ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову в розгляді справи за правилами загального позовного провадження
м. Київ
04.05.2026Справа № 910/1995/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали господарської справи
за клопотанням позивача Фізичної особи - підприємця Цаави Мураді Лотійовича
про розгляд справи в порядку загального позовного провадження
у справі № 910/8559/25
за позовом Фізичної особи - підприємця Цаави Мураді Лотійовича АДРЕСА_1
до Київської міської ради вул. Хрещатик, 36, м. Київ,01001
про визнання права на поновлення договору
представники сторін: без виклику.
Гр. Цаава Мураді Лотійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права на поновлення Договору оренди землі від 01.03.2004 року (поновленого договором від 08.12.2015 року) строком на 10 років в редакції додаткової угоди від 08.12.2015 року з моменту набрання чинності судовим рішенням.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на ухилення Київської міської ради як орендодавця від поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.09.2004 року № 72-6-00196 (зі змінами) на проспекті Відрадному, 36 у Солом'янському районі м. Києва за наслідками звернення позивача з відповідним листом - повідомленням від 21.11.2025 року відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через канцелярію суду 20.03.2026 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2026 року надійшла уточнена позовна заява б/н від 20.03.2026 року, з доданими до на усунення недоліків позовної заяви доказами на підтвердження надсилання копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача - фіскальними чеками від 20.03.2026 року, накладною № 0306107489284 від 20.03.2026 року та відповідним описом вкладення на адресу відповідача, розглянувши які суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1995/26 та з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/1995/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що через систему «Електронний суд» 08.04.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву б/н від 08.04.2026, з доказами надсилання а адресу позивача, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
В свою чергу, через відділ діловодства суду відповідачем 16.04.2026 подано відповідь на відзив б/н від 16.04.2026, з доказами надсилання на адресу відповідача.
Також, через відділ діловодства суду 13.04.2026 відповідачем подано пояснення б/н від 13.04.2026 на виконання ухвали суду, в яких міститься клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого позивач зазначає, що судом не визначено справу як малозначну, у зв'язку з чим просить здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Вказану заяву судом долучено до матеріалів справи.
Розглянувши заяву позивача б/н від 13.04.2026 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У частині 4 статті 247 ГПК України наведено вичерпний перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, у зв'язку з чим в ній неможливо визначити ціну позову, а тому справа не відноситься до категорії малозначних відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 ГПК України.
Проте, суд зазначає, що вказана справа відноситься до категорії малозначних як справа незначної складності на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України, про що зазначено в мотивувальній частині ухвали суду від 25.03.2026 року та з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, суд дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Як визначено частиною 3 статті 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Суд наголошує, що згідно ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Наразі, судом встановлено, що в обґрунтування поданого клопотання, окрім бажання здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заявником не наведено жодних доводів, які можуть бути підставами для вказаного порядку розгляду справи №910/1995/26, позаяк, виходячи зі змісту позовної заяви, складу сторін та наданих останніми доказів даний спір не відноситься до категорії складних, предметом позову у справі №910/1995/26 є визнання права на поновлення договору оренди земельної ділянки, а характер спірних правовідносин між позивачем та відповідачем не вимагають проведення судового засідання, в тому числі в порядку загального позовного провадження.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до норм процесуального законодавства жодна із сторін, зокрема, позивач, не позбавлена права викласти свої доводи та/або заперечення у відповіді на відзив та поясненнях по суті справи в межах спрощеного позовного провадження, тобто щодо обставин, зазначених позивачем в клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому суд констатує, що в матеріалах справи наявні письмові заяви позивача та відповідача по суті спору, в яких учасниками справи в повній мірі викладені вимоги, заперечення та правові позиції, з доданими до вказаних документів доказами, що, проте, не зумовлює необхідність призначення судом справи до розгляду в порядку загального позовного провадження та проведення судового засідання.
Частиною 6 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, розглянувши вказане клопотання позивача суд зазначає, що за умови ненаведення обставин необхідності розгляду даного спору в порядку загального позовного провадження, за відсутності необхідності вчинення судом дій, передбачених, зокрема, п.п. 3, 4, 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України, та враховуючи наявні в матеріалах справи письмові заяви учасників справи по суті спору, суд не вбачає підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 90, 113, 119, 247, 248, 250, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
1. У задоволенні заяви позивача - Фізичної особи - підприємця Цаави Мураді Лотійовича про розгляд справи № 910/1995/26 в порядку загального позовного провадження відмовити.
Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А. М. Селівон