом здійснення переказу коштів. У квитанції зазначено платника ТОВ «ЕКО ФІН», суму переказу 8 000,00 грн, дату та час операції, а також цільове призначення - виплата кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором № 12582984 від 06.08.2025. Кошти перераховано на платіжну картку № НОМЕР_6 , яку боржниця вказала як свій рахунок у реквізитах сторін договору. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниця особисто зазначила ТОВ «ЕКО ФІН» у конкретизованому переліку кредиторів та підтвердила суму основного зобов'язання за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн та загальну заборгованість станом на момент подання заяви.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Окрім того, у матеріалах справи міститься Звіт із бази даних Українського бюро кредитних історій, інформацією якого підтверджується відкриття кредиту за договором № 12582984 від 06.08.2025 саме на суму 8 000,00 грн. Інформація в бюро передається автоматично банківськими та фінансовими установами, що є додатковим незалежним підтвердженням факту видачі грошових коштів та їх отримання боржницею.
Щодо посилань керуючого реструктуризацією на умови п. 3.2.1.8 договору, які визначають виписку з рахунку товариства та ІКС як підставу для визначення розміру боргу, то варто зауважити, що договір не може обмежувати коло доказів, визначених господарським процесуальним законодавством; квитанція платіжної системи є первинним документом, що фіксує господарську операцію видачі боржниці кредитних коштів, та має вищу або рівну доказову силу порівняно із внутрішньою випискою з ІКС кредитора.
Стосовно доводів керуючого реструктуризацією про необхідність отримання підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство, то цей стандарт застосовується для запобігання фіктивній кредиторській заборгованості, створеній для впливу на процедуру банкрутства, тоді як у цьому випадку заборгованість є реальною, оскільки підтверджена не лише кредитором, а й боржницею, бюро кредитних історій та банківською квитанцією. Сумнівів у реальності правовідносин жоден доказ не викликає.
Відмова арбітражного керуючого у визнанні вимог за наявності квитанції про перерахування коштів на картку боржниці та офіційного визнання цього боргу боржницею є проявом надмірного формалізму, що перешкоджає повному та всебічному розгляду справи.
Згідно з даними Виписки за кредитом та Розрахунку заборгованості, наданих кредитором ТОВ «ЕКО ФІН», боржниця ОСОБА_1 на виконання взятих на себе договірних обов'язків здійснила три платежі на загальну суму 4 400,00 грн (21.08.2025 - платіж у розмірі 1 600,00 грн, 09.09.2025 - платіж у розмірі 1 600,00 грн як сплата за додатковою угодою для пролонгації кредитного договору), 29.09.2025 - платіж у розмірі 1 200,00 грн як сплата за додатковою угодою для пролонгації кредитного договору).
Усі кошти, сплачені боржницею, зараховано кредитором виключно в рахунок погашення нарахованих відсотків за користування кредитом. Відтак, сума кредиту (основна сума боргу) залишилася незмінною і станом на березень 2026 року складає 8 000,00 грн. Станом на 24.03.2026 загальна сума відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 06.08.2025 (дата видачі кредиту та списання коштів з рахунку кредитора згідно з п. 2.13 та 3.2.1.4.1 договору) до 02.03.2026 включно (за 209 днів користування при ставці 80 грн/день, що становить 1% від суми неповернутого кредиту) становить 16 720,00 грн. Після зарахування сплачених боржницею 4 400,00 грн, залишок несплачених відсотків за користування кредитом, які кредитором заявлено, становить 12 320,00 грн.
Такий порядок розподілу коштів ґрунтується на двох основних положеннях договору, зокрема, п. 3.3.7.3, договору, згідно з яким обов'язковою підставою для набрання чинності додатковим договором про продовження строку є повна сплата позичальником усіх нарахованих на дату підписання процентів та пені. Оскільки боржниця тричі ініціювала пролонгацію, її платежі автоматично спрямовувалися на закриття нарахованих відсотків для активації нових пільгових періодів; пунктом 3.2.1.6 договору встановлено пріоритетність виплат, за якою в першу чергу погашаються прострочені та поточні проценти, і лише після їх повного покриття кошти можуть бути зараховані в рахунок основного боргу (тіла кредиту).
Отже, попри те, що боржницею сплачено суму, яка перевищує половину тіла кредиту, її фактичний борг за тілом кредиту перед ТОВ «ЕКО ФІН» не зменшився через особливості договірних умов щодо черговості зарахування платежів та механізму пролонгації договору з ініціативи боржниці.
Таким чином, боржницею свої зобов'язання з повернення кредитних коштів у строк, встановлений договором (до 5 серпня 2026 року), не виконано, а також не сплачено решту суми нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 12 320,00 грн, чим порушено договірні зобов'язання.
Відповідно до стаття 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги ТОВ «ЕКО ФІН» у частині 8000грн основного боргу (талі кредиту) та 12 320,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами підтверджені належними та допустимими доказами, відтак суд доходить висновку про обґрунтованість грошових вимог на вказану суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ЕКО ФІН» про визнання грошових вимог на суму 20 320,00 грн які підтверджені наданими доказами з включенням їх до Реєстру вимог кредиторів та віднесенням до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржниці, які підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Щодо заявлених кредитором 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Кредитором до заяви про визнання грошових вимог додано: договір про надання правової допомоги № 20-03/2024 від 20.03.2024, укладений між ТОВ «ЕКО ФІН» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», та Прайс-лист Адвокатського Об'єднання «Лігал Ассістанс», що деталізує вартість окремих видів адвокатських послуг.
Кредитор обґрунтовує витрати на професійну правничу допомогу положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що розмір суми до відшкодування визначається на підставі договору та акта виконаних робіт
Згідно з п.4.3, 4.5 договору № 20-03/2024 про надання правової допомоги від 20 березня 2024 року, окрім гонорару, зазначеному в п. 4.1 договору, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.
Однак, ТОВ "ЕКО ФІН", на виконання вказаних вище вимог Господарського процесуального кодексу України та умов договору про надання правничої допомоги, не подано до заяви доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, як-от: детального опису робіт, які виконано адвокатом; підписаного Акту надання юридичної допомоги, тощо, що свідчить про необґрунтованість вимог заяви кредитора в цій частині грошових вимог, а тому суд їх відхиляє
Керуючись ст.73, 74, 42, 46, 126, 129, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст.45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
1. Заяву без номера від 31.03.2026 (вх.№2520 від 31.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН", місто Київ про визнання грошових вимог відносно ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" (б.Міхновського Миколи, будинок 38, офіс 324, місто Київ, ідентифікаційний код 43564082) відносно боржниці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 17.01.2008 Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) в розмірі 20 320,00 грн (з них 8 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 12 320,00 грн - за відсотками, нарахованими за користування кредитними коштами) та включити їх в Реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових кредиторських вимог - друга.
3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн покласти на боржницю, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
4. Витрати, на оплату правничої допомоги в розмірі 5000грн. - відхилити.
Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (ст. 9 КУзПБ).
Повну ухвалу складено 04.05.2026.
Суддя Н.О. Андрусик