Справа № 401/6815/12
(6/199/115/26)
05.05.2026 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Воробйов О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі, де боржник ОСОБА_1 ,
ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, в її обґрунтування на те, що 10.10.2012 р. рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 401/6815/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь стягувача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5344,34 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн.
Станом на поточну дату заборгованість за кредитним договором не погашена.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 р. у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення про задоволення позову: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, юридична адреса: м. Київ, вул. Фрунзе, 39) заборгованість за кредитним договором від 18.01.2008 р. №64-0161005/ФК-08 в розмірі 5 344,34 грн., яка склалася станом на 25.05.2012 р. та складається з: 3 069,82 грн. - тіло кредиту, відсотки -2 274,52 грн., а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, юридична адреса: м. Київ, вул. Фрунзе, 39) судові витрати в розмірі 214,60 грн. щодо сплати судового збору.
Реєстр виконавчих проваджень не містить запису про виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, юридична адреса: м. Київ, вул. Фрунзе, 39) заборгованості за кредитним договором від 18.01.2008 р. №64-0161005/ФК-08 в розмірі 5 344,34 грн., яка склалася станом на 25.05.2012 р. та складається з: 3 069,82 грн. - тіло кредиту, відсотки -2 274,52 грн., а також про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, юридична адреса: м. Київ, вул. Фрунзе, 39) судових витрат в розмірі 214,60 грн. щодо сплати судового збору.
09.04.2020 р. між банком та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» (новий кредитор) було укладено договір 2218/к про відступлення прав вимоги, за умовами якого за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитним договором.
Як зазначається представником ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанси» у поданій суду заяві, у зв'язку з наведеним, виникла необхідність заміни сторони виконавчого провадження.
Розглянув заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, суд дійшов наступного висновку на підставі нижченаведеного.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду .
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах .
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.
Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21, пункти 127- 130).
Матеріали даної справи свідчать про те, що у своїй заяві ТОВ "Фінансова компанія «Сіті фінанс» просить суд змінити вибулого стягувача (ПАТ «Дельта Банк») на правонаступника ТОВ " Фінансова компанія «Сіті фінанс» у виконавчому листі 401/6815/12 за позовом ПАТ "Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ " Фінансова компанія «Сіті фінанс», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У заяві про заміну стягувача у виконавчому листі, яка розглядається судом, не міститься посилання, зокрема на те, що строк на пред'явлення виконавчого листа минув/або не минув , втім, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» посилається на те, що зобов'язання за кредитним договором боржником ОСОБА_1 не виконано.
Як вже зазначалося судом, відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.
За ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом (ч. 1).
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі.
Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Суду при розгляді даної заяви не надано доказів щодо отримання виконавчого документа, копії виконавчого документа та руху виконавчого провадження за умови пред'явлення його до виконання, тому суд керується відомостями, які містяться в обліково - статистичній картці на справу №401/6815/12, згідно з якими: 22.01.2013 видано в/л та рішення представнику позивача.
Доказів чи відкривалось виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська у справі №401/6815/12, виданим 22.01.2013 р., з урахуванням того, що копії самого виконавчого листа суду не надано, який міг містити відмітки державного виконавця про його повернення або інші, оскільки з часу видачі виконавчого листа судом пройшло майже 13 років, аби суд мав перевірити чи було перервано строк на пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання і чи не пропущений такий строк заявником, тому підстави для задоволення поданої ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, де боржник ОСОБА_1 , відсутні.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.ст. 260-261, ч. 5 ст. 442, ч. 1 ст. 446 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, де боржник ОСОБА_1 , відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 05.05.2026 р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Спаї