номер провадження справи 7/243/25
22.04.2026 Справа № 908/3935/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №908/3935/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олексанрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42093239)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ІМПУЛЬС" (69093, м.Запоріжжя, вул. Руставі, буд. 1, кв. 37, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05397611)
про стягнення коштів,
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ІМПУЛЬС" (69093, м.Запоріжжя, вул. Руставі, буд. 1, кв. 37, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05397611)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олексанрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42093239)
про визнання відсутності договірних зобов'язань та стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
від позивача: Неудачін Р.В. (в залі суду) - відповідач за зустрічним позовом, довіреність № 2 від 02.01.2026, посвідчення адвоката ЗП 001944 від 04.12.2018
від відповідача: Бурашнікова О.С. (в режимі відеоконференції), позивач за зустрічним позовом - ордер серія АР №1273239 від 28.10.2025, свідоцтво адвоката №001737 від 27.07.2018
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області (зареєстровано в канцелярії суду вх.№4370/08-07/25 від 30.12.2025) звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ІМПУЛЬС" 5024,64 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.12.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3935/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором постачання електричної енергії № 170 від 01.01.2019, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення суми боргу 5024,64грн заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 7/243/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 05.01.025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідачем через систему "Електронний суд" 20.01.2026 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 1551/08-08/26 від 21.01.2026) подано відзив на позовну заяву.
Також у строк для подання відзиву відповідач подав 20.01.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано в канцелярії суду 21.01.2026 за вх №1551/08-08/26) зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" у якій просить суд:
- визнати відсутність договірних зобов'язань між ТОВ "КП ІМПУЛЬС" та ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ", які первісний позивач обґрунтовує договором про постачання електричної енергії від 01.01.2019 року №170.
- стягнути з ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" на користь ТОВ "КП ІМПУЛЬС" 1927,37 грн, а саме понесених витрат з виконавчого збору у сумі 532,74 грн, витрат виконавчого провадження у сумі 375,00 грн, 3% річних у сумі 206,54 грн, інфляційні витрати у сумі 813,09 грн.
У системі "Електронний суд" 27.01.2026 позивачем сформовано відповідь на відзив (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 2052/08-08/26 від 27.01.2026), в якому позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.01.2026 судом прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом. Об'єднані вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.02.2026 о/об 10 год. 00 хв.
У системі "Електронний суд" 03.02.2026 відповідачем сформовано заперечення відповідь на відзив (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 2714/08-08/26 від 04.02.2026). Представник відповідача наполягає на повному відхиленні позовних вимог.
Також у системі "Електронний суд" 03.02.2026 відповідачем сформовано заяву про участь представника відповідача в режимі відеоконференції.
Заяву представника відповідача щодо проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції судом задоволено, про що винесено відповідну ухвалу суду.
У системі "Електронний суд" 16.02.2026 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 3595/08-08/26 від 16.02.2026) позивачем сформовано відзив на зустрічну позовну заяву. Представник позивача просить суд долучити відзив до матеріалів справи та відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.
Відповідачем за первісним позовом у системі "Електронний суд" 16.02.2026 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 3618/08-08/26 від 17.02.2026) сформовано відповідь на відзив.
У судовому засіданні 17.02.2026 приймали участь представники обох сторін.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 17.02.2026 з'ясовано у представників сторін, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представники повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази на теперішній час надані, не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 17.02.2026 суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.03.2026 о 12 год. 30 хв.
У системі "Електронний суд" 24.03.2026 позивачем сформовано клопотання про відкладення судового засідання. Представник позивача у клопотанні зазначає про неможливість участі у судовому засіданні у зв'язку із зайнятістю в іншій справі №331/4782/25, розгляд якої призначено на 11:30 25.03.2026 у Жовтневому районному суді м.Запоріжжя.
У судовому засіданні 25.03.2026 приймав участь представник відповідача за первісним позовом, який залишив подане клопотання на розсуду суду.
Розглянувши подане представником позивача клопотання, заслухавши думку представника відповідача, який залишив дане питання на розсуд суду, суд, з метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, ухвалив клопотання задовольнити, визнати причини неявки представника позивача у судове засідання поважними та відкласти судове засідання на 15.04.2026 об 11 год. 30 хв.
У судовому засіданні 15.04.2026, що відбулося за участі представників обох сторін, після оголошення вступного слова сторонами суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 22.04.2026 о 09год. 45хв.
У судовому засіданні 22.04.2026 приймали участь представники обох сторін.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою відеоконференцзв'язку.
Суд 22.04.2026 проголосив вступну та резолютивну частини рішення за участі представників сторін.
Стислий виклад позиції позивача (відповідача за зустрічним позовом), заперечень відповідача (позивача за зустрічним позовом).
Позивач за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» звернувся із позовною заявою до Господарського суду Запорізької області (зареєстровано в канцелярії суду вх. №4370/08-07/25 від 30.12.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КП ІМПУЛЬС» 5024,64 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 170 від 01.01.2019, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення суми боргу 5024,64грн заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2022.
Позов обґрунтовано ст.ст. 16, 205, 526, 530, 612, 629, 640 ЦК України.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 20.01.2026 (вх. №1551/08-08/26). Зауважує, що Позивачем за первісним позовом не доведено: факту укладення договору з ТОВ «КП ІМПУЛЬС»; фактичного споживання та обсягів спожитої електричної енергії; настання строку виконання грошового зобов'язання; належного оформлення та вручення первинних документів; відсутності попереднього судового спору між тими ж сторонами з того самого предмета. Повідомив суду, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 5024,64 грн (справа №908/1768/24).
Відповідач також указує, із посиланням на обставини воєнного стану та місце розташування товариства у м. Пологи, що товариство призупинило діяльність, трудові відносини з працівниками та споживання комунальних послуг.
За твердженням ТОВ «КП Імпульс» недоведеним є факт укладання договору на постачання електричної енергії з огляду на відсутність в матеріалах справи заяви-приєднання ТОВ «КП Імпульс», відомостей про обсяги очікуваного споживання та порядку розрахунків через сервіс «Вчасно». Звертає увагу суду на те, що позивач наполягає на укладенні договору саме 01.01.2019, але відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація створення юридичної особи за організаційно - правовою формою - товариство з обмеженою відповідальністю "КП ІМПУЛЬС" - здійснена 28.12.2019. Тобто, станом на 01.01.2019 такої юридичної особи приватного права як товариство з обмеженою відповідальністю «КП ІМПУЛЬС» не існувало.
Вважає, що акт прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2022 не може бути використаний як доказ факту передачі та споживання електричної енергії, оскільки акт підписано особою на підставі довіреності від 19.06.2023, тобто особою, яка не мала статусу представника на момент його датування. До того ж зауважує, що надсилання первинних документів (акту, рахунку) електронною поштою не відповідає умовам договору та не створює жодних правових наслідків. Просить відмовити у задоволенні первісного позову повністю.
У відповіді на відзив (вх. № 2052/08-08/26 від 27.01.2026) ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» підтримав викладену раніше позицію щодо укладання між сторонами договору про постачання електричної енергії шляхом фактичного споживання ТОВ «КП Імпульс» електричної енергії та оплати рахунків, отриманих від постачальника. Зазначає, що ТОВ «КП Імпульс» здійснював оплату за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1789 (#875415100409) вiд 13 грудня 2021 року у розмірі 2 024,06 грн, платіжним дорученням №1831 (#893811679509) вiд 05 січня 2022 р. у розмірі 4 402,16 грн, погашає борг за спожиту електричну енергію у грудні 2022 р., платіжним дорученням №1887 (#914506081709) вiд 03 лютого 2022р. у розмірі 5 299,37 грн, погашає борг за спожиту електричну енергію у січні 2022 р. Щодо доводів про відсутність фактичної господарської діяльності ТОВ «КП ІМПУЛЬС» у період з лютого 2022 р. по жовтень 2025 р. акцентує увагу, що спірним періодом є лютий 2022 р., тоді як загальновідомим фактом є те, що окупація міста Пологи Запорізької області почалась з 03.03.2022.
Зауважує, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань датою державної реєстрації ТОВ «КП ІМПУЛЬС» є 22.08.1991, при цьому датою запису до реєстру є: 28.12.2019, номер запису: 10921450000000925. Тому вважає необґрунтованими твердження Відповідача, що станом на 01.01.2019 такої юридичної особи приватного права, як ТОВ «КП ІМПУЛЬС» не існувало.
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» наполягає на тому, що обсяги фактичного споживання відповідачем електричної енергії в лютому 2022 р. підтверджуються належними доказами - даними адміністратора комерційного обліку. До того ж, за умовами договору, у випадку неодержання рахунку від постачальника, споживач зобов'язаний самостійно оформити платіжні документи та здійснити оплату. Втім, Споживачем не було сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію за лютий 2022 р. в сумі 5024,64 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
ТОВ «КП Імпульс» у запереченні (вх. №2714/08-08/26 від 04.02.2026, документ сформований в системі Електронний суд 06.02.2026) підтримав викладені у відзиві аргументи. Додатково зауважив, що в наданих до відповіді на відзив платіжних документах не зазначено, що оплата здійснювалася саме за договором № 170 від 01.01.2019 року.
Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом), заперечень відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом).
Як підставу для звернення із зустрічним позовом ТОВ «КП Імпульс» зазначає, що у первісному позові ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» вказує, що правовою підставою виникнення грошового зобов'язання є договір про постачання електричної енергії від 01.01.2019 за № 170. Проте, матеріали справи не містять договору з такою датою чи номером та доказів того, що такий договір акцептований боржником. Так, ні в наданому договорі, ні в наданій комерційній пропозиції не має підтвердження його укладення та приєднання саме ТОВ «КП ІМПУЛЬС». У розділі 14 наданого первісним позивачем договору без дати та номеру визначено, що невід'ємними частинами договору є чотири додатки, а саме: Додаток 1 - заява-приєднання (яка по факту повинна містити істотні умови договору, але вона відсутня у справі); Додаток 2 - комерційна пропозиція (яка має невідповідність нумерації оскільки в договорі визначена як додаток 2, але в наданій до справі комерційній пропозиції вона зазначена як додаток 3 до договору); Додаток 3 - відомість про обсяги очікуваного споживання (цей документ теж відсутній у справі); Додаток 4 - порядок розрахунків за умови користування сервісом «Вчасно» (цей документ теж відсутній у справі).
До того ж відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «КП ІМПУЛЬС» зареєстроване 28.12.2019. До цієї дати ТОВ «КП ІМПУЛЬС» як юридична особа приватного права з такою назвою та такою формою власності не існувала, не мала цивільної правоздатності, не могла набувати цивільних прав та обов'язків, не могла виступати стороною договору. Тобто ні на 31.12.2018, ні на 01.01.2019, юридичної особи приватного права - ТОВ «КП ІМПУЛЬС» не існувало.
Зазначене, на переконання ТОВ «КП Імпульс», свідчить про відсутність між сторонами договірних правовідносин, які могли б слугувати підставою для стягнення коштів.
ТОВ «КП Імпульс» повідомило суду, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ТОВ «КП ІМПУЛЬС» існує судовий спір у справі № 908/1768/24, у межах якого позивач звертався із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 5024,64 грн. Відповідно до цього судового наказу було стягнуто борг в зазначеній сумі в порядку примусового стягнення. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича від 11.09.2024 виконавче провадження закінчено у зв'язку з його фактичним повним виконанням, з ТОВ «КП Імпульс» стягнуто також виконавчий збір у розмірі 532,74грн та витрати виконавчого провадження в сумі 375,00 грн. Господарським судом Запорізької області 05.12.2025 винесено ухвалу, якою скасовано зазначений судовий наказ у справі № 908/1768/24. 17.12.2025 Господарським судом Запорізької області винесено ухвалу, якою здійснено поворот виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1768/24. ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 25.05.2025 без звернення до виконання, повернуло добровільно кошти на рахунки ТОВ «КП «Імпульс».
Ураховуючи наведене, на переконання ТОВ «КП Імпульс», у користуванні ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» з 10.09.2024 року до 25.12.2025 року перебували кошти, набуті останнім без достатньої правової підстави, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат за період з 10.09.2024 року до 25.12.2025 в сумі 813,09 грн та трьох процентів річних за період 10.09.2024 року до 25.12.2025 в сумі 206,54 грн. Також ТОВ «КП Імпульс» просить суд стягнути з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» витрати виконавчого провадження в сумі 375,00 грн та виконавчий збір в сумі 532,74 грн, що був стягнутий з ТОВ «КП Імпульс» у виконавчому провадженні з примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області №908/1768/24, який у подальшому був скасований.
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» проти задоволення зустрічного позову заперечив. Наполягав на укладенні між сторонами договору про постачання електричної енергії шляхом фактичного споживання ТОВ «КП Імпульс» електричної енергії та оплати рахунків, отриманих від постачальника. Щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження зазначив, що одержувачем таких сум був Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), а не ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». Тому вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними.
Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» зауважує, що судовий наказ №908/1768/24 від 25.06.2024 набрав законної сили та був чинний до моменту його скасування - 05.12.2025. Вважає, що видача судового наказу не свідчить про виникнення взаємовідносин між сторонами, при яких Боржник ТОВ «КП ІМПУЛЬС» стає Кредитором, а Кредитор ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» стає Боржником.
У відповіді на відзив ТОВ «КП Імпульс» просив задовольнити зустрічний позов повністю.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є постачальником електричної енергії споживачу на підставі Постанови № 807 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.07.2018, виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області на підставі Постанови № 1268 від 26.10.2018.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КП Імпульс» (Споживач, відповідач за первісним позовом) укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019, якому присвоєно №170, шляхом фактичного споживання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції (додаток 3 до договору) за 2022 р. та здійснення оплати за спожитий обсяг електричної енергії (далі - Договір).
Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Імпульс» відповідно до даних єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є правонаступником Комунального підприємства «Імпульс» Пологівської районної ради.
Пунктами 2.1, 2.2 Договору визначено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п. 3.1 договору).
За умовами п.п. 5.1, 5.2 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Згідно з п.п. 5.5, 5.6, 5.7 Договору розрахунковим періодом за ним є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, але не може перевищувати 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Додатком № 3 до Договору є Комерційна пропозиція «Універсальна» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» юридичним особам та фізичним особам-підприємцям на період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.
За умовами пункту 4 Додатку № 3 до Договору «Спосіб та терміни оплати» визначено, що розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. У разі неодержання рахунка Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки, передбачені умовами даного розділу. Оплата здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок), зазначений у Договорі або розрахункових документах. Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок Постачальника.
Листом від 08.05.2024 № 007-66/1890 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача, що споживачем ТОВ «КП Імпульс» у розрахункових періодах з 01.02.2022 по 31.07.2022 спожито 987 кВт*год електричної енергії, у лютому 2022 р. спожито електричну енергію в обсязі 842 кВт*год.
Позивачем складено Акт від 28.02.2022 приймання-передавання товарної продукції за договором про постачання електричної енергії споживачу №170 від 01.01.2019, спожитої у лютому 2022 р. у кількості 842 кВт*год на суму 5028,64 грн та рахунок на оплату №68000170220719 від 28.02.2022 на суму 5028,64 грн.
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 02.05.2024 направило ТОВ «КП Імпульс» на адресу електронної пошти bti@impuls.pology.net, яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вимогу № 72/68 від 02.05.2024 про погашення заборгованості в сумі 5028,64 грн, до якої додано акт прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2022 р., рахунок на оплату за спожиту електричну енергію за лютий 2022 р.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії у лютому 2022 р. не виконав, внаслідок чого сума заборгованості відповідача за договором № 170 станом на дату звернення з позовом до суду за період лютий 2022 р. склала 2058,64 грн.
Господарським судом Запорізької області по справі № 908/1768/24 25.06.2024 видано судовий наказ про стягнення з ТОВ «КП ІМПУЛЬС» заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року в сумі 5024,64 грн та 302 грн 80 коп. судового збору.
Господарським судом Запорізької області по справі № 908/1768/24 05.12.2025 постановлено ухвалу, якою скасовано судовий наказ про стягнення з ТОВ «КП ІМПУЛЬС» 5024,64 грн та 302 грн 80 коп. судового збору.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №908/1768/24. За текстом постанови зазначено, що сума боргу в розмірі 5327,44 грн в повному обсязі сплачена та перерахована платіжною інструкцією №6716 від 10.09.2024, 6718 від 10.09.2024. Виконавчий збір у розмірі 532,74 грн в повному обсязі сплачено та перераховано платіжною інструкцією №6715 від 10.09.2024. Витрати виконавчого провадження у розмірі 375,00 грн в повному обсязі сплачено та перераховано платіжною інструкцією №6714 від 10.09.2024, 6713 від 10.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.12.2025 по справі №908/1768/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КП ІМПУЛЬС» про поворот виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 25.06.2024 по справі № 908/1768/24 в порядку ст. 333 ГПК України задоволено. Постановлено здійснити поворот виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1768/24 від 25.06.2024.
Згідно з платіжними інструкціями №9228 від 25.05.2025 та №9227 від 25.05.2025 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» повернуло на користь ТОВ «КП «Імпульс» на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.12.2025 по справі №908/1768/24 суму 5024,64 грн вартості електричної енергії та 302,80 грн судового збору.
Неналежне виконання ТОВ «КП Імпульс» своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати спожитої протягом лютого 2022 року електричної енергії стало підставою для звернення ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до суду з позовною вимогою про стягнення з ТОВ «КП Імпульс» 5024,64 грн.
Стягнення з ТОВ «КП Імпульс» в межах виконавчого провадження коштів на підставі судового наказу у справі №908/1768/24, який в подальшому був скасований, та користування ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» стягнутими коштами до моменту їх повернення, стало підставою для звернення ТОВ «КП Імпульс» до суду з вимогами за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 532,74 грн виконавчого збору, 375,00грн витрат виконавчого провадження, трьох процентів річних в сумі 206,54 грн та інфляційних втрат у сумі 813,09 грн.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Щодо позовних вимог за первісним позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 170, який за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до частин 1-3 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному вебсайті (ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є постачальником універсальних послуг на території Запорізької області згідно з абз. 3 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та згідно з додатком 3 до постанови НКРЕКП від 26 жовтня 2018 року № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території».
Відповідно до частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (набрання чинності 19.04.2018) затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).
Пунктом 7 вказаної Постанови визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуг), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
У пункті 2.1.7. ПРРЕЕ (в редакції станом на 01.01.2022) зазначено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/ передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу / передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу / передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відтак, ураховуючи приписи Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, доводи ТОВ «КП Імпульс» про недоведеність факту укладання договору з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та факту споживання електричної енергії ТОВ «КП Імпульс» відповідно до умов такого договору суд відхиляє з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «КП Імпульс» протягом спірного періоду - лютий 2022 р. спожито 842кВт*год електричної енергії на суму 5028,64 грн. З огляду на наведене, відсутність підписаної позивачем заяви-приєднання до умов договору не спростовує факту споживання ТОВ «КП Імпульс» електричної енергії, та, відповідно, приєднання до умов договору про постачання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» вчиненням таких конклюдентних дій.
Представником ТОВ «КП Імпульс» у судовому засіданні заперечувався факт укладення договору саме в наданій ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» редакції, разом із цим, представник відповідача за первісним позовом підтвердив факт оплати рахунків у попередні періоди.
Ураховуючи наведене господарський суд виснує, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ТОВ «КП Імпульс» був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачеві, якому присвоєний №170.
Доводи ТОВ «КП Імпульс» про реєстрацію юридичної особи 28.12.2019, відтак відсутність цивільної правоздатності станом на 01.01.2019, суд не вважає слушними, оскільки Комунальне підприємство «Імпульс» Пологівської районної ради було зареєстроване 22.08.1991, правонаступником якого за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є ТОВ «КП Імпульс». Варто зазначити, що спірним періодом, в якому документально підтверджений факт постачання електричної енергії споживачеві - ТОВ «КП Імпульс» - в обсязі 842кВт*год на суму 5028,64 грн, є лютий 2022 року. Станом на 01.01.2022 р. ТОВ «КП Імпульс» було зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Матеріалами справи підтверджується виконання ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» зобов'язань щодо поставки споживачу електричної енергії у період лютий 2022 р. в кількості 842 кВт*год на загальну суму 5028,64 грн. Фактичний обсяг споживання відповідачем електричної енергії, який зазначено постачальником в Акті від 28.02.2022 приймання-передавання товарної продукції за договором про постачання електричної енергії споживачу №170 від 01.01.2019, підтверджується інформацією ПАТ «Запоріжжяобленерго», наданою у листі від 08.05.2024 № 007-66/1890.
У п. 5.7 договору сторонами погоджено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеного у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Ураховуючи умови комерційної пропозиції «Універсальна» Споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії на підставі самостійно отриманого споживачем у Постачальника рахунка не пізніше п'яти робочих днів після закінчення розрахункового періоду, а якщо такий не отримано, самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату (п. 4 «Спосіб та термін оплати»).
ТОВ «КП Імпульс» в добровільному порядку не здійснило оплату спожитої у лютому 2022 року електричної енергії в обсязі 842 кВт*год в сумі 5028,64 грн.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Ураховуючи умови договору, ТОВ «КП Імпульс» прийняв на себе обов'язок самостійно здійснювати оплату спожитого обсягу електричної енергії протягом п'яти робочих днів після закінчення розрахункового періоду. При цьому, факт надіслання / отримання Споживачем рахунку на оплату, акту прийняття-передавання товарної продукції не змінює строків виконання зобов'язань з оплати отриманої ТОВ «КП Імпульс» електричної енергії. У зв'язку з наведеним суд відхиляє доводи ТОВ «КП Імпульс» щодо неотримання від ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» первинних документів, актів звірки взаємних розрахунків, підписання акту прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2022 неуповноваженою особою ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов'язок щодо своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії за вказаний у позові період не виконав.
Аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить про неналежне виконання ТОВ «КП Імпульс» зобов'язань щодо оплати отриманої / спожитої електричної енергії за період лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу №170, не здійснення оплати за поставлену електричну енергію протягом лютого 2022 року в сумі 5028,64грн.
Відсутність фактичної господарської діяльності ТОВ «КП Імпульс» протягом періоду з лютого 2022 р. по жовтень 2025 р. внаслідок введеного в Україні воєнного стану через збройну агресію російської федерації на території України та тимчасову окупацію м. Пологи Пологівської міської територіальної громади, про що зауважує ТОВ «КП Імпульс» у відзиві на первісну позовну заяву, не звільняє останнього від обов'язку здійснити оплату спожитої у лютому 2022 року електричної енергії з огляду на те, що датою початку тимчасової окупації м. Пологи є 03.03.2022. Тоді як електрична енергія на суму 5028,64 грн була спожита ТОВ «КП Імпульс» у лютому 2022 р., тобто до дати тимчасової окупації міста Пологи.
Щодо посилання ТОВ «КП Імпульс» на наявність судового спору у справі №908/1768/24, суд зазначає, що видача судового наказу не є свідченням наявності спору між сторонами, оскільки вимоги стягувача у наказному провадженні розглядаються лише тоді, коли вимога заявника є очевидною, документально підтвердженою, тобто безспірною, або коли про наявність спору стягувачу невідомо. На момент звернення ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до суду з позовом у даній справі (30.12.2025) судовий наказ у справі №908/1768/24 був скасований ухвалою суду від 17.12.2025. За приписами ст. 158 ГПК України, після скасування судового наказу заявник (стягувач) має право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, що було реалізовано ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». Лише наявність судового наказу, який набрав законної сили за тими самими вимогами, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Слід зауважити, що факт стягнення з ТОВ «КП Імпульс» суми 5327,44 грн в межах виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу у справі №908/1768/24, та повернення цієї суми на користь КП «Імпульс» у зв'язку зі скасуванням судового наказу та задоволенням заяви боржника про поворот виконання, не впливають на висновки суду про наявність у ТОВ «КП Імпульс» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 5028,64 грн на час ухвалення рішення у даній справі.
Приписами ст. ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ТОВ «КП Імпульс» заявлені позовні вимоги у первісному позову належними та допустимими доказами не спростувало, доказів оплати отриманої / спожитої електричної енергії у лютому 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 170 від 01.01.2019 в розмірі 5028,64 грн суду не надало.
Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення з ТОВ «КП Імпульс» вартості отриманої/спожитої електричної енергії за період лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 170, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, тому судом задовольняються.
Також суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено споживання відповідачем обсягу електричної енергії вартістю 5028,64 грн. Разом з цим, враховуючи принцип диспозитивності, суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог, отже первісний позов задовольняється у заявленій до стягнення сумі - 5024,64 грн.
Щодо позовних вимог за зустрічним позовом про визнання відсутності договірних зобов'язань між ТОВ "КП Імпульс" та ТОВ "Запоріжжяелектропостачання".
Викладені вище висновки суду свідчать про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «КП Імпульс» про визнання відсутніми договірних зобов'язань між ТОВ «КП Імпульс» та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (договір №170 від 01.01.2019), відтак суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову в цій частині.
Щодо вимог за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» трьох процентів річних в сумі 206,54 грн та інфляційних втрат у сумі 813,09 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Господарський суд дійшов висновку, що ТОВ «КП Імпульс» у лютому 2022 р. спожито електричної енергії на суму 5028,64 грн. ТОВ «КП Імпульс» належним чином не виконав своїх зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії. На час розгляду справи вказана сума боргу за спожиту електричну енергію на користь ТОВ «Запоріжжяелетропостачання» не сплачена.
У зв'язку з наведеним, ураховуючи обов'язок ТОВ «КП Імпульс» оплатити спожитий обсяг електричної енергії, доводи ТОВ «КП Імпульс» про користування ТОВ «Запоріжжяелетропостачання» грошовими коштами в період з 10.09.2024 по 25.12.2025 без достатньої правової підстави суд вважає необґрунтованими.
Ураховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» трьох процентів річних в сумі 206,54 грн та інфляційних втрат у сумі 813,09 грн.
Щодо вимог за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» понесених витрат зі сплати виконавчого збору в розмірі 532,74 грн та витрат виконавчого провадження в сумі 375,00 грн.
Як установлено судом, виконавчий збір у розмірі 532,74 грн стягнуто з ТОВ «КП Імпульс» у виконавчому провадженні з примусового виконання судового наказу №908/1768/24 та перераховано платіжною інструкцією №6715 від 10.09.2024; витрати виконавчого провадження у розмірі 375,00 грн сплачено та перераховано платіжною інструкцією №6714 від 10.09.2024, 6713 від 10.09.2024.
Представниця ТОВ «КП Імпульс» під час розгляду справи по суті пояснила, що на її думку, суми, стягнуті у виконавчому провадженні, є збитками, яких завдано ТОВ «КП Імпульс» внаслідок неправомірного звернення ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до суду зі заявою про видачу судового наказу.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до положень частин першої, другої та третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
А відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Поряд з цим, вирішуючи питання про стягнення з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» витрат з виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, стягнутих з ТОВ «КП Імпульс», суд також ураховує приписи ст. 13 ЦК України, якою визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Для встановлення причинного зв'язку суду слід з'ясувати протиправність дій ТОВ «Запоріжжелектропостачання», які повинні передувати настанню збитків, і шкідливим наслідкам протиправної поведінки. Визначаючи, чи є доведеною протиправна поведінка ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» суду належить також з'ясувати, чи можна вважати реалізацію ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» свого суб'єктивного процесуального права на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу протиправною, лише з метою завдати шкоди ТОВ «КП Імпульс».
ТОВ «КП Імпульс» не доведено, а судом не встановлено здійснення ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» протиправних дій, спрямованих на завдання збитків ТОВ «КП Імпульс». Звернення до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогами про стягнення грошової заборгованості не свідчить про намір порушити права інших осіб, зокрема, ТОВ «КП Імпульс», завдати шкоди іншій особі. З огляду на обставини, встановлені господарським судом у даній справі, які свідчать про наявність у ТОВ «КП Імпульс» грошової заборгованості за спожиту у лютому 2022 р. електричну енергію в сумі 5024,64 грн, звернення ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення такої заборгованості спрямоване на відновлення порушених прав останнього.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведення протиправності поведінки ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та причинного зв'язку між такою поведінкою із заподіяними збитками, заявленими до стягнення.
Суд також ураховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21, про те, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ).
На підставі наведеного господарський суд відмовляє у задоволенні вимог за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» витрат зі сплати виконавчого збору в розмірі 532,74 грн та витрат виконавчого провадження в сумі 375,00 грн.
Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову у даній справі не спростовує.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені підстави первісного та зустрічного позовів, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом повністю. У задоволенні зустрічного позову господарський суд відмовляє.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору за подання первісного позову покладаються на ТОВ «КП Імпульс» відповідно до ст. 129 ГПК України. Відтак, з ТОВ «КП Імпульс» на користь ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на ТОВ «КП Імпульс» у зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Імпульс» (69093, м.Запоріжжя, вул. Руставі, буд. 1, кв. 37, ідентифікаційний код юридичної особи 05397611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) заборгованість за договором №170 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 у розмірі 5024 (п'ять тисяч двадцять чотири) гривні 64 копійки, судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Імпульс».
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04.05.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна