ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.04.2026Справа № 910/15061/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Органік»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон»
про стягнення 1 031 967,06 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Фарбота М.Р.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Органік» (далі - ТОВ «Полімер Органік», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» (далі - ТОВ «ТК «Мілтон», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 031 967,06 грн за договором поставки № О0000000000012 від 21.03.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у ТОВ «ТК «Мілтон» виникла заборгованість у сумі 1 031 967,06 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому факт наявності боргу визнав, вказав, що ТОВ «ТК «Мілтон» регулярно здійснює погашення заборгованості, у зв'язку з чим її розмір на час розгляду справи складає вже меншу суму. Разом з цим відповідач зазначив, що задоволення позову і стягнення відповідної заборгованості в примусовому порядку може призвести до банкрутства ТОВ «ТК «Мілтон» через ряд об'єктивних обставин, а тому просив розстрочити стягнення заборгованості строком на 12 місяців з дня ухвалення рішення.
У відповіді на відзив позивач заперечив проти розстрочення виконання рішення оскільки відповідач не підтвердив належними доказами своє скрутне матеріальне становище, не навів обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, не надав доказів, які б свідчили про те, що в запропонований боржником період рішення суду буде виконане.
Відповідач надав свої пояснення, в яких вказав на черговий платіж з погашення заборгованості та знову просив розстрочити погашення боргу в сумі 1 001 477, 31 грн строком на 12 місяців з відповідним графіком.
У підготовчому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій, окрім суми основного боргу, просив додатково стягнути з відповідача пеню в сумі 7 150,94 грн, 3% річних у сумі 7 150,94 грн та 21% річних від простроченої суми в розмірі 50 056,57 грн.
Відповідно до ч. 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Як роз'яснив Пленум ВГСУ у своїй постанові № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарським процесуальним кодексом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що заява ТОВ «Полімер Органік» про збільшення розміру позовних вимог містила вимоги, які позивач раніше не заявляв (про стягнення штрафних та матеріальних санкцій), вказану заяву суд долучив до матеріалів справи, але до розгляду не прийняв, оскільки вона за своєю суттю направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову. При цьому відповідно до ст. 46 ГПК України одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається.
Також у підготовчому засіданні позивач подав заяву про стягнення з відповідача 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 19.02.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 23.04.2026, представник позивача не з'явився, у попередньому судовому засідання позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача визнав наявність заборгованості, просив розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.
Розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до наступних висновків.
Установлено, що 21.03.2025 між ТОВ «Полімер Органік» (постачальник) та ТОВ «ТК «Мілтон» (покупець) був укладений договір поставки № О0000000000012 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору найменування, кількісні та якісні характеристики, ціна за одиницю, загальна сума товару, що поставляється, умови та терміни поставки вказуються у специфікаціях (прикладених до договору), що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору складається з сум усіх підписаних специфікацій до цього договору.
У п. 1.4 договору визначено, що товар поставляється за замовленнями покупця (письмова або електронна форма). Кількість товару визначається покупцем. Остаточна кількість товару визначається у специфікації та у видатковій накладній.
Згідно з п. 3.2.2 договору покупець зобов'язаний своєчасно сплатити вартість товару в порядку, передбаченому цим договором. Ціна за товар, загальна вартість товару, термін оплати вказується у специфікаціях до цього договору (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.3, 5.4 договору оплата за товар здійснюється покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника в строк, вказаний в специфікації. Всі розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України - гривня.
Згідно з п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 року, але у будь-якому разі до повного виконання зобов'язань, прийнятих на себе сторонами за цим договором.
Специфікаціями до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 1 129 908,00 грн, а саме:
- специфікацією № 6/080004 від 06.08.2025 товар - Декстроза моногідрат ТМ "Fufeng" у кількості 3 000,00 кг на суму 104 400,00 грн; умови оплати - передплата 100%;
- специфікацією № 14/080002 від 14.08.2025 товар - Сорбат калія, гранула, ТМ Kun Hong у кількості 1 025,00 кг; бензоат натрію, гранула, ТМ Hugestone у кількості 1 600,00 кг; молочна кислота, TM Xinghan у кількості 300,00 кг на суму 264 544,80 грн; умови оплати - по факту отримання сировини;
- специфікацією № 14/100001 від 14.10.2025 товар - Декстроза моногідрат ТМ "Fufeng" у кількості 3 000,00 кг; глутамат натрія, 60-120 МЕШ, ТМ Meihua у кількості 400,00 кг на суму 128 088,00 грн; умови оплати - 50% передплата, 50% відстрочка 7 к.д.;
- специфікацією № 20/080002 від 20.08.2025 товар - Декстроза моногідрат ТМ "Fufeng" у кількості 5000,00 кг на суму 172 020,00 грн; умови оплати - по факту отримання сировини;
- специфікацією № 4/090001 від 04.09.2025 товар - Декстроза моногідрат ТМ "Fufeng" у кількості 1 800,00 кг; глутамат натрія, 60-120 МЕШ, ТМ Meihua у кількості 200,00 на суму 73 627,20 грн; умови оплати - по факту отримання сировини; умови оплати - відстрочка платежу 10 к.д. з моменту відвантаження товару зі складу продавця;
- специфікацією № 8/090001 від 08.09.2025 товар - цитрат натрію (Trisodium Citrate Dihydrate, 20-100 Mesh, ТМ Ensign у кількості 2000,00 кг на суму 79 992,00 грн; умови оплати - по факту отримання сировини;
- специфікацією № 18/090001 від 18.09.2025 товар - лимонна кислота (Citric Acid Monohydrate, 8-40 Mesh ТМ "Lemon Star" у кількості 2200,00 кг на суму 88 440,00 грн; умови оплати - передплата 100%;
- специфікацією № 19/090001 від 19.09.2025 товар - лимонна кислота (Citric Acid Monohydrate, 8-40 Mesh ТМ "Lemon Star" у кількості 2000,00 кг на суму 79 992,00 грн; умови оплати - передплата 100%;
- специфікацією № 24/090001 від 24.09.2025 товар - Декстроза моногідрат ТМ "Fufeng" у кількості 2 000,00 кг на суму 68 808,00 грн; умови оплати - по факту отримання сировини;
- специфікацією № 27/080002 від 27.08.2025 товар - Бензоат натрію, гранула, ТМ Hugestone у кількості 1 000,00 кг на суму 69 996,00 грн; умови оплати - передплата 100%.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 1 129 908,00 грн, що підтверджується підписаними без зауважень та заперечень представниками сторін видатковими накладними: № 4/090001 від 04.09.2025 на суму 73 627,20 грн, № 8/090003 від 08.09.2025 на суму 172 020,00 грн, № 8/090004 від 08.09.2025 на суму 79 992,00 грн, № 13/080001 від 13.08.2025 на суму 104 400,00 грн, № 14/080004 від 14.08.2025 на суму 264 544,80 грн, № 15/00004 від 15.10.2025 на суму 128 088,00 грн, № 247/090001 від 24.09.2025 на суму 68 808,00 грн, № 28/080002 від 28.08.2025 на суму 69 996,00 грн, № 18/090002 від 18.09.2025 на суму 88 440,00 грн, № 22/090001 від 22.09.2025 на суму 79 992,00 грн.
Крім того факт поставки товару на вказану суму підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними.
Разом з тим встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - на суму 97 940,94 грн, що вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку відповідача, а також з копій платіжних інструкцій, у зв'язку з чим на час звернення до суду його заборгованість склала 1 031 967,06 грн (1 129 908,00 - 97 940,06).
Також встановлено, що під час розгляду справи ТОВ «ТК «Мілтон» сплатило позивачу частину наявної у нього заборгованості в сумі 30 489,75 грн, про що свідчать наявні у справі платіжні інструкції та надана позивачем банківська виписка.
Установивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що провадження в частині стягнення 30489,75 грн - підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір в цій частині позову припинився під час розгляду справи (став відсутнім).
Отже залишок непогашеної відповідачем заборгованості з оплати товару склав 1 001 477,31 грн (1 031 967,06 - 30489,75).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 001 477,31 грн підлягають задоволенню.
Також суд розглянув клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення на один рік з дня винесення судом такого рішення.
Відповідно до ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За приписами ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.97 № 475/97-ВР.
При цьому розстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу. Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Таким чином питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, перевіривши доводи сторін в частині розстрочення виконання судового рішення, суд приймає до уваги наступне:
- відповідач визнає наявність заборгованості та не ухиляється від обов'язку її сплатити;
- відповідач регулярно інформував позивача про порядок і строки погашення заборгованості, вживав заходи досудового врегулювання спору;
- основним напрямком діяльності відповідача є імпорт та оптові поставки харчових інгредієнтів, а переважна більшість контрагентів відповідача знаходиться в прифронтових регіонах, відтак, відповідач не отримує значну частину доходу за укладеними договорами;
- відповідач сплатив більшу частину ціни договору та здійснював погашення заборгованості під час розгляду справи;
- відповідач перебуває у тяжкому матеріальному стані, підтвердженням чого є банківська виписка по рахунку ТОВ «ТК «Мілтон» від 24.12.2025, з якої вбачається, що на рахунку відповідача знаходиться 35 004,00 грн;
Указані обставини свідчать, що виконання рішення у цій справі в примусовому порядку одночасно на всю суму стягнення може призвести до неможливості сплати товариством всієї заборгованості.
Прийнявши до уваги наведене, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення частково, встановивши графік розстрочення виконання рішення суду на 3 місяці рівними платежами по 333 825,77 грн, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.
При цьому суд приймає до уваги, що розстрочення виконання рішення суду для боржника не є інструментом ухилення від виконання судового рішення; розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін; розстрочення виконання рішення суду строком на 3 місяці не призведе до порушення інтересів позивача, а буде співмірним можливості поновлення порушених прав стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.
Вирішуючи питання про розподіл заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, суд виходить з такого.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 15 000 грн позивач долучив до матеріалів справи копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1450896 від 02.12.2025 на представництво адвокатом Стрюк С.В. інтересів ТОВ «Полімер Органік» в суді та копію договору про надання правничої допомоги № 02/12-25 від 02.12.2025, укладеного між ТОВ «Полімер Органік» та Адвокатським об'єднанням «Правник».
Відповідно до п. 3.1 договору № 02/12-25 від 02.12.2025 за правничу допомогу, що надається за цим договором адвокатським об'єднанням клієнт оплачує винагороду в розмірі 15 000,00 грн.
Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: незначний ступінь складності поданого на розгляд спору (по суті справа є звичайним розрахунковим спором); ціну позову, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 031 967,06 грн); розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом учасників справи; обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки позову; наявність заяв по суті позову з боку відповідача; кількість судових засідань, на яких був присутній представник позивача (в режимі відеоконференції); фактичне визнання позову відповідачем.
Отже, зважаючи на дотримання позивачем критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає, що заявлений ТОВ «Полімер Органік» розмір судових витратна професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, є обґрунтованим.
Водночас суд приймає до уваги висновок Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в сумі 15 022,16 грн та на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Органік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» про стягнення 1 031 967,06 грн в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 30 489,75 грн закрити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Органік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» про стягнення 1 001 477,31 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, буд. 14, ідентифікаційний код 381870257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Органік» (03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 4, ідентифікаційний код 45048278) заборгованість у сумі 1 001 477 (один мільйон одну тисячу чотириста сімдесят сім) грн 31 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 15 022 (п'ятнадцять тисяч двадцять дві) грн 16 коп.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/15061/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Мілтон» заборгованості в сумі 1 001 477,31 грн строком на 3 місяці, встановивши суму щомісячних виплат цієї заборгованості в розмірі 333 825,77 грн, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.
Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 23 квітня 2026 року.
Повне судове рішення складене 4 травня 2026 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.