ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2026Справа № 910/13446/25
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»
до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_1
про стягнення 65780,98 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Луцька Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивача: Осадчий А.М.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - позивач, ТДВ «Експрес Страхування») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс» (далі - відповідач, ПрАТ СК «Інтер-Поліс») про стягнення 65 780,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування наземних транспортних засобів програма страхування «Преміум» № 209.25.0093 від 23.01.2025 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , у зв'язку чим, відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування», позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника/водія транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 , застрахована ПрАТ СК «Інтер-Поліс» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серії ЕР № 226106581), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/13446/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 10.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; зобов'язано позивача до початку розгляду справи по суті надати докази направлення третій особі позовної заяви з додатками; встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали, а також зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати суду відомості щодо реквізитів полісу № ЕР/226106581, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 (страховик, страхувальник, ліміт відповідальності, період дії, розмір франшизи тощо).
12.11.2025 Моторним (транспортним) страховим бюро України на виконання вимог ухвали суду від 10.11.2025 було надано Інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ про дані полісу серії ЕР № 226106581.
26.11.2025 через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 27.11.2025) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив. Серед іншого зазначив, що позивачем порушено порядок визначення розміру шкоди, передбаченого Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також відповідач вказав, що позивачем в порушення ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не було надано фото пошкодженого транспортного засобу та не проведено його огляд за участі представника відповідача, у зв'язку із чим на підставі пп. 37.1.3. п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
28.11.2025 через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 01.12.2025) від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що враховуючи здійснення позивачем оплати проведення ремонту пошкодженого в результаті ДТП автомобіля (виплачене страхове відшкодування) на підставі рахунку-фактури та калькуляції до нього, а також страхового акту та акту наданих послуг, до позивача згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у межах фактичних витрат, вартість яких визначена виконавцем робіт (СТО) з урахуванням ПДВ, а оскільки відповідальність водія транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП забезпечена ПрАТ СК «Інтер-Поліс», позивач 17.06.2025 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, до якої було додано всі необхідні документи, які підтверджують право на отримання страхового відшкодування та документи щодо розрахунку страхового відшкодування.
На думку позивача, проведення оцінки розміру завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності у порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, є необхідним лише у випадку відсутності підтверджуючих документів щодо фактично проведеного ремонту в умовах певного (обраного потерпілою у ДТП особою) СТО або у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу. Крім цього, позивач наголосив, що не є власником пошкодженого автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , та не має можливості надати автомобіль для огляду; відповідач, маючи достатньо часу для перевірки матеріалів страхової справи, проведення розслідування обставин страхового випадку, визначення розміру збитку, а також прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування або відмову у здійсненні такої виплати, самоусунувся від процесу врегулювання наслідків ДТП.
Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 розгляд справи №910/13446/25 призначено до розгляду з викликом сторін у судове засідання; судове засідання призначено на 01.04.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 суд зобов'язав сторін надати письмові пояснення щодо застосованого коефіцієнта фізичного зносу застрахованого транспортного засобу при визначенні розміру матеріального збитку та відклав судове засідання на 15.04.2026.
На виконання вимог ухвали суду від 01.04.2026 позивач подав відповідні пояснення. Відповідач вимог суду не виконав.
Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2026 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач та третя особа у судове засідання 15.04.2026 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 15.04.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомлено про оголошення вступної та резолютивної частин рішення 15.04.2026 після перерви.
У судовому засіданні 15.04.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
23.01.2025 між ТДВ «Експрес Страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір страхування наземних транспортних засобів програма страхування «Преміум» № 209.25.0093 (далі - Договір страхування).
Об'єкт страхування: застрахований транспортний засіб (далі - ТЗ): Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 (п. 4.1. Договору страхування).
Відповідно до п. 6.1. Договору страхування, ДТП відноситься до переліку страхових ризиків визначеного у межах класу страхування 3.
Безумовна франшиза за кожним страховим випадком (% від страхової суми) у разі пошкодження за ризиками пунктів 6.1.-6.6. індивідуальної частини Договору - 0% (п. 7.1. Договору страхування).
Пунктом 9.1. Договору страхування передбачено, що строк дії Договору з 00:00 год 26.01.2025 по 23:59 год 25.01.2026 включно.
06.05.2025 о 10:30 год. у місті Києві сталася ДТП за участю автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 , внаслідок якої вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вищезазначена ДТП за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (електронним європротоколом № 247С35627В18А від 06.05.2025).
Оскільки внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 (страхувальник) звернувся 08.05.2025 до позивача із Повідомленням про подію та із Заявою про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 08.05.2025.
Відповідно до рахунку-фактури № 0000000951 від 14.05.2025 та калькуляції до рахунку-фактури № 0000000951 від 14.05.2025, виставлених ТОВ «Укравто на Харківському» вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , становить 65 780,98 грн з ПДВ.
У зв'язку із зазначеним, позивачем, на підставі зібраних документів складено Страховий акт № 3.25.02.028-1 від 22.05.2025, яким визначено суми страхового відшкодування у розмірі 65 780,98 грн з урахуванням ПДВ, та оплачено на рахунок ТОВ «Укравто на Харківському», на підтвердження чого було надано копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 6581365247 від 23.05.2025.
У подальшому, ТОВ «Укравто на Харківському» було надано послугу з відновлювального ремонту автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , на суму 65 780,98 грн з ПДВ, що підтверджується наданою у матеріли справи копією Акту надання послуг № UAH0014046 від 23.06.2025.
17.06.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування № 3.25.02028-СК (вих. № 0006496-07/3.25.02028 від 16.06.2025) на суму 65 780,98 грн з ПДВ, що підтверджується наданими копіями опису вкладення у цінний лист 0405000309915, накладної Укрпошта № 0405000309915 від 17.06.2025 та фіскального чеку від 17.06.2025. Зазначену заяву відповідач отримав 19.06.2025 відповідно до витягу щодо перевірки статусу поштового відправлення № 0405000309915.
Оскільки вимога позивача про виплату страхового відшкодування, як вбачається з матеріалів справи, була залишена відповідачем без відповіді та виконання, сума страхового відшкодування за спірним страховим випадкам відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною першою ст. 108 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1909-IX), страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Таким чином, до позивача в межах здійсненої ним суми страхового відшкодування перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з частиною першою ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 частини першої ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Згідно з абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (у редакції, чинній на момент ДТП) (далі - Правила дорожнього руху), У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Частиною другою ст. 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.04.2024 № 3720-IX (у редакції, чинній на момент ДТП) передбачено, що у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Наявне в матеріалах справи повідомлення про ДТП (електронний європротокол № № 247С35627В18А від 06.05.2025) заповнено обома учасниками ДТП у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП, а також відсутні зауваження водіїв стосовно відомостей, які зазначені у даному електронному європротоколі. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, вищевказаний електронний європротокол є належним доказом настання 06.05.2025 ДТП за участю транспортних засобів Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , та Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 .
Виходячи зі схеми, фото та обставини ДТП, які вказані водіями у електронному європротоколі, Правила дорожнього руху порушено з вини водія транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
У разі якщо цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Згідно з Інформацією з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, наданою на запит суду, станом на момент ДТП цивільна відповідальність власника автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ СК «Інтер-Поліс» на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серії ЕР № 226106581) із встановленим розміром франшизи 0,00 грн та страховою сумою за шкоду, заподіяну майну, - 160 000,00 грн, який був діючим на момент ДТП - 06.05.2025.
Таким чином, відповідальність за шкоду, завдану власником автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , в межах страхової суми, несе ПрАТ СК «Інтер-Поліс».
20.06.2024 набрав чинності новий Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025.
Згідно з п. 6 розділу VI Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.04.2024 № 3720-IX, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону (вводиться в дію з 1 січня 2025 року), продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.
Як вбачається з матеріалів справи, дата початку дії Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серії ЕР № 226106581) - 31.12.2024, тобто договір укладений та набрав чинності в 2024 році, тоді як дата початку дії Договору страхування наземних транспортних засобів програма страхування «Преміум» № 209.25.0093 від 23.01.2025 - 26.01.2025, тобто укладений та набрав чинності в 2025 році.
За приписами п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, який втратив чинність з 01.01.2025 на підставі Закону № 3720-IX від 21.05.2024 (далі - Закон № 1961-IV), відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом згідно з ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Однак, спеціальні норми Закону № 1961-IV обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29); відповідно до п. 32.4, п. 32.7 ст. 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п. 12.1 ст. 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (поліс серії ЕР № 226106581) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
Разом із цим, відповідач, як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону № 1961-IV здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача, у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (160 000,00 грн) і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей та за мінусом франшизи.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені п. 22.1. ст. 22 Закону № 1961-IV, згідно якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (частина перша ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.04.2024 № 3720-IX).
Згідно з ст. 29 Закону № 1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика) передбачено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості (п. 8.3. Методики).
Згідно полісу серії ЕР № 226106581, франшиза становить 0,00 грн.
На підтвердження розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивач надав суду Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 08.05.2025, рахунок-фактуру ТОВ «Укравто на Харківському» № 0000000951 від 14.05.2025 та калькуляції до нього, Страховий акт № 3.25.02.028-1 від 22.05.2025 та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 6581365247 від 23.05.2025, а також Акт ТОВ «Укравто на Харківському» про надання послуг № UAH0014046 від 23.06.2025, відповідно до яких вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у ДТП, склала на суму 65 780,98 грн з ПДВ.
Зауважень щодо переліку та вартості запчастин, робіт і матеріалів, зазначених у зазначеному рахунку-фактурі, відповідач в ході розгляду справи не навів, як і не вказав, які саме пошкодження, на його думку, не є наслідком ДТП, що сталася 06.05.2025.
Також позивачем наданий розрахунок вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу - автомобіля Kia Optima, державний номер НОМЕР_1 ,19.04.2016 року випуску, становить 0,502; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 56306,27 грн.
Заперечень проти цього розрахунку відповідачем також не надано.
За висновком суду, виплата позивачем страхового відшкодування, розмір якого визначено на підставі рахунку та акту ремонтної організації, є правомірною і такий рахунок та акт разом з відповідним платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, з обов'язковим врахуванням при визначенні такого страхового відшкодування коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу.
Верховний Суд у постанові від 28.02.2018 у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування.
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 6581365247 від 23.05.2025, сума страхового відшкодування була виплачена на рахунок ТОВ «Укравто на Харківському» (ЄДРПОУ 36273035).
ТОВ «Укравто на Харківському» (індивідуальний податковий номер 362730326512) є платником податку на додану вартість з 10.07.2009, що підтверджується даними реєстру платників ПДВ, які міститься на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність включення до вартості ремонту та виплаченого страхового відшкодування суми податку на додану вартість.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню - в розмірі 56306,27 грн. В іншій частині позову слід відмовити з наведених вище підстав.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, позивачем у позовній заяві було зазначено, що згідно п. 9 частини третьої ст. 162 ГПК України, позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 2 422,40 грн та позивач не очікує понести додаткових витрат у зв'язку із розглядом справи.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69; ідентифікаційний код 19350062) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 22; ідентифікаційний код 36086124) суму страхового відшкодування у розмірі 56306 (п'ятдесят шість тисяч триста шість) грн 27 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 073 (дві тисячі сімдесят три) грн 49 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.05.2026
Суддя Ю.М. Смирнова