ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.03.2026Справа № 910/15660/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСО"
до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та
управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС"
про визнання недійсним договору та усунення перешкод
За участю представників учасників справи:
від позивача Книш М. В.
від відповідача-1 Кунда А.О.
від відповідача-2 не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" (далі - позивач) до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач-1, АРМА, Національне агентство), Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" (далі - відповідач-2, управитель), в якому просить:
- визнати недійсним договір про управління активами (майном) від 04.09.2025, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" (Управитель), за яким Установник управління передав Управителеві майно:
об'єкт нерухомого майна № 27467931; тип об'єкта - громадська будівля; опис об'єкта - загальна площа (кв.м) 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2;
об'єкт нерухомого майна № 292568353101; тип об'єкта - земельна ділянка, кадастровий номер 5310137000:15:003:0446; опис об'єкта - загальна площа (га) 0,1198; цільове призначення - для будівництва і обслуговування громадської забудови; адреса - Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" на праві приватної власності, та застосувати наслідки недійсності вказаного правочину;
- зобов'язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" припинити дії, які порушують права володіння, користування та розпорядження (крім права відчуження), належні Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" як власнику майна:
об'єкт нерухомого майна № 27467931; тип об'єкта - громадська будівля; опис об'єкта - загальна площа (кв.м) 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2;
об'єкт нерухомого майна № 292568353101; тип об'єкта - земельна ділянка, кадастровий номер 5310137000:15:003:0446; опис об'єкта - загальна площа (га) 0,1198; цільове призначення - для будівництва і обслуговування громадської забудови; адреса - Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" на праві приватної власності, та застосувати наслідки недійсності вказаного правочину.
Ухвалою від 23.12.2025 суд залишив без руху вищевказану позовну заяву.
30.12.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач просить:
- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору управління активами (майном) від 04.09.2025, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" (Управитель), за яким Установник управління передав Управителеві майно, а саме:
об'єкт нерухомого майна: 27467931, Тип об'єкта: громадська будівля, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2,
об'єкт нерухомого майна: 292568353101, Тип об'єкта: земельна ділянка, Кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, Опис об'єкта: Площа (га): 0.1198, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" на праві приватної власності, шляхом стягнення з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" збитків у розмірі 957 942,89 грн солідарно;
- усунути перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" як власником майна права користування та розпоряджання своїм майном шляхом заборони Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" здійснювати заходи з управління активами:
об'єкт нерухомого майна: 27467931, Тип об'єкта: громадська будівля, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2,
об'єкт нерухомого майна: 292568353101, Тип об'єкта: земельна ділянка, Кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, Опис об'єкта: Площа (га): 0.1198, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" на праві приватної власності, як майном, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Хардіної О.П. від 16.08.2023, провадження № 1-кс/761/18968/2023, справа № 761/29074/23.
Ухвалою суду від 07.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 05.02.2026, встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
21.01.2026 від Національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшов відзив на позовну заяву.
26.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" надійшла відповідь на відзив.
30.01.2026 від Національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшли заперечення на відповідь на відзив.
05.02.2026 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 16.02.2026.
У підготовче засідання 16.02.2026 представник відповідача-2 не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 16.02.2026 представники учасників судового процесу зазначили, що вважають виконаними завдання підготовчого провадження, у зв'язку з чим суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.03.2026.
Протокольною ухвалою від 12.03.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.03.2026.
У судовому засіданні 30.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів неруховомого майна, позивач є власником:
- об'єкту нерухомого майна: 27467931, Тип об'єкта: громадська будівля, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе (в подальшому перейменовано на вулицю Європейська), буд. 2;
- об'єкту нерухомого майна: 292568353101, Тип об'єкта: земельна ділянка, Кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, Опис об'єкта: Площа (га): 0.1198, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе (в подальшому перейменовано на вулицю Європейська), буд. 2,
Крім того, між ТОВ «ВЕСО» як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» як орендарем укладено Договір оренди нежитлових приміщень № Є-100 від 17.10.2023, згідно з пунктом 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування (далі за текстом - оренда) нежитлові приміщення (далі за текстом - приміщення, об'єкт оренди), що знаходяться в офісному центрі за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 2.
Згідно з п. 5.1. Договору оренди нежитлових приміщень № Є-100 від 17.10.2023 орендна плата складається з: основної та змінної частини (компенсація використаної електроенергії).
Відповідно до пункту 5.2. Договору оренди нежитлових приміщень № Є-100 від 17.10.2023 основна орендна плата (основна частина орендної плати) визначається сторонами у Договірній ціні до цього Договору (Додаток № 2).
У свою чергу, згідно з Договірною ціною в редакції від 01.04.2025 до Договору оренди нежитлових приміщень № Є-100 від 17.10.2023 для об'єктів оренди, передбачених Специфікацією до Договору, розмір основної орендної плати для вестибюля становить 330,25 грн, у т.ч. ПДВ за 1 метр квадратний, та для 1 поверху становить 400,00 грн, у т.ч. ПДВ за 1 метр квадратний, за календарний місяць. Для решти об'єктів оренди, передбачених Специфікацією до Договору, розмір основної орендної плати становить 300,25 грн, у т.ч. ПДВ за 1 метр квадратний, за календарний місяць.
Згідно з пунктом 5.4. Договору оренди нежитлових приміщень № Є-100 від 17.10.2023 основна орендна плата нараховується та сплачується на підставі цього Договору в безготівковому порядку за повний місяць оренди на рахунок Орендодавця не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем оренди. Допускається оплата частинами та внесення попередньої оплати.
Як підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та платіжними інструкціями, ТОВ «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» належним чином виконувало свої зобов'язання за Договором оренди нежитлових приміщень № Є-100 від 17.10.2023.
Разом з тим, як вказує позивач, листом № 352-1 від 20.10.2025 ТОВ «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» повідомило, що у проміжок часу з 06.10.2025 до 17.10.2025 будівлею за адресою м. Полтава, вул. Європейська, 2, заволоділо Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЄДЖЕР ПЛЮС», котре як на підставу таких дій послалося на Договір управління активами (майном) від 04.09.2025 та Акт приймання-передачі Активів в управління від 01.10.2025.
ТОВ «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» втратило доступ до орендованих згідно з Договором приміщень за адресою м. Полтава, вул. Європейська, 2, та можливість їх використання в господарській діяльності.
Також у вказаному листі № 352-1 від 20.10.2025 ТОВ «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» повідомило, що з огляду на вищевказане, вимагає забезпечити належне виконання ТОВ «ВЕСО» зобов'язань за Договором та відновлення порушених прав ТОВ «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» шляхом відновлення доступу ТОВ «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» до орендованих приміщень будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 2, та усунення перешкод у їх використанні. Повідомлено, що в іншому разі ТОВ «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» не буде підписувати акти приймання-передачі наданих послуг та не буде проводити оплати згідно з Договором, з огляду на ненадання послуг за Договором, до моменту усунення вищевказаних порушень та перешкод.
Як вказує позивач, збитки, понесені позивачем з листопада 2025 року внаслідок укладення відповідачами Договору управління активами (майном) від 04.09.2025, становлять 957 942,89 гривень, що підлягали сплаті позивачеві як орендна плата за здачу приміщень по вул. Європейській, 2 у м. Полтава в оренду, зокрема ТОВ «АУТСТАФ СЕРВІС ГРУП» на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № Є-100 від 17.10.2023.
Крім того, як встановлено судом, 16.08.2023 Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі № 761/29074/23, яка набрала законної сили 22.08.2023, якою накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ТОВ «ВЕСО», зокрема на об'єкти нерухомого майна: 1) об'єкт нерухомого майна: 27467931, тип об'єкта: громадська будівля, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2; 2) об'єкт нерухомого майна: 292568353101, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, опис об'єкта: площа (га): 0.1198, цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 761/33096/23 активи передано АРМА для здійснення заходів з управління шляхом передачі по договору, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону, а частина перша статті 19 Закону передбачає, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
02.10.2023 Офісом Генерального прокурора на адресу АРМА надіслано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.09.2023 у справі № 761/35057/23, якою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42023000000000373 від 09.03.2023 шляхом передачі Національному агентству (код 41037901) для здійснення заходів з управління ними, зокрема, об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належить ТОВ «ВЕСО», а саме: 1) об'єкт нерухомого майна: 27467931, тип об'єкта: громадська будівля, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2; 2) об'єкт нерухомого майна: 292568353101, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, опис об'єкта: площа (га): 0.1198, цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2.
З метою проведення конкурсного відбору управителя арештованими активами, Національне агентство оприлюднило на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення щодо проведення процедури закупівлі - відкриті торги з особливостями, номер оголошення: UA-2025-05-13-011421-a, назва предмету закупівлі: «Послуги з управління активами, відповідно до ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а саме: - Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 27467931, Тип об'єкта: громадська будівля, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2; - Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 292568353101, Тип об'єкта: земельна ділянка, Кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, Опис об'єкта: Площа (га): 0.1198, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2, за ДК 021:2015 99999999-9 Не відображене в інших розділах»». Посилання на закупівлю в електронній системі - https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-05-13-011421-a.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, пропозиції для участі в Процедурі закупівлі надали учасники: - ТОВ «ЗАВ Полтава» (пропозиція відхилена, рішенням Антимонопольного комітету України в скарзі відмовлено); - ТОВ «Воєджер Плюс» (переможець).
Розкриття Пропозиції для участі в процедурі закупівлі відбулось 21.05.2025.
Протоколом Уповноваженої особи № 63 від 09.07.2025 ТОВ «Воєджер Плюс» було визнано переможцем, проте вказане рішення в подальшому було скасовано згідно з Протоколом від 01.08.2025 № 77, який було винесено на виконання Рішення Антимонопольного комітету України від 23.07.2025 № 11485-р/пк-пз.
Оскільки рішенням Антимонопольного комітету України було скасовано результати попереднього аукціону та зобов'язано Замовника провести повторний розгляд пропозицій, Замовник був зобов'язаний повторно здійснити весь комплекс процедурних дій, у тому числі направити учаснику вимогу про усунення невідповідностей.
Як вказує відповідач-1, у результаті аналізу тендерної пропозиції та враховуючи Рішення Антимонопольного комітету України від 23.07.2025 № 11485-р/пк-пз, в документації Учасника (ТОВ «ЗАВ Полтава») виявлено невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, подання яких передбачалося тендерною документацією.
Протоколом Уповноваженої особи від 04.08.2025 № 80 було прийнято рішення про надання 24 годин на усунення виявлених невідповідностей, які Учасник (ТОВ «ЗАВ Полтава») усунув у встановлений строк.
За результатом розгляду поданої документації Протоколом Уповноваженої особи від 06.08.2025 № 85 Учасника ТОВ «Воєджер Плюс» визнано переможцем.
Не погоджуючись з вказаним Протоколом Уповноваженої особи від 06.08.2025 № 85, ТОВ «ЗАВ Полтава» звернулось 11.08.2025 зі скаргою до Антимонопольного комітету України, в якій зазначило про наявність корупційних зв'язків, протиправність дій Замовника, необ'єктивне та упереджене визначення переможця, наявність алгоритму дій між Замовником та Переможцем щодо усунення невідповідностей, а також централізованість організації дій з боку окремих осіб з керівництва АРМА.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 22.08.2025 № 12967-р/пк-пз було відмовлено ТОВ «ЗАВ Полтава» у задоволенні скарги від 11.08.2025 № UA-2025-05-13- 011421-a.с 5.
За результатами проведення вказаних процедур закупівлі ТОВ «Воєджер Плюс» визначено таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим у тендерній документації, а також відповідно до статті 17 Закону № 922-VIIІ були відсутні підстави для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, тому ТОВ «Воєджер Плюс» визнано переможцем.
У подальшому між АРМА (Установник управління) та ТОВ «Воєджер Плюс» укладено Договір управління активами (майном) від 04.09.2025.
Відповідно до пункту 1.1 Договору управління, в порядку та на умовах Договору управління, Установник управління передає Управителю на певний строк, визначений у пункті 1.3 розділу 1 Договору управління, нерухоме майно, визначене у Переліку активів, що передаються в управління, що є невід'ємною частиною Договору в управління, а Управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах Установника управління (код ДК 021:2015 99999999-9 не відображене в інших розділах).
Згідно з додатком до Договору управління до управління ТОВ «Воєджер Плюс» передано активи: 1) об'єкт нерухомого майна: 27467931, тип об'єкта: громадська будівля, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2; 2) об'єкт нерухомого майна: 292568353101, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, опис об'єкта: площа (га): 0.1198, цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2.
01.10.2025 складено акти приймання-передачі активів, відповідно до яких АРМА прийнято Активи від прокурора та передано від АРМА до ТОВ «Воєджер Плюс».
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач з урахуванням заяви про усунення недоліків просить:
- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору управління активами (майном) від 04.09.2025, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" (Управитель), за яким Установник управління передав Управителеві майно, а саме:
об'єкт нерухомого майна: 27467931, Тип об'єкта: громадська будівля, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2,
об'єкт нерухомого майна: 292568353101, Тип об'єкта: земельна ділянка, Кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, Опис об'єкта: Площа (га): 0.1198, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" на праві приватної власності, шляхом стягнення з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" збитків у розмірі 957 942,89 грн солідарно;
- усунути перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" як власником майна права користування та розпоряджання своїм майном шляхом заборони Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОЄДЖЕР ПЛЮС" здійснювати заходи з управління активами:
об'єкт нерухомого майна: 27467931, Тип об'єкта: громадська будівля, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 5107,8, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2,
об'єкт нерухомого майна: 292568353101, Тип об'єкта: земельна ділянка, Кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, Опис об'єкта: Площа (га): 0.1198, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСО" на праві приватної власності, як майном, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Хардіної О.П. від 16.08.2023, провадження № 1-кс/761/18968/2023, справа № 761/29074/23.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 зазначив:
- передача арештованого майна в управління АРМА відбувається на підставі рішення суду, що свідчить про те, що суд, розглянувши обставини справи, дійшов висновку, що накладений арешт є законним та обґрунтованим, і що арештоване в рамках кримінального провадження майно потребує управління в порядку, встановленому Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (надалі - Закон № 772-VIII) для його збереження та подальшого можливого використання для забезпечення виконання рішення суду;
- з постановленням слідчим суддею ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління АРМА виключно останнє уповноважується здійснювати права володіння, розпорядження та користування щодо цього майна;
- договір управління від 04.09.2025 (вимога про застосування наслідків недійсності якого заявлена позивачем у даній справі) укладено на підставі чинної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 761/35057/23, у передбаченому статтею 21 Закону № 772-VІІІ (в редакції до 30.07.2025) порядку, а тому підстав для тверджень про те, що Договір управління є нікчемним, немає. Дії АРМА щодо укладання зазначеного Договору управління вчинені відповідно до норм законодавства України;
- задоволення позовних вимог не призведе до очікуваних позивачем результатів, наслідків, не дасть бажаний ефект, оскільки право власності позивача на майно, передане в управління АРМА, обмежено арештом, який діє.
Оцінивши надані суду докази та доводи учасників справи, суд вказує про наступне.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Аналогічна правова міститься у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21, 29 серпня 2023 у справі № 910/5958/20.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 321 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (частина десята статті 170 КПК).
Відповідно до абзацу 7 частини шостої, частини сьомої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон № 772-VІІІ) унормовано, що активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Водночас, пунктом 4 зазначеної норми Закону встановлено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Статтею 19 цього Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Відповідно до частини першої статті 21 зазначеного Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
Отже, аналіз частини другої, третьої зазначеної статті Закону дає підстави для висновку про те, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Як вказано вище, 16.08.2023 Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі № 761/29074/23, яка набрала законної сили 22.08.2023, якою накладено арешт на майно, що на праві власності належить ТОВ «ВЕСО», зокрема на об'єкти нерухомого майна: 1) об'єкт нерухомого майна: 27467931, тип об'єкта: громадська будівля, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2; 2) об'єкт нерухомого майна: 292568353101, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 5310137000:15:003:0446, опис об'єкта: площа (га): 0.1198, цільове призначення: для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 761/33096/23 активи передано АРМА для здійснення заходів з управління шляхом передачі по договору, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону, а частина перша статті 19 Закону передбачає, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, то арешт на активи накладений зі всіма видами заборон (користування, розпорядження).
З метою проведення конкурсного відбору управителя арештованими активами, Національне агентство оприлюднило на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення щодо проведення процедури закупівлі - відкриті торги з особливостями, номер оголошення: UA-2025-05-13-011421-a,
За результатами проведення процедур закупівлі ТОВ «Воєджер Плюс» визначено таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим у тендерній документації, а також відповідно до статті 17 Закону № 922-VIIІ були відсутні підстави для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, тому ТОВ «Воєджер Плюс» визнано переможцем.
У подальшому між АРМА (Установник управління) та ТОВ «Воєджер Плюс» укладено Договір управління активами (майном) від 04.09.2025.
Відповідно до пункту 1.1 Договору управління в порядку та на умовах Договору управління, Установник управління передає Управителю на певний строк, визначений у пункті 1.3 розділу 1 Договору управління, нерухоме майно, визначене у Переліку активів, що передаються в управління, що є невід'ємною частиною Договору в управління, а Управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах Установника управління (код ДК 021:2015 99999999-9 не відображене в інших розділах).
Отже, договір управління укладено на підставі чинної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 761/33096/23, у передбаченому ст. 21 Закону № 772-VІІІ (в редакції до 30.07.2025) порядку.
Позивач не наводить доводів щодо того, які норми законодавства України порушено відповідачами, що могло б стати підставою для застосування статей 203, 215 ЦК України.
Доводи позивача про те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.08.2023 у справі № 761/33096/23 не встановлено заборону розпоряджатися та користуватися відповідними активами (нерухомим майном), у зв'язку з чим вказаний договір є нікчемним, є безпідставними.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 виснувала, що управління арештованим майном АРМА має характер строкового повноваження спеціального призначення, яке виникає на підставі судового рішення або згоди власника. Воно має ознаки тимчасовості (діє до моменту скасування арешту або завершення провадження) та цільового характеру (служить для збереження майна). При цьому управитель відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
Отже, управління активами, переданими відповідно до положень статті 100 КПК України і Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", не є тотожним або рівнозначним за правовим змістом праву власності, передбаченому статтями 316 та 317 ЦК України.
Наведене також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.12.2025 у справі № 922/546/25.
Як вказано вище, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Зі змісту наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що арешт активів, які є речовими доказами та об'єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління Національному агентству на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які здійснюються з метою досягнення завдань кримінального провадження.
Отже, з моменту постановлення слідчим суддею (судом) ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління Національному агентству, останнє є особою, уповноваженою здійснювати володіння, користування та/або розпорядження цим майном, зокрема, має визначене частиною другою статті 21 Закону № 772-VIII право на передачу цього майна в управління іншим особам.
При цьому передача Національним агентством майна в управління не свідчить про позбавлення позивача титулу власника такого майна, а свідчить про наявність обмежень (арешт, накладений судом у кримінальному провадженні). Волевиявлення власника майна при виборі Національним агентством управителя майна не має значення.
Крім того, суд зазначає, що зміни, внесені Законом України № 4503-ІХ (набрав чинності 30.07.2025) до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", не можуть бути застосовані до вказаних (спірних правовідносин) торгів, оскільки цей Закон № 4503-ІХ не має зворотної дії в часі, тому вимога щодо ідентифікації активу стосується лише торгів, що будуть оголошені після набрання чинності змін, а не до їх внесення.
Також суд відхиляє доводи позивача про порушення строку на укладення договору управління, оскільки такий правочин укладено у строк 14 днів (з моменту повідомлення про намір укласти договір - 06.08.2025 (протокол № 85 від 06.08.2025) до 11.08.2025 - іншим учасником подано скаргу, строк становить 5 днів, а рішення органу оскарження оприлюднене 22.08.2025 (рішення Антимонопольного комітету України № 12967-р/пк-пз), тобто перебіг строку для укладення договору поновлюється з наступного календарного дня - 23.08.2025), що відповідає нормам абз. 4 п. 49 Особливостей.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Системно проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт наявності порушеного права, зокрема, не доведено, що оскаржуваний договір про управління активами (майном) порушує права позивача.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором враховуючи відмову в задоволенні позову підлягають покладанню на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.05.2026.
Суддя О.Г. Удалова