79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.04.2026 Справа № 914/2457/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Мита Романа Петровича,
до відповідача Львівської національної академії імені М.В. Лисенка,
про стягнення 114 060,61 грн заборгованості,
представники сторін:
від позивача: : не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мити Романа Петровича до відповідача Львівської національної академії імені М.В. Лисенка про стягнення 114 060,61 грн заборгованості.
Ухвалою від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
09.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 27.04.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 114 060,61 грн за договором підряду укладеним в спрощений спосіб шляхом підписання акту приймання - передачі виконаних будівельних робіт від 10.09.2021.
Позиція відповідача
Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Позивач на підтвердження своєї позиція надав наступні докази:
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2021 рік;
- договірну ціну на поточний ремонт сходової клітки станом на 2021 рік;
- акт приймання виконаних будівельних робіт за 2021 рік;
- локальний кошторис на будівельні роботи№2-1-1;
- підсумкова відомість ресурсів;
- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1;
- лист №68 від 04.02.2025;
- доповідна записка;
- договір №127 від 15.09.2021;
- фотокартки ремонтних робіт.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Позивач стверджує що договір укладено в спрощений спосіб, водночас згадує у своїй позовній заяві договір №01/09 від 01.09.2021, однак не долучає такий до матеріалів справи. Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи договір №127 від 15.09.2021, однак позивачем не зазначено, які саме обставини підтверджує вказаний договір та яким чином він стосується даного спору.
Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною четвертою статті 879 ЦК України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
До матеріалів справи долучено акт приймання виконаних робіт, який не містить дати складання та відомостей про період часу, протягом якого були виконанні роботи та підписаний лише підрядником. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт не містить дати складання та підписана лише підрядником. Локальний кошторис не містить дати складання. В графах склав та перевірив локального кошторису стоять підписи, водночас встановити кому належать вказані підписи не видається можливим. Аналогічно в підсумковій відомості та розрахунку загальновиробничих витрат неможливо встановити приналежність підписів. Позивач стверджує, що листом №492 від 06.09.2023 ним були надіслані примірні форми акту КБ-2 та Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 для підписання, однак позивачем не долучено вказаного листа та доказів його надіслання. З долучених до матеріалів справи фотокарток неможливо встановити, які саме роботи виконано, де саме їх виконано, який стан вказане приміщення мало до ремонту та після.
Відповідно до сталої позиції Верховного Суду передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором ( постанови від 09.07.2024 у справі №908/2400/22, від 23.04.2025 у справі №908/2403/22, від 13.05.2025 у справі №908/2402/22).
З долученої до матеріалів справи доповідної записки вбачається, що відповідач надав обгрунтовані заперечення щодо необхідності виконання тих чи інших робіт, самого факту їх виконання.
Так, згідно зі ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною 3 цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
В матеріалах справи відсутні докази погодження поточного ремонту сходової клітки по вул. Зеленій, 96, його необхідності та фактичного виконання відповідних робіт відповідно до проектно - кошторисної документації. Крім того, частина доказів підписана лише підрядником, а інша частина невстановленими особами.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.