ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.05.2026Справа № 910/2030/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Фрай» (вул. Іллєнка Юрія, буд. 81А, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 44520329)
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661)
про стягнення 203 558, 81 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Фрай» (далі за текстом - ТОВ «ТБ «Фрай», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі за текстом - АТ «НАЕК «Енергоатом», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 53-124-01-24-24502 від 19.12.2024 (далі за текстом - Договір) в розмірі основного боргу 202 986 грн, інфляційні втрати - 405, 97 грн та 0, 3 % річних - 166, 84 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконано зобов'язання з поставки товару Відповідачу, який прийнято ним без зауважень проте прострочено строки оплати останнього, що стало підставою для нарахування 0, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Із поданого відзиву вбачається, що Відповідачем визнано вимоги в частині суми основного боргу, який під час розгляду справи в суді Відповідачем сплачено.
Що стосується решти вимог, а саме нарахованих Позивачем інфляційних втрат та 0,3 % річних Відповідач заперечує щодо їх стягнення, при цьому, просить суд врахувати часткове визнання Відповідачем позову при вирішенні питання повернення Позивачу частини судового збору згідно положень частини 1 статті 130 ГПК України.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
18.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
25.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу.
31.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про підтримання клопотання Відповідача в частині закриття провадження у справі щодо суми основного боргу, в іншій частині вимог Позивач просить суд задовольнити позов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
19.12.2024 між ТОВ «ТБ «Фрай» (Постачальник) та АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «ВП «Хмельницька АЕС» (Покупець) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність Покупця в передбачені цим Договором строки товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити даний товар згідно найменування, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначено у Специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно пункту 1.2 Договору предметом поставки є товар: обладнання для системи лікувально-профілактичного харчування, код 30140000-2 згідно ДК 021:2015 (Лічильна та обчислювальна техніка).
Відповідно до пункту 4.1 та пункту 4.2 Договору загальна ціна товару визначається Специфікацією № 1 та становить 288 599, 40 грн., у т.ч. ПДВ 48 099, 90 грн.
Оплата за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придбання товару згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» (пункт 5.1 Договору).
Згідно пункту 8.4 Договору у випадку порушення строків оплати товару Покупець на вимогу Постачальника відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0, 3 % річних від простроченої суми. Сторони узгодили, що пеня за порушення строку оплати не нараховується.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності) і діє до 31.12.2025, а в частині виконання гарантійних зобов'язань, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (пункт 11.1 Договору).
Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач передав, а Відповідач прийняв у власність товар в асортименті, що підтверджується:
- видатковою накладною від 28.03.2025 року № 91 на загальну суму 85 613,40 грн., у т.ч. ПДВ 14 268,90 грн.;
- видатковою накладною від 16.05.2025 року № 150 на загальну суму 202 986,00 грн., у т.ч. ПДВ 33 831,00 грн.
Судом встановлено, що зазначені видаткові накладні підписані сторонами без претензій та зауважень.
21.05.2025 Відповідачем оформлено ярлик на придатну продукцію № Я-6-090-24, поставлену згідно видаткової накладної № 150 від 16.05.2025, що також підтверджується та визнається стороною Відповідача у відзиві.
Спір щодо оплати за видатковою накладною від 28.03.2025 року № 91 між сторонами відсутній та відповідно не входить до предмету дослідження.
Позивач стверджує, що згідно положень пункту 5.1 Договору строк з оплати у Відповідача настав 17.11.2025, а в силу відсутності оплати за видатковою накладною № 150 від 16.05.2025 прострочення у Відповідача рахується з 18.11.2025.
Зазначене визнається і Відповідачем, як і заявлена до стягнення сума основного боргу, яка під час розгляду справи погашена Відповідачем у повному розмірі згідно платіжної інструкції № 2796 від 18.03.2026 на суму 202 986 грн в силу чого Відповідач просить суд закрити провадження у справі в цій частині.
Факт здійснення оплати Позивачем визнається, однак згідно заявленого позову не сплаченою залишається сума нарахованих 0,3 % річних та інфляційні втрати згідно наданого суду розрахунку.
Відповідачем заперечується нарахування 0,3 % річних та інфляційних втрат.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи положення пункту 5.1. Договору, Відповідач мав сплати за товар 202 986 грн у строк до 17.11.2025, що в свою чергу здійснено з простроченням, а саме 18.03.2025 під час розгляду справи в суді згідно долучених доказів.
Відтак, провадження у справі в частині суми основного боргу підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України з огляду на відсутність предмету спору в цій частині.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого Позивачем розрахунку за прострочення виконання грошового зобов'язання Відповідачу нараховано 0,3 % річних та інфляційні втрат, правильність яких перевірена судом в силу чого вимогами Позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення Відповідача в цій частині є необґрунтованими оскільки, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю (постанова від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено порушення договірного зобов'язання Відповідача в частині строків оплати товару, що відповідно свідчить про обґрунтованість заявлених вимог у зв'язку з чим провадження у справі в частині суми основного боргу підлягає закриттю, а в іншій частині позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача оскільки після закриття провадження у справі вимоги Позивача про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат підлягають оплаті в мінімально допустимому розмірі судового збору, а саме 2 662, 40 грн.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі № 910/2030/26 в частині суми основного боргу 202 986 грн - закрити.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Фрай» - задовольнити.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Фрай» (вул. Іллєнка Юрія, буд. 81А, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 44520329) інфляційні втрати - 405 (чотириста п'ять) грн 97 коп., 0,3 % річних - 166 (сто шістдесят шість) грн 84 коп. та судовий збір - 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 05.05.2026
Суддя Антон ПУКАС