Рішення від 05.05.2026 по справі 910/1695/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.05.2026Справа № 910/1695/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Кристалбанк»

до Приватного підприємства «Капренз»

про стягнення 64484,64 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Кристалбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства «Капренз» про стягнення 64484,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором на приєднання №Г/2025/3075-01 до Публічної пропозиції на укладення Договору про надання банківських гарантій АТ «Кристалбанк» від 14 серпня 2025 року, у зв'язку з чим за відповідачем перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 64484,64 грн, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Вказана ухвала, з урахуванням ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, була отримана відповідачем 02.03.2026, що підтверджується Повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Приватного підприємства «Капренз».

Проте відповідач в установлений строк відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.08.2025 року між Акціонерним товариством «Кристалбанк» (Гарант) та Приватним підприємством «БК Гарант», яке змінило найменування на Приватне підприємство «Капренз», (Принципал) було укладено Заяву - Договір на приєднання № Г/2025/3075-01 до Публічної пропозиції на укладення Договору про надання банківських гарантій АТ «Кристалбанк».

Строк дії Гарантії визначено до 30.01.2026 року.

Відповідно до наданої Акціонерним товариством «Кристалбанк» гарантії Г/2025/3075-01 від 14.08.2025 року та згідно Повідомлення про намір укласти договір, оприлюдненому на офіційному сайті: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-07-30-008175-а від 30.07.2025р. між Приватним підприємством «БК Гарант» та Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, буде укладено Договір про закупівлю картоплі (код за Єдиним закупівельним словником та назва відповідного класифікатора предмета закупівлі: ДК 021:2015-Код 03210000-6) для цілей забезпечення пропозиції учасника спрощеної закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (частини 1, 2, 3, 4 статті 563 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Статтею 564 Цивільного кодексу України унормовано, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч.1 ст.565 Цивільного кодексу України).

Виходячи з Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, видачі гарантії передує укладення договору між гарантом та боржником про надання фінансових послуг з видачі гарантії. Вказаний договір виступає зв'язуючим ланцюгом між основним договором принципала і беніфеціара, оскільки у договорі про видачу гарантії вказується, що гарантія видається на прохання принципала у зв'язку з його обов'язком перед беніфеціаром за основним договором, та гарантією, видача якої є основним обов'язком гаранта за цим договором.

Відповідно до розділу І Положення гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Так, Судом встановлено, що 01.09.2025 року між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (Покупець) та Приватним підприємством «БК Гарант», яке змінило найменування на Приватне підприємство «Капренз», (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №437-25 від 01.09.2025 року.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов'язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Вимогою №06.1/10804-25-вих від 11.12.2025 року Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України просило Акціонерне товариство «Кристалбанк» виплатити суму гарантійного платежу за Банківською гарантією №Г/2025/3075-01 від 14.08.2025 року, у зв'язку з неналежним виконанням Принципалом - Приватним підприємством «Капренз» його зобов'язань за Договором про закупівлю №437-25 від 01.09.2025 року у розмірі 61919 грн. 64 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Банківської гарантії №Г/2025/3075-01 від 14.08.2025 року Акціонерне товариство «Кристалбанк» перерахувало на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України грошові кошти у розмірі 61919 грн. 64 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №354712 від 18.12.2025 року.

Пунктом 4.1.4. Розділу 4 Публічної пропозиції Банк-Гарант має право вимагати від Принципала відшкодування всіх витрат (включаючи, але не обмежуючись наступними):

1) сум, фактично сплачених Гарантом Бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених Гарантією та цим Договором;

2) комісій та інших винагород за користування Гарантією;

3) збитків, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процентів, штрафних санкцій;

4) судових витрат, витрат виконавчого провадження, понесених Гарантом за Гарантією.

Згідно з п.4.1.5 Публічної пропозиції у разі виконання зобов'язань перед Бенефіціаром, Банк може пред'явити зворотну вимогу до Принципала не лише в межах суми, сплаченої Бенефіціару, а й стягнути будь-які витрати, які Гарант поніс під час виконання своїх зобов'язань за цим Договором.

Листом №2467 від 24.12.2025 року Позивач вимагав від Відповідача відшкодувати виплачену суму у розмірі 61919 грн. 64 коп. за Банківською гарантією №Г/2025/3075-01 від 14.08.2025 року, що підтверджується копією фіскального чеку від 26.12.2025 р., списку згрупованих поштових відправлень.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені умови Заяву - Договору на приєднання №Г/2025/3075-01 від 14.08.2025 року, обов'язок Відповідача по відшкодуванню фактично сплаченої суми Банком - Гарантом на користь Бенефіціара та комісії на загальну суму в розмірі 64484 грн. 64 коп. на момент розгляду даної справи настав.

Таким чином, заборгованість Приватного підприємства «Капренз» перед Акціонерним товариством «Кристалбанк» за Заявою - Договором на приєднання №Г/2025/3075-01 від 14.08.2025 року становить 64484 грн. 64 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Акціонерному товариству «Кристалбанк» в розмірі 64484 грн. 64 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив відшкодування виплаченої суми та комісії в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 64484 грн. 64 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Капренз» (01000, м. Київ, пр. Бажана Миколи, буд. 3, ідентифікаційний код: 3153603657) на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 2, ідентифікаційний код: 39544699) суму заборгованості у розмірі 64484 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн 64 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання: 05.05.2026

Суддя Я.В. Маринченко

Попередній документ
136235077
Наступний документ
136235079
Інформація про рішення:
№ рішення: 136235078
№ справи: 910/1695/26
Дата рішення: 05.05.2026
Дата публікації: 06.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.05.2026)
Дата надходження: 18.02.2026
Предмет позову: стягнення 64 484,64 грн
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАРИНЧЕНКО Я В
відповідач (боржник):
Приватне підприємство «КАПРЕНЗ»
позивач (заявник):
Акціонерне товариство "Кристалбанк"
представник позивача:
Гарвасюк Віталій Юрійович