Справа № 199/5543/26
(1-кс/199/402/26)
05 травня2026 року місто Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 (далі скорочено - Скаржник) на бездіяльність посадових осіб - слідчих слідчого відділу ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Суть скарги до слідчого судді.
04 травня 2026 до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра суду надійшла та зареєстрована вказана скарга Скаржника на бездіяльність посадових осіб - слідчих слідчого відділу ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_2 від 26 березня 2026 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 140 КК України.
Узагальнені доводи скарги до слідчого судді.
Свої доводи Скаржник обґрунтовує тим, що він, 26 березня 2026 року звернувся до відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській із заявою про кримінальне правопорушення, яке передбачено ст. 140 КК України, про те, що в результаті неналежного виконання медичними працівниками КП «Слобожанська центральна лікарня» своїх професійних обов'язків померла його матір - ОСОБА_3 . Проте жодних дій, спрямованих на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового розслідування даним органом досудового розслідування не вчинялося. Відомості, викладені ним в заяві, не були внесені до ЄРДР.
Мотиви слідчого судді.
1).Вивчивши доводи, викладені у скарзі, слідчий суддя приймає рішення, яке мотивує наступним.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою. Чинним кримінальним процесуальним законодавством України на стадії досудового розслідування в рамках кримінального провадження наділено правом визначене коло осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, тобто сторони обвинувачення у кримінальному провадженні в розумінні ст. 3 КПК України, що є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, серед іншого, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Положеннями ст. 60 КПК України визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
У той же час, ст. 214 КПК України встановлено обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора, після внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З положень ст. 26 КПК України слідує, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Тобто, виходячи зі змісту статей 22, 26 КПК України, на особу, яка подає скаргу, покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Скарга має бути розглянута не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.
2). Оскільки таке кримінальне правопорушення, яке вказує у заяві Скаржник, належить до підсудності місцевого суду, слідчий суддя приходить до висновку, що така справа підлягає розгляду у Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпра, в межах територіальної юрисдикції якого може здійснюватися досудове розслідування.
3). Відповідно до припису ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
За змістом ч. 2 та 7 ст. 115 КПК України, при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Отже, з огляду на приписи ч. 1 ст. 214 КПК України, термін виконання обов'язку з внесення відомостей до ЄРДР в цьому випадку становить до 27 березня 2026 включно, а з 28 березня 2026 починається бездіяльність.
Оскільки бездіяльність розпочалась з 28 березня 2026, то відповідно до вимог ст. 304 КПК України 10 денний строк оскарження бездіяльності закінчився 06 квітня 2026.
З огляду на викладене, слідчий суддя констатує той факт, що Скаржник скаргу на бездіяльність посадових осіб відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, подана Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпра 04 травня 2026, тобто з пропуском передбаченого законом строку.
4). Слідчий суддя звертає увагу на те, що право на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, виникає незалежно від наявності у скаржника будь-якого документа (листа, повідомлення тощо) про відмову у відкритті кримінального провадження.
Разом з цим, з матеріалів, які Скаржник долучив до скарги, з якою він звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра, не вбачається, що він звертався 26 березня 2026 року до відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про кримінальне правопорушення, яке передбачено ст. 140 КК України, оскільки:
- копія заяви до суду не має штампу вхідної кореспонденції органу поліції про реєстрацію заяви, номеру вхідної кореспонденції, дати реєстрації, посади та підпису відповідальної особи, яка здійснила реєстрацію;
- відсутні інші будь-які документи, що свідчать про прийом та реєстрацію органом поліції заяви Скаржника;
- відсутні будь-які документи, що свідчать про спрямування Скаржником будь-яким іншим способом своєї заяви до органу поліції та документи про належне підтвердження органом поліції отримання його заяви (наприклад, поштовим повідомленням, на електронну пошту, за участі його представника, тощо);
- відсутні будь-які документи (в тому числі процесуальні або відповідь на звернення Скаржника) про відмову слідчим або органом поліції - Скаржнику на реалізацію останнім права на звернення до органу поліції з заявою про скоєне кримінальне правопорушення;
- відсутні будь-які інші документи з відповіддю органу поліції - Скаржнику на його звернення з заявою.
5). Скарга відповідно до вимоги ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути подана особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
Слідчий суддя зазначає, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді (ч. 1 ст. 117 КПК України).
Вирішення питання про поважність причин пропущення строку покладається на розсуд слідчого судді.
В загальному, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом, слідчим, дізнавачем чи прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
Разом з цим, зміст скарги та додаток до неї не містить будь-які відомості, коли саме за часом та в який спосіб Скаржнику стало відомо про бездіяльність посадових осіб - слідчих слідчого відділу ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за його заявоювід 26 березня 2026 року за фактом вчинення кримінального правопорушень ня, передбаченого ст. 140 КК України.
Висновок слідчого судді.
1). Скаргу подала особа, яка має права подавати скаргу.
2). Скарга підлягає розгляду в цьому суді.
3). Скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою ст. 304 КПК України і особа, яка її подала - Скаржник, не порушує питання про поновлення цього строку.
Скаржником не наводиться аргументів стосовно причин для поновлення строку.
Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді (ч.1 ст.117 КПК України).
Вирішення питання про поважність причин пропущення строку покладається на розсуд слідчого судді. В загальному, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом, слідчим, дізнавачем чи прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
Враховуючи те, що закріплене в ст. 117 КПК України право особи на звернення з клопотанням про поновлення пропущеного строку є диспозитивним, слідчий суддя за власною ініціативою не може вирішувати питання про його поновлення.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 304 КПК України передбачено, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, повертається особі, яка її подала.
З огляду на встановлене, слідчий суддя враховує, що скарга повертається, якщо, зокрема, скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку (п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України).
Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008, у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається зазначати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Враховуючи вищезазначене, відсутність клопотання Скаржника про поновлення пропущеного ним з-за поважних причин строку оскарження бездіяльності слідчих слідчого СВ відділу поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не наводиться будь-яких аргументів стосовно причин для поновлення строку, слідчий суддя приходить до висновку, що строк було пропущено, тому слідчий суддя повертає Скаржнику скаргу.
Разом з цим, відповідність скарги іншим вимогам процесуального закону не перевіряється, оскільки скарга підлягає поверненню через пропущення строку її подання.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказаний висновок слідчого судді не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє Скаржника права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала - Скаржнику, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись ст. 22, 26,60, 303-304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Повернути ОСОБА_2 скаргу на бездіяльність посадових осіб - слідчих слідчого відділу ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
05.05.2026