Постанова від 30.04.2026 по справі 904/5269/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 м.Дніпро справа № 904/5269/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Віннікова С.В. (доповідач)

суддів: Левшиної Г.В., Андрейчука Л.В.,

секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Колток О.М.;

від відповідача: Пашинський М.І.;

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 (суддя Новікова Р.Г., повний текст якого підписаний 04.03.2026) у справі № 904/5269/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест»

про стягнення пені у розмірі 1 377 802,34 грн, штрафу у розмірі 1 375 431,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» про стягнення пені у розмірі 1377802грн34коп., штрафу у розмірі 1375431грн89коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасного виконання робіт за договором про закупівлю послуг від 16.11.2023 №4600008645.

Позивач послався на пункт 4.2 договору про закупівлю послуг від 16.11.2023 №4600008645 та зазначив, що з урахуванням примітки до Графіку виконання робіт (додаток №3 до договору) підрядник мав виконати роботи, визначені

- у пунктах 2.1 - 2.19 Технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1 до договору) до 11.09.2024;

- у пунктах 2.20 - 2.40 Технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1 до договору) 11.11.2024.

Позивач повідомив, що роботи на загальну суму 17783762грн87коп. (акти приймання виконаних будівельних робіт №112-128 від 31.12.2024) підрядник виконав 31.12.2024. Кількість днів прострочення становила від 49 до 110 календарних днів.

Позивач також вказав, що станом на 11.05.2025 підрядник не виконав роботи вартістю 1865264грн10коп. (п.2.22 Технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1 до договору).

На підставі підпункту 11.2.1 пункту 11.2 договору від 16.11.2023 №4600008645 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 1377802грн34коп. за загальний період з 12.09.2024 по 11.05.2025 та 7% штраф в розмірі 1375431грн89коп.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі №904/5269/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» пеню у розмірі 1040189грн54коп, штраф у розмірі 1244863грн40коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 34275грн79коп. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 337612грн80коп, штрафу у розмірі 130568грн49коп.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», в якій просить скасувати рішення в частині відмови в стягненні пені у розмірі 337 612,80 грн, штрафу у розмірі 130 568,49 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест», в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 468 181,29 грн штрафних санкцій, оскільки воно є незаконним та необґрунтованим.

Факт порушення відповідачем строків виконання робіт за договором є встановленим і не заперечується самим відповідачем, зокрема роботи по об'єкту УКЗ №124 не виконані у строк до 11.11.2024, що є підставою для нарахування пені та штрафу відповідно до умов договору. Суд безпідставно відмовив у стягненні частини санкцій, помилково застосувавши ст. 607 ЦК України, оскільки припинення зобов'язання у зв'язку з неможливістю виконання не звільняє боржника від відповідальності за порушення, допущені до моменту такого припинення, а прострочення виконання робіт настало раніше.

Посилання відповідача на форс-мажор є безпідставними, оскільки такі обставини не доведені як такі, що унеможливлювали виконання саме цього зобов'язання, повідомлення про них здійснено з порушенням строків, визначених договором, а саме порушення виникло до їх настання. Крім того, відповідач несвоєчасно приступив до виконання робіт та не вжив належних заходів для їх своєчасного виконання, що свідчить про наявність його вини.

Суд також безпідставно врахував рішення у справі №910/8143/25 як підставу для відмови у стягненні санкцій, хоча воно стосується лише припинення зобов'язання та не звільняє від відповідальності за вже допущене прострочення. Таким чином, наявні всі правові підстави для стягнення пені та штрафу у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» також оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі №904/5269/25 в частині задоволення позову про стягнення пені та штрафу, вважаючи його незаконним і необґрунтованим.

Відповідач наголошує, що наявність формального прострочення не свідчить про наявність його вини у порушенні строків виконання зобов'язань, оскільки порушення строків зумовлене діями та бездіяльністю позивача. Зокрема, значна частина об'єктів розташована на земельних ділянках третіх осіб, доступ до яких був неможливий без відповідних дозволів, обов'язок отримання яких за договором покладався саме на позивача як замовника, що мав забезпечити належні умови для виконання робіт. Невиконання цього обов'язку свідчить про прострочення кредитора та виключає відповідальність відповідача. Крім того, частина зобов'язань була припинена судовим рішенням через неможливість виконання.

Окремо скаржник зазначає, що позивач уже отримав 3 154 568,40 грн за банківською гарантією, що фактично компенсувало наслідки порушення, а тому додаткове стягнення пені та штрафу призводить до подвійної відповідальності та безпідставного збагачення. Суд першої інстанції не врахував ці обставини, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права і дійшов помилкових висновків.

У зв'язку з цим відповідач просить скасувати рішення в оскаржуваній частині та ухвалити нове про повну відмову в задоволенні позову.

Узагальнений виклад позиції учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» зазначає, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та ґрунтується на повному і всебічному дослідженні обставин справи.

Невиконання робіт на об'єкті УКЗ №124 було зумовлене об'єктивними та незалежними від волі сторін обставинами, а саме суттєвим погіршенням безпекової ситуації в районі його розташування, що перебуває у зоні досяжності артилерійських обстрілів і дронових атак, у зв'язку з чим виконання робіт створювало реальну загрозу життю та здоров'ю працівників. Вказані обставини неодноразово доводилися відповідачем до відома позивача, однак останній безпідставно відмовився виключити відповідний об'єкт із переліку робіт за договором. Надалі ці обставини були встановлені Господарським судом міста Києва у справі №910/8143/25, рішенням якого припинено зобов'язання відповідача щодо виконання робіт на цьому об'єкті на підставі статті 607 ЦК України у зв'язку з неможливістю їх виконання з причин, за які жодна зі сторін не відповідає. Вказане рішення набрало законної сили та має преюдиційне значення для даної справи.

Відтак, відповідач вважає, що за таких умов, з урахуванням положень статті 614 ЦК України, відсутність вини відповідача у невиконанні зобов'язання виключає можливість покладення на нього відповідальності у вигляді штрафних санкцій. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував наведені обставини та дійшов правомірного висновку про відмову у стягненні пені та штрафу. Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм права та відсутність належного обґрунтування рішення є безпідставними, оскільки суд надав належну оцінку доказам, застосував відповідні норми права та навів достатню мотивацію свого рішення, що відповідає вимогам процесуального законодавства і практиці ЄСПЛ.

Відтак підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не вбачається.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача та вважає їх безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Відповідач визнав факт прострочення виконання робіт, однак безпідставно покладає відповідальність на позивача. Згідно з умовами договору, обов'язок своєчасного отримання допуску до виконання робіт покладено саме на підрядника, який звернувся із відповідною заявою із суттєвим порушенням строків, що і призвело до несвоєчасного початку виконання робіт. Доказів прострочення кредитора або наявності підстав для зупинення виконання робіт відповідач не надав.

Посилання відповідача на обставини, що нібито унеможливлювали виконання робіт зокрема такі, що пов'язані із земельними ділянками чи сезонністю, є необґрунтованими, оскільки такі обставини не передбачені договором як підстави для зупинення робіт, могли бути передбачені заздалегідь та були заявлені із пропуском встановлених строків. Крім того, відсутні належні докази на підтвердження настання форс-мажорних обставин у розумінні договору.

Щодо припинення зобов'язання по окремому об'єкту, позивач зазначає, що таке припинення не звільняє відповідача від відповідальності за допущене прострочення до моменту припинення зобов'язання. Доводи про подвійне притягнення до відповідальності у зв'язку з отриманням коштів за банківською гарантією є помилковими, оскільки гарантія є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не видом відповідальності, і не виключає застосування штрафних санкцій.

Відповідач також не довів наявності виняткових обставин, які б давали підстави для зменшення розміру неустойки. Розмір штрафних санкцій є співмірним порушенню та узгоджений сторонами у договорі, а їх застосування спрямоване на забезпечення належного виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене, на думку позивача підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача не вбачається.

Разом з тим, ТОВ «НВКП «Газінвест» просить зменшити розмір нарахованої пені та штрафу на 70%, мотивуючи це відсутністю доказів завдання позивачу реальних майнових втрат та очевидною неспівмірністю санкцій наслідкам порушення. Відповідач зазначає, що загальний обсяг фінансових претензій з урахуванням уже реалізованої банківської гарантії становить близько 85% його чистого прибутку за 2025 рік, що створює надмірний тягар для підприємства, яке має статус критично важливого для енергетичної інфраструктури. Крім того, скаржник вказує на відсутність своєї вини у простроченні, оскільки воно було спричинене невиконанням позивачем обов'язку щодо забезпечення допуску до об'єктів, розташованих на земельних ділянках третіх осіб. З огляду на компенсаційний характер неустойки, повне виконання відповідачем основних зобов'язань за договором на момент розгляду справи та принципи розумності й справедливості, відповідач наголошує на необхідності застосування судом дискреційних повноважень для недопущення використання штрафних санкцій як засобу збагачення кредитора.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Віннікова С.В. (доповідач), судді Левшина Г.В., Андрейчук Л.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 25.03.2026 здійснено запит матеріалів справи №904/5269/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

01.04.2026 матеріали справи №904/5269/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 по справі № 904/5269/25 призначено у судове засідання на 22.04.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 по справі № 904/5269/25. Об'єднано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» до спільного розгляду із скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України». Розгляд справи №904/5269/25 призначено у судовому засіданні на 22.04.2026.

20.04.2026 в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Віннікова С.В. на лікарняному, розгляд справи, призначеної на 22.04.2026 не відбувся.

Ухвалою від 27.04.2026 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 по справі №904/5269/25 призначено в судове засідання на 30.04.2026.

У судове засідання 30.04.2026 з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали доводи апеляційних скарги, просили їх задовольнити.

У судовому засіданні 30.04.2026 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом обставини справи

Судом встановлено, що за результатами проведення процедури публічної закупівлі UA-2023-09-13-011095-a між Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» (далі - підрядник) укладений договір про закупівлю послуг від 16.11.2023 №4600008645 (далі - договір від 16.11.2023).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 16.11.2023 підрядник за завданням замовника, відповідно до умов договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги зі встановлення електричного обладнання (Ремонт засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов договору.

Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), Договірною ціною (додаток №2) та Графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 договору від 16.11.2023 загальна вартість виконуваних робіт за договором, що є ціною договору згідно з Договірною ціною (додаток №2) становить 63091368грн (з ПДВ).

Оплата за договором проводиться в такому порядку: замовник оплачує вартість прийнятих замовником робіт на розрахунковий рахунок підрядника протягом 30 календарних днів, але не раніше ніж через 20 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт.

При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.

Виконання робіт за договором у повному обсязі підтверджується підписаним сторонами актом про завершення виконання робіт, складеним у довільній формі.

Пунктами 4.1 - 4.6 договору від 16.11.2023 встановлено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 300 календарних днів з дати укладання договору.

Підрядник зобов'язується виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (додаток №3).

Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Датою закінчення виконання підрядником робіт за договором вважається дата підписання сторонами акту про завершення виконання робіт. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.

Місце виконання робіт (далі - об'єкт) визначено в додатку 1 до договору.

Передбачені договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об'єктом підвищеної небезпеки.

У пунктах 5.1, 5.7 договору від 16.11.2023 зазначено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Виконання підрядником робіт за договором у повному обсязі підтверджується підписаним сторонами актом про завершення виконання робіт, який складає підрядник і надає на підпис замовнику. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів підписує акт про завершення виконання робіт, або надає підряднику мотивовану відмову від його підписання. Фіксація, усунення недоліків та підписання за результатами їх усунення акту про завершення виконання робіт здійснюється в порядку, встановленому пунктами 5.4, 5.5 та 5.6 договору.

Пунктом 6.1 договору від 16.11.2023 визначено, що замовник допускає підрядника на об'єкт (зазначений в п. 4.5. договору) для виконання робіт згідно з пп. 7.1.1 договору.

Згідно з підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 договору від 16.11.2023 замовник зобов'язаний допустити підрядника на об'єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ “Оператор ГТС України».

Відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 договору від 16.11.2023 підрядник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання цього договору надати замовнику заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання допуску персоналу підрядника відповідно до вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ “Оператор ГТС України».

Пунктами 6.10 - 6.12 договору від 16.11.2023 передбачено, що сторони залишають за собою право зупинити виконання робіт в межах строку дії цього договору на підставі письмового звернення підрядника або замовника про настання умов, за яких виконання робіт заборонено та/або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, національними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт.

У випадку зупинки виконання робіт на підставі причин наведених у п. 6.10 сторони складають акт про зупинку виконання робіт.

У випадку зупинки робіт, загальний строк виконання робіт продовжується на строк, еквівалентний строку такої зупинки робіт, в межах строку дії цього договору.

У пунктах 6.14, 6.16 договору від 16.11.2023 вказано, що підрядник повинен забезпечити дотримання трудового законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку працівників (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу.

Роботи повинні виконуватися з дотриманням всіх необхідних заходів безпеки, захисту довкілля, та інших чинних нормативних документів, що стосуються виконання даних робіт.

Пунктом 6.17 договору від 16.11.2023 встановлено, що підрядник у письмовій формі за 5 (п'ять) робочих днів інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт з незалежних від нього обставин. Замовник зобов'язаний виконати залежні від нього заходи для усунення цих обставин.

Згідно з підпунктами 7.1.2 - 7.1.4 пункту 7.1, підпунктами 7.2.1, 7.2.3, 7.2.5, 7.2.8 пункту 7.2 договору від 16.11.2023 замовник зобов'язаний: приймати виконані роботи згідно оформлених в установленому договором порядку актів приймання виконаних робіт; здійснювати розрахунки за виконані роботи в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; надати підряднику необхідну для виконання робіт інформацію, згідно Технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1).

Замовник має право:

- здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт, перевірку якості матеріалів та сертифікатів на них.

- ініціювати внесення змін у договір, розірвання цього договору та вимагати відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору.

- відмовитися в односторонньому порядку від цього договору, якщо підрядник не виконує або виконує неналежним чином умови цього договору, своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Графіком виконання робіт (додаток №3), стає неможливим, а також виконує доручену йому роботу неякісно (з відступленням від робочої документації, діючих будівельних норм і правил, вимог замовника тощо), на підставі ч.3 ст. 651 ЦК України, повідомивши його про це у письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання договору на адресу підрядника, вказану в розділі 17 договору та/або електронну адресу підрядника, вказану в п. 16.13. договору. В цьому випадку, договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні замовника. При цьому будь-які витрати(збитки) підряднику не відшкодовуються.

- в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір, повідомивши підрядника в письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання договору на адресу підрядника, вказану в розділі 17 договору та/або електронну адресу підрядника, вказану в п. 16.13. договору. Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні замовника. У разі дострокового розірвання договору витрати не оформлені первинними документами у відповідності до п.5.1 договору, замовником не відшкодовуються. Сторони можуть до дати розірвання договору провести звірку взаєморозрахунків, які оформляються актом звірки. Замовник оплачує підряднику фактично прийняті роботи за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам договору.

Відповідно до підпунктів 7.3.1, 7.3.13 пункту 7.3, підпунктів 7.4.2 - 7.4.4 пункту 7.4 договору від 16.11.2023 підрядник зобов'язаний: виконати роботи якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (додаток №3) строки, відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації; інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Підрядник має право: ініціювати внесення змін до договору; припинити роботи в разі порушення або невиконання зобов'язань за цим договором з вини замовника, за умови письмового повідомлення його про це за 20 (двадцять) календарних днів до дати припинення; на дострокове виконання робіт, якщо таке прискорення не впливатиме на якість результату.

Згідно з пунктами 9.1 - 9.6 договору від 16.11.2023 жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, але не виключно: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, заборонних дій (актів) держави, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сторони погоджуються, що оскільки відносини між ними, врегульовані цим договором, виникли під час дії воєнного стану на території України, воєнний стан не може бути надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажорною обставиною), що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.

Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. Строк для надання відповідних документів - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.

У випадку невиконання вимог пунктів 9.2., 9.3. договору сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність.

Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили, які належним чином підтверджені, виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 (дев'яносто) календарних днів, то кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2, пунктом 11.4 договору від 16.11.2023 передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток №3), виконання робіт не у повному обсязі до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% відсотка вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Виплата штрафних санкцій, передбачених цим договором, не звільняє підрядника від обов'язку з виконання невиконаного або виконаного неналежним чином обов'язку (виконання у натурі).

У пунктах 12.1 - 12.3, 12.8 договору від 16.11.2023 вказано, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі “Послуги зі встановлення електричного обладнання (Ремонт засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2023-09-13-011095-а, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 13.09.2023, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - гарантія) на суму 3154568грн40коп, що становить 5% ціни цього договору.

Права та обов'язки сторін за цим договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦКУ), а саме: надання підрядником замовнику в забезпечення виконання цього договору гарантії згідно 12.1 цього договору.

Термін дії гарантії - до 31.05.2025 включно.

У разі невиконання (неналежного виконання) підрядником основного зобов'язання за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.

Під невиконанням (неналежним виконанням) підрядником основного зобов'язання за цим договором сторони розуміють невиконання робіт підрядником у строк виконання робіт визначений в пункті 4.1. договору.

Пунктами 13.1, 13.2 договору від 16.11.2023 встановлено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 420 календарних днів з дати укладення цього договору. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

У пунктах 15.1, 15.3, 15.6 договору від 16.11.2023 зазначено, що сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - електронні документи). Під “обміном електронними документами» сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п. 15.6. договору.

До електронних документів, обмін якими сторони зобов'язані здійснювати за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п. 15.6. договору, сторони відносять первинні (бухгалтерські) документи (рахунок на оплату/рахунок-фактура, акт звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), а також будь-які інші документи, необхідні для виконання договору та/або які створюються у процесі його виконання.

Сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі, створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі -система електронного документообігу): комп'ютерна програма “Система зовнішнього обігу електронних документів “DEALS» та відповідно до положень Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги».

Згідно з пунктами 16.4, 16.6 договору від 16.11.2023 істотні умови цього договору не можуть змінюватися після підписання цього договору і до виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені в Законі України “Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) або в іншому нормативно-правовому акті, що визначає підстави для зміни істотних умов договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Всі зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 16.6 договору від 16.11.2023 встановлено, що невід'ємними частинами договору є додатки: додаток №1 “Технічні, якісні та кількісні характеристики»; додаток №2 “Договірна ціна»; додаток №3 “Графік виконання робіт».

У додатку №1 “Технічні, якісні та кількісні характеристики» до договору від 16.11.2023 сторони погодили, зокрема, загальний опис робіт; перелік об'єктів виконання робіт (підпункти 2.1 - 2.40 пункту 2); місце виконання робіт; орієнтовний перелік робіт на кожному з об'єктів; вимоги до робіт, матеріалів та обладнання.

Відповідно до Графіку виконання робіт (додаток №3) строк виконання робіт становить:

- ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Запорізького ЛВУМГ (підпункти 2.1 - 2.19 пункту 2 додатку 1 до договору) - 240 календарних днів з дати підписання договору;

- ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Запорізького ЛВУМГ (підпункти 2.20 - 2.40 пункту 2 додатку 1 до договору) - 300 календарних днів з дати підписання договору.

У Графіку виконання робіт (додаток №3) містилась примітка про те, що в строк виконання робіт не враховуються місяці січень та лютий (у випадку припадання робіт на цей період, виконання робіт автоматично продовжується на 60 календарних днів). Роботи виконуються в межах строку дії договору.

Враховуючи пункт 13.1 договору від 16.11.2023, строк дії договору закінчився 08.01.2025.

Відповідно до матеріалів справи між сторонами відбувалось листування щодо виконання договору від 16.11.2023:

- протягом листопада-грудня 2023року

Листом від 23.11.2023 №ТОВВИХ-23-16861 позивач надав відповідачу перелік відповідальних осіб та просив відповідача надати - перелік відповідальних осіб, графік виконання робіт та документи, передбачені підпунктом 7.3.3 пунктом 7.3 договору (заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання допуску персоналу підрядника), пунктом 17.2 додатку №1 до договору (перелік обладнання та матеріали, що використовуватимуться підрядником, разом з доказами відповідності Технічним вимогам, якісним характеристикам предмету закупівлі та вимогам нормативної документації).

У листах від 30.11.2023 №ТОВВИХ-23- 17273, від 14.12.2023 №ТОВВИХ-23-18137, від 19.12.2023 №ТОВВИХ-23-18385 відбувалось погодження позивачем застосування відповідачем обладнання, зокрема обладнання “Дренаж поляризований ПД-300-У1, ПД-500-У1».

- у січні 2024року

Листом від 25.01.2024 №2501-24/1 відповідач просив позивача скласти лист з переліком працівників відповідача, які задіяні у виконанні робіт на об'єктах критичної інфраструктури, для пред'явлення під час перевірки транспортних засобів та документів громадян.

- у травні-червні 2024року

Листом від 22.05.2024 №ТОВВИХ-24-7581 позивач повідомив відповідача про те, що підрядник не звернувся до замовника за отриманням допуску для виконання робіт та не приступив до виконання робіт за договором. Також позивач просив підготувати та надати пооб'єктний детальний календарний план-графік виконання робіт із зазначенням об'ємів основних видів робіт та очікуваної вартості робіт.

У заяві від 21.06.2024 №05427-24 відповідач просив оформити допуск на виконання робіт за договором та допустити до виконання робіт з 28.06.2024.

Згідно з дозволом(згодою) від 28.06.2024 №120 на підставі заяви відповідача від 21.06.2024 №05427-24 позивач дозволив виконання робіт за договором від 16.11.2023 на 20 об'єктах позивача, у тому числі, на спірних об'єктах - УКЗ №124, УКЗ №115, УКЗ №113, УКЗ №36, УКЗ №48, УКЗ №55, УКЗ №59, УКЗ №137, УКЗ №132. Строк закінчення виконання робіт - 08.11.2024.

- у липні-серпні 2024року

У листі-відповіді від 01.07.2024 №ТОВВИХ-24-9784 на лист відповідача від 28.06.2024 №06429-24 позивач повідомив, що строк виконання робіт може бути автоматично продовжений на 60календарних днів в межах строку дії договору при виконанні робіт у зимовий період.

Листом від 05.08.2024 №7103ВИХ-24-1208 позивач повідомив відповідача, що не отримав відповіді на лист від 22.05.2024 №ТОВВИХ-24-7581; вимагав негайно розпочати виконання робіт та надати пооб'єктний детальний календарний план-графік виконання робіт із зазначенням об'ємів основних видів робіт та очікуваної вартості робіт.

- у жовтні - листопаді 2024року

Листом від 23.10.2024 №ТОВВИХ-24-16095 позивач нагадав відповідачу граничний строк виконання робіт (10.11.2024), попередив про наявність права застосування заходів оперативного впливу, просив забезпечити виконання робіт відповідно до строків, передбачених договором.

У листі від 31.10.2024 №А10480 відповідач повідомив позивача про настання умов, за яких виконання робіт неможливе та, пославшись на пункти 6.10 - 6.12 договору, просив зупинити виконання робіт в межах строку дії договору, підписати акт про зупинку виконання робіт. Відповідач зазначив, що після обстеження місць виконання робіт на об'єктах, вказаних у підпунктах 2.10 - 2.19, 2.22, 2.25 - 2.29, 2.34 - 2.40 пункту 2 додатку №1 до договору, виявив необхідність проведення робіт безпосередньо територією земельних угідь, що належать до приватної власності та використовуються для отримання сільськогосподарської продукції землекористувачами. Відповідач послався на листи-відповіді землекористувачів про ненадання дозволу до роботи на угіддях та вказав про відновлення робіт після отримання дозволу землекористувачів щодо допуску на земельні угіддя. Відповідач обіцяв виконати роботи за договором у строк до 31.12.2024.

Листом від 07.11.2024 №ТОВВИХ-24-17097 у відповідь на лист відповідача від 04.11.2024 №0411/24-1 позивач погодив залучення субпідрядної організації.

У листі від 07.11.2024 №ТОВВИХ-24-17094 позивач повідомив, що

- визначені у підпунктах 2.10-2.19 об'єкти розташовані на неорних землях, узгодження з землевласниками не потрібно. Дороги для підвозу та безпечної роботи будівельної техніки дозволяють проводити роботи з навантаження та розвантаження блок-боксів;

- на об'єкті, зазначеному у підпункті 2.22, можливе виконання робіт; потребує додаткової роботи з розчистки від заростів; знаходиться в зоні ведення активних бойових дій;

- на об'єкті, зазначених у підпунктах 2.26, 2.35, 2.39, можливе виконання робіт; кабельна лінія проходить краєм поля;

- на об'єкті, зазначеному у підпункті 2.27, можливе виконання робіт; кабельна лінія проходить по земельній ділянці, що в даний момент не обробляється;

- на об'єкті, зазначеному у підпункті 2.36, кабельна лінія до точки дренажу частково проходить через орні землі;

- на об'єкті, зазначеному у підпункті 2.37, можливе виконання робіт; кабельна лінія проходить між краєм поля та невгіддям.

- на об'єкті, зазначеному у підпункті 2.40, можливе виконання робіт; кабельна лінія до точки дренажу частково проходить через орні землі.

Також позивач просив відповідача надати документальне підтвердження настання обставин непереборної сили або ж забезпечити виконання зобов'язань у строки за договором.

У заяві від 12.11.2024 №А11486 відповідач просив позивача оформити допуски на виконання робіт.

Згідно з дозволами(згодою) від 13.11.2024 №08, від 13.11.2024 №09 на підставі заяви відповідача від 12.11.2024 №А11486 позивач дозволив виконання робіт за договором від 16.11.2023 на 21 об'єкті позивача, у тому числі, на спірних об'єктах - УКЗ №124, УКЗ №115, УКЗ №113, УКЗ №36, УКЗ №55, УКЗ №48, УКЗ №59, УКЗ №137, УКЗ №132.

У листі-відповіді від 19.11.2024 №Д7103ВИХ-24-692 на лист відповідача від 11.11.2024 №А11487 позивач повідомив про готовність організувати роботи з від'єднання від лінії електроживлення лічильника електроенергії на об'єкті УКЗ №36.

У листі-відповіді від 19.11.2024 №Д7103ВИХ-24-677 на лист відповідача від 11.11.2024 №А11487 позивач зазначив, що підрядник мав достатньо часу для організації та вчасного виконання робіт; зупинення виконання робіт не може бути здійснено поза межами Графіку виконання робіт. До 15.11.2024 підрядник не повідомляв замовника про можливе зупинення або сповільнення робіт на об'єкті УКЗ №36. Роботи з розпломбування та від'єднання від лінії електроживлення лічильника електроенергії на об'єкті УКЗ №36 заплановані 18.11.2024. Підрядник може продовжити роботи на об'єкті УКЗ №36 з 19.11.2024, тому відсутні підстави для складання акту про зупинку виконання робіт.

Листом від 19.11.2024 №А11491 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання робіт на об'єкті УКЗ №124, у зв'язку з розташуванням у безпосередній близькості до лінії проведення бойових дій, та пропонував укласти додаткову угоду до договору від 16.11.2023 про виключення об'єкту УКЗ №124 з переліку об'єктів виконання робіт.

- у грудні 2024року

Листом від 13.12.2024 №1312/24-2 відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин (постійні ракетні обстріли та повітряні тривоги, стабілізаційні відключення електроенергії, перебування об'єктів замовника в зонах активних бойових дій тощо) та намір звернутись за отриманням сертифікату Торгово-промислової палати.

У листі-відповіді від 23.12.2024 №ТОВВИХ-24-19927 на лист відповідача від 13.12.2024 №1312/24-2 позивач послався на пункти 9.1 - 9.4 договору та просив відповідача надати документальне підтвердження настання обставин непереборної сили.

Листом від 26.12.2024 №2612/24-1 відповідач повідомив позивача про направлення на його адресу сертифікату про форс-мажорні обставини від 24.12.2024 №3200-24-2435.

Згідно із сертифікатом про форс-мажорні обставини від 24.12.2024 №3200-24-2435 Київська обласна (регіональна) Торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військові дії, постійні масовані ракетні та артилерійські обстріли, пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури, що спровокувало дефіцит енергопотужностей та вимушене обмеження споживання електроенергії; розташування об'єктів замовника у безпосередній зоні ведення активних бойових дій, неможливість проведення на них робіт, збільшення кількості та тривалості повітряних тривог, мобілізація , що сукупно стало перешкодою для здійснення виробничих процесів та господарської діяльності товариства і унеможливило своєчасне виконання зобов'язань ТОВ “Науково-виробниче комерційне підприємство “Газінвест» зобов'язань за договором №4600008645 від 16.11.2023. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання - 30.10.2024, дата закінчення - тривають на 24.12.2024.

У листі-відповіді від 30.12.2024 №ТОВВИХ-24-20394 на лист відповідача від 26.12.2024 №2612/24-1 позивач зазначив, що про настання обставин непереборної сили відповідач повідомив листом від 13.12.2024 №1312/24-2. Позивач також послався на пункт 9.4 договору, у зв'язку з невиконанням вимог пунктів 9.2 та 9.3 договору сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили, як на таку, що виключає її відповідальність.

- у січні 2025року

Листом від 02.01.2025 №ТОВВИХ-25-72 позивач запропонував відповідачу надати актуалізовану версію додатку №2 “Договірна ціна» для розгляду можливості укладення додаткової угоди щодо виключення УКЗ №124 з переліку об'єктів виконання робіт.

Листом від 06.01.2025 №0601/25-1 відповідач направив на адресу позивача актуалізовану версію додатку №2 “Договірна ціна» та просив укласти додаткову году до договору.

У листі-відповіді від 15.01.2025 №ТОВВИХ-25-775 на лист відповідача від 31.12.2024 (про незгоду з порушенням строку інформування та засвідчення настання обставин непереборної сили) позивач зазначив, що підрядник посилався у листах від 31.10.2024 №А10480 та від 11.11.2024 №А11487 на обставини, що унеможливлюють виконання зобов'язань за договором. Ці обставини не тотожні тим, що засвідчені сертифікатом про форс-мажорні обставини від 24.12.2024 №3200-24-2435. Позивач вказав, що ненадання підрядником повідомлення про настання форс-мажорних обставин у строк, визначений пунктом 9.2 договору, може бути підставою позбавлення підрядника права посилатися на форс-мажорні обставини.

У листі-відповіді від 16.01.2025 №ТОВВИХ-25-837 на листи відповідача від 22.12.2024 №А12488, від 06.01.2025 №0601/25-1 позивач вказав, що Червоногригорівська селищна територіальна громада виключена з переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Також позивач повідомив відповідача, що договір закінчився 09.01.2025 та просив забезпечити виконання робіт за договором.

У листі-відповіді від 27.01.2025 №ТОВВИХ-25-1421 на лист відповідача від 17.01.2025 №1701/25-1 позивач зазначив, що на момент підписання договору підрядник мав змогу ознайомитись з умовами договору, у тому числі, з переліком об'єктів для виконання робіт. Позивач послався на відсутність своєчасного інформування і документального підтвердження необхідності внесення змін до договору та не погодився із наявністю підстав для виключення УКЗ №124 з переліку об'єктів виконання робіт.

Звертаючись з вимогами про стягнення пені у розмірі 1377802грн34коп, нарахованої за періоди 12.09.2024 - 30.12.2024, 12.11.2024 - 30.12.2024, та штрафу у розмірі 1375431грн89коп, позивач стверджував про:

- порушення відповідачем строку виконання робіт на суму 17783762грн87коп (акти приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2024 №112 - №128);

- невиконання робіт на суму 1865264грн10коп.

Позивач вказав, що відповідач не виконав роботи на об'єкті, зазначеному у підпункті 2.22 пункту 2 додатку №1 до договору (УКЗ №124).

З огляду на зміст підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2024 №112 - №128, позивач нарахував та заявив пеню і штраф за порушення строків виконання робіт на об'єктах, зазначених у підпунктах 2.10 - 2.19, 2.26, 2.27, 2.35 - 2.37, 2.39, 2.40 пункту 2 додатку №1 до договору (УДЗ №15, УДЗ №23, УДЗ №68, УДЗ №115, УКЗ №2, УКЗ №5, УКЗ №8, УКЗ №12, УКЗ №18, УКЗ №36, УКЗ №55, УКЗ №137, УКЗ №59, УКЗ №132, УКЗ №113, УКЗ №115, УКЗ №48).

Відповідач визнав виконання робіт поза межами встановленого строку на об'єктах, зазначених у підпунктах 2.10 - 2.19, 2.26, 2.27, 2.35 - 2.37, 2.39, 2.40 пункту 2 додатку №1 до договору, та невиконання робіт на об'єкті, вказаному у підпункті 2.22 пункту 2 додатку №1 до договору. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, відповідач стверджував про наявність - прострочення кредитора, підстав для зупинення виконання робіт в межах строку дії договору, форс-мажорних обставин, зміни обставин.

Згідно зі статтею 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

З урахуванням пункту 4.2 договору від 16.11.2023, Графіку виконання робіт (додаток №3) та статті 254 Цивільного кодексу України підрядник повинен був виконати роботи:

- на об'єктах, перелічених у підпунктах 2.1 - 2.19 пункту 2 додатку №1 до договору, до 11.09.2024 (з урахуванням примітки у Графіку виконання робіт);

- на об'єктах, перелічених у підпунктах 2.20 - 2.40 пункту 2 додатку №1 до договору, до 11.11.2024 (з урахуванням примітки у Графіку виконання робіт).

З огляду на зміст позовних вимог, відповідач повинен був виконати роботи у строк:

- до 11.09.2024 на об'єктах УДЗ №15, УДЗ №23, УДЗ №68, УДЗ №115, УКЗ №2, УКЗ №5, УКЗ №8, УКЗ №12, УКЗ №18, УКЗ №36;

- до 11.11.2024 на об'єктах УКЗ №124, УКЗ №115, УКЗ №113, УКЗ №48, УКЗ №55, УКЗ №59, УКЗ №137, УКЗ №132.

Роботи на об'єктах УДЗ №15, УДЗ №23, УДЗ №68, УДЗ №115, УКЗ №2, УКЗ №5, УКЗ №8, УКЗ №12, УКЗ №18, УКЗ №36, УКЗ №115, УКЗ №113, УКЗ №48, УКЗ №55, УКЗ №59, УКЗ №137, УКЗ №132 відповідач виконав 31.12.2024 (акти приймання виконаних будівельних робіт від 31.12.2024 №112 - №128). Роботи на об'єкті УКЗ №124 відповідач не виконав.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 договору від 16.11.2023 передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток №3), виконання робіт не у повному обсязі до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% відсотка вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Згідно з підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт вартість виконаних відповідачем робіт становила:

- 356272грн62коп на об'єкті УДЗ №15 (акт від 31.12.2024 №112 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 356272грн62коп на об'єкті УДЗ №23 (акт від 31.12.2024 №113 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 336712грн62коп на об'єкті УДЗ №68 (акт від 31.12.2024 №114 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 336712грн62коп на об'єкті УДЗ №115 (акт від 31.12.2024 №115 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 230166грн52коп на об'єкті УКЗ №2 (акт від 31.12.2024 №116 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 230166грн52коп на об'єкті УКЗ №5 (акт від 31.12.2024 №117 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 230166грн52коп на об'єкті УКЗ №8 (акт від 31.12.2024 №118 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 230166грн52коп на об'єкті УКЗ №12 (акт від 31.12.2024 №119 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 230166грн52коп на об'єкті УКЗ №18 (акт від 31.12.2024 №120 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 230166грн52коп на об'єкті УКЗ №36 (акт від 31.12.2024 №121 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 2278166грн57коп на об'єкті УКЗ №55 (акт від 31.12.2024 №122 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 2079577грн64коп на об'єкті УКЗ №137 (акт від 31.12.2024 №123 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 893479грн84коп на об'єкті УКЗ №59 (акт від 31.12.2024 №124 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 2655055грн13коп на об'єкті УКЗ №132 (акт від 31.12.2024 №125 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 3570067грн92коп на об'єкті УКЗ №113 (акт від 31.12.2024 №126 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 2910149грн21коп на об'єкті УКЗ №115 (акт від 31.12.2024 №127 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

- 630296грн96коп на об'єкті УКЗ №48 (акт від 31.12.2024 №128 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року).

Згідно з локальним кошторисом на будівельні роботи №02-01-022 кошторисна вартість робіт на об'єкті УКЗ №124 дорівнювала 1865264грн10коп.

На підставі 11.2.1 пункту 11.2 договору від 16.11.2023 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню та штраф за порушення відповідачем строків виконання робіт

- за період 12.09.2024 - 30.12.2024

пеню у розмірі 39189грн99коп та штраф у розмірі 24939грн08коп щодо об'єкту УДЗ №15 (акт від 31.12.2024 №112 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 39189грн99коп та штраф у розмірі 24939грн08коп щодо об'єкту УДЗ №23 (акт від 31.12.2024 №113 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року)

пеню у розмірі 37038грн39коп та штраф у розмірі 23569грн88коп щодо об'єкту УДЗ №68 (акт від 31.12.2024 №114 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 37038грн39коп та штраф у розмірі 23569грн88коп щодо об'єкту УДЗ №115 (акт від 31.12.2024 №115 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 25318грн32коп та штраф у розмірі 16111грн66коп щодо об'єкту УКЗ №2 (акт від 31.12.2024 №116 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 25318грн32коп та штраф у розмірі 16111грн66коп щодо об'єкту УКЗ №5 (акт від 31.12.2024 №117 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 25318грн32коп та штраф у розмірі 16111грн66коп щодо об'єкту УКЗ №8 (акт від 31.12.2024 №118 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 25318грн32коп та штраф у розмірі 16111грн66коп щодо об'єкту УКЗ №12 (акт від 31.12.2024 №119 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 25318грн32коп та штраф у розмірі 16111грн66коп щодо об'єкту УКЗ №18 (акт від 31.12.2024 №120 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 25318грн32коп та штраф у розмірі 16111грн66коп щодо об'єкту УКЗ №36 (акт від 31.12.2024 №121 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року).

- за період 12.11.2024 - 30.12.2024

пеню у розмірі 111630грн16коп та штраф у розмірі 159471грн66коп щодо об'єкту УКЗ №55 (акт від 31.12.2024 №122 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 101899грн30коп та штраф у розмірі 145570грн43коп щодо об'єкту УКЗ №137 (акт від 31.12.2024 №123 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 43780грн51коп та штраф у розмірі 62543грн59коп щодо об'єкту УКЗ №59 (акт від 31.12.2024 №124 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 130097грн70коп та штраф у розмірі 185853грн86коп щодо об'єкту УКЗ №132 (акт від 31.12.2024 №125 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 174933грн33коп та штраф у розмірі 249904грн75коп щодо об'єкту УКЗ №113 (акт від 31.12.2024 №126 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 142597грн31коп та штраф у розмірі 203710грн44коп щодо об'єкту УКЗ №115 (акт від 31.12.2024 №127 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року);

пеню у розмірі 30884грн55коп та штраф у розмірі 44120грн79коп щодо об'єкту УКЗ №48 (акт від 31.12.2024 №128 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024року).

На підставі 11.2.1 пункту 11.2 договору від 16.11.2023 за невиконання робіт на об'єкті УКЗ №124 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 337612грн80коп за період 12.11.2024 - 11.05.2025 та штраф у розмірі 130568грн49коп.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/8143/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» про: визнання припиненим зобов'язання позивача за договором №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023 щодо надання послуг зі встановлення електричного обладнання (Ремонту засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) на об'єкті “ 2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьку ЛВУМГ» згідно до додатку №1 до зазначеного договору; зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023, якою виключити із додатку №1 до зазначеного договору наступний об'єкт - “ 2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьку ЛВУМГ».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі №910/8143/25 суд частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» та визнав припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» за договором №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023 щодо надання послуг зі встановлення електричного обладнання (Ремонту засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) на об'єкті “ 2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьку ЛВУМГ» згідно до додатку №1 до зазначеного договору.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі №910/8143/25 суд дійшов висновку, що зобов'язання ТОВ “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» за договором з виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ підлягає визнанню припиненим на підставі частини 1 статті 607 Цивільного кодексу України через неможливість його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

У судовому засіданні від 19.02.2026 представник відповідача повідомив, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі №910/8143/25.

Відповідач стверджував про наявність прострочення кредитора та неможливість своєчасного виконання робіт на об'єктах, зазначених у підпунктах 2.10 - 2.19, 2.26, 2.27, 2.35 - 2.37, 2.39, 2.40 пункту 2 додатку №1 до договору від 16.11.2023, внаслідок неотримання замовником дозволів землекористувачів на проведення робіт на земельних ділянках, де розташовані спірні об'єкти.

З огляду на зміст договору від 16.11.2023 (з урахуванням автоматичного продовження строку виконання робіт, у разі припадання робіт на січень-лютий) строк виконання робіт на об'єктах становив 16.11.2023 - 11.09.2024 та 16.11.2023 - 11.11.2024. Тобто підрядник мав достатній строк для виконання робіт.

Тобто підрядник повинен був звернутись до замовника із заявою для отримання допуску персоналу підрядника у строк до 23.11.2023.

Підрядник звернувся до замовника із заявою про надання допуску у червні 2024року.

Листом від 31.10.2024 №А10480 підрядник повідомив замовника про необхідність отримання дозволів землекористувачів для проведення робіт на земельних ділянках, де розташовані спірні об'єкти, та просив скласти акт про зупинку виконання робіт. Підрядник повідомив замовника про ці обставини за межами строку виконання робіт на об'єктах, зазначених у підпунктах 2.10 - 2.19 пункту 2 додатку №1 до договору від 16.11.2023, та за 11календарних днів до закінчення строку виконання робіт на об'єктах, зазначених у підпунктах 2.26, 2.27, 2.35 - 2.37, 2.39, 2.40 пункту 2 додатку №1 до договору від 16.11.2023.

Відсутність дозволу землекористувача не є обставиною, яку не міг передбачити підрядник, адже зумовлена не категоричністю такого користувача, а несвоєчасністю звернення підрядника, що з огляду на строки виконання робіт, можна було передбачити.

З огляду на обставини справи, твердження відповідача про наявність прострочення кредитора та наявність підстав для зупинення виконання робіт не підтверджені належними доказами та спростовані матеріалами справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач також посилався на наявність форс-мажорних обставин, засвідчених сертифікатом про форс-мажорні обставини від 24.12.2024 №3200-24-2435

Згідно з пунктом 9.1 договору від 16.11.2023 сторони погоджуються, що оскільки відносини між ними, врегульовані цим договором, виникли під час дії воєнного стану на території України, воєнний стан не може бути надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажорною обставиною), що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до пунктів 9.2, 9.3 договору від 16.11.2023 сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

У пункті 9.4 договору від 16.11.2023 зазначено, що у випадку невиконання вимог пунктів 9.2., 9.3. договору сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність.

Разом з листом від 26.12.2024 №2612/24-1 відповідач направив на адресу позивача сертифікат про форс-мажорні обставини від 24.12.2024 №3200-24-2435.

З огляду на зазначену у сертифікаті від 24.12.2024 №3200-24-2435 дату настання форс-мажорних обставин (30.10.2024) та дату направлення листа відповідачем на адресу позивача з повідомленням про наявність таких обставин (13.12.2024), підрядник не дотримався строку повідомлення замовника, передбаченого пунктом 9.2 договору від 16.11.2023 (не пізніше, ніж протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення). Тому застосовуються наслідки пропуску строку, передбачені пунктом 9.4 договору від 16.11.2023. Відповідач позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає його відповідальність.

З огляду на обставини справи, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пеню у розмірі 1040189,54 грн, штраф у розмірі 1244863,40грн. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 337612,80грн, штрафу у розмірі 130568,49грн. Суд не вбачав підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційними скаргами стала незгода позивача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині стягненні пені у розмірі 337 612,80 грн, штрафу у розмірі 130 568,49 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та незгода відповідача повністю та вимога ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши апеляційні скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі статтею 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Стаття 617 Цивільного кодексу України визначає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Як встановив суд першої інстанції, згідно з підпунктом 7.3.3 п.7.3 договору підрядник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання цього договору надати замовнику заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання допуску персоналу підрядника відповідно до вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ “Оператор ГТС України».

Враховуючи дату підписання договору 16.11.2023, цей строк сплинув 23.11.2023.

Згідно з дозволом (згодою) від 28.06.2024 №120 на підставі заяви відповідача від 21.06.2024 №05427-24 позивач дозволив виконання робіт за договором від 16.11.2023 на 20 об'єктах позивача, у тому числі, на спірних об'єктах - УКЗ №124, УКЗ №115, УКЗ №113, УКЗ №36, УКЗ №48, УКЗ №55, УКЗ №59, УКЗ №137, УКЗ №132. Строк закінчення виконання робіт - 08.11.2024.

Відтак, фактично підрядник ініціював процедуру допуску лише у червні 2024 року, тобто з простроченням у 7 місяців.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на складність робіт, оскільки затримка на етапі допуску персоналу є виключною відповідальністю підрядника тобто відповідача, що унеможливило своєчасний початок робіт на всіх об'єктах.

Щодо посилань на доступ до земельних ділянок, відповідач стверджував про прострочення через ненадання дозволів від землевласників.

Відтак суд встановив, що відповідач звернувся до позивача з повідомленням про ці перешкоди листом №А10480 від 31.10.2024 лише тоді, коли строки виконання робіт за першим етапом графіку вже фактично сплинули до 11.09.2024.

Суд дійшов висновку, що такі дії відповідача свідчать про спробу перекласти відповідальність за власне прострочення на замовника.

Щодо преюдиційності безпекових обставин об'єкт УКЗ №124, суд першої інстанції надав належну оцінку рішенню Господарського суду міста Києва у справі №910/8143/25, яким частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» та визнав припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничо-комерційне підприємство “Газінвест» за договором №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023 щодо надання послуг зі встановлення електричного обладнання (Ремонту засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) на об'єкті “ 2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьку ЛВУМГ» згідно до додатку №1 до зазначеного договору.

Даним рішенням встановлено, що зобов'язання ТОВ «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» за договором з виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ підлягає визнанню припиненим на підставі частини 1 статті 607 Цивільного кодексу України через неможливість його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відтак, оскільки встановлено, що виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 стало фізично неможливим через загрозу життю персоналу внаслідок бойових дій (ст. 607 ЦК України), суд визнав, що в цій частині відсутня вина боржника.

Що є законною підставою для відмови у стягненні пені та штрафу щодо цього конкретного об'єкта.

Беручи до уваги та виходячи з вищевикладеного щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційний суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо повного задоволення позову за рахунок об'єкта УКЗ №124, оскільки відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Враховуючи специфіку об'єкта (зона активних бойових дій, м. Марганець), судом встановлено, що неможливість виконання робіт мала об'єктивний характер і не залежала від волі сторін з моменту загострення безпекової ситуації.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок обставин, за які боржник не відповідає.

Тому, нарахування неустойки на припинене зобов'язання є неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Колегія суддів наголошує, що преюдиційним рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8143/25, встановлено об'єктивну неможливість виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 через ризики для життя та здоров'я персоналу внаслідок військової агресії. Оскільки цей факт підтверджений судовим актом, що набрав законної сили, вина підрядника у невиконанні зобов'язання в цій частині є відсутньою.

За таких обставин, нарахування та стягнення штрафних санкцій за зобов'язанням, виконання якого є фізично неможливим, прямо суперечило б загальним засадам цивільного законодавства принципам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).

Щодо доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест», колегія суддів проаналізувала доводи відповідача та вважає їх такими, що не спростовують в повному обсязі висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо процедури повідомлення про форс-мажор, відповідач наполягав на звільненні від відповідальності через Сертифікат ТПП.

Разом з тим, відповідно до п.9.1 договору сторони погоджуються, що оскільки відносини між ними, врегульовані цим договором, виникли під час дії воєнного стану на території України, воєнний стан не може бути надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажорною обставиною), що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до п.п. 9.2, 9.3 договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Листом від 26.12.2024 №2612/24-1 відповідач направив на адресу позивача сертифікат про форс-мажорні обставини від 24.12.2024 №3200-24-2435.

Як правильно встановив суд першої інстанції, що з огляду на зазначену у сертифікаті від 24.12.2024 №3200-24-2435 дату настання форс-мажорних обставин (30.10.2024) та дату направлення листа відповідачем на адресу позивача з повідомленням про наявність таких обставин (13.12.2024), підрядник не дотримався строку повідомлення замовника, передбаченого пунктом 9.2 договору від 16.11.2023 (не пізніше, ніж протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення). Тому застосовуються наслідки пропуску строку, передбачені пунктом 9.4 договору від 16.11.2023. Відповідач позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає його відповідальність.

Суд апеляційної інстанції наголошує, на тому що у відповідності до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови п. 9.2 та 9.4 договору є частиною вільного волевиявлення сторін (ст. 627 ЦК України). Порушення 10-денного строку повідомлення про форс-мажор тягне за собою прямий наслідок, а саме втрату права посилатися на ці обставини.

Оскільки прострочення повідомлення склало понад місяць, підрядник не може бути звільнений від відповідальності, як правильно зазначив суд першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Щодо твердження відповідача про наявність прострочення кредитора в частині незабезпечення доступу до земельних ділянок третіх осіб колегія суддів вважає непідтвердженим, оскільки судом встановлено, що підрядник порушив п. 7.3.3 договору, звернувшись за допуском персоналу лише у червні 2024 року, тобто з простроченням понад 7 місяців від дати укладення договору. Вказана бездіяльність боржника свідчить про недотримання ним принципу добросовісності. Відтак, подальші складнощі з доступом до земельних ділянок у жовтні-листопаді 2024 року є наслідком власного прострочення боржника, а не протиправних дій замовника. Суд наголошує, що боржник не може посилатися на перешкоди, які стали наслідком його власної початкової затримки у виконанні підготовчих дій.

Щодо банківської гарантії як «подвійного стягнення» колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (частини 1, 2, 3, 4 статті 563 Цивільного кодексу України).

Пунктами 12.1 - 12.3, 12.8 договору передбачено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі “Послуги зі встановлення електричного обладнання (Ремонт засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2023-09-13-011095-а, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 13.09.2023, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - гарантія) на суму 3154568грн40коп, що становить 5% ціни цього договору.

Термін дії гарантії - до 31.05.2025 включно.

Як встановлено судом, відповідачем було порушено строки виконання робіт, відтак сам факт їх виконання з порушенням строків, обумовлених договором, є неналежним виконанням підрядником узятих на себе договірних зобов'язань, за що умовами договору передбачена відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій та стягнення забезпечення виконання договору за гарантійним випадком, наслідком якого є сплата Банком-гарантом бенефіціару суми забезпечення виконання договору.

Закон не встановлює обмежень на застосування декількох видів забезпечення виконання зобов'язань за правочинами, зокрема банківської гарантії та неустойки у вигляді штрафу та пені.

Банківська гарантія як один із видів забезпечення невиконаних відповідачем зобов'язань за договором, водночас не є штрафною санкцією за невиконання останнього, а отже її сплата не звільняє останнього від обов'язку сплати нарахованих штрафних санкцій за прострочення поставки товару в обсязі визначеному умовами договору.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 566 ЦК України у разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії. Аналогічний висновок викладено в позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 21.12.2018 у справі № 908/7/18.

Умови розділу 12 договору договору щодо банківської гарантії є частиною вільного волевиявлення сторін (ст. 627 ЦК України).

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 19.01.2024 № 911/2269/22).

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правовою підставою для виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара, а зобов'язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають із будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром (постанови Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19, від 04.03.2021 у справі № 910/3500/19, від 23.02.2023 у справі № 911/2977/21 (911/3687/21)).

Відтак, колегія суддів доходить висновку, що отримання позивачем коштів за гарантією не позбавляє його права на стягнення штрафних санкцій за прострочення, оскільки гарантія забезпечує інтерес кредитора у компенсації можливих втрат, а санкції виконують стимулюючу та каральну функції.

Разом з тим, колегія суддів, зазначає про те, що як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідач звертав увагу суду на можливість зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на їх неспівмірність та відсутність реальних збитків позивача.

Вирішуючи питання про співмірність нарахованих санкцій, колегія суддів виходить із того, що згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Щодо співвідношення банківської гарантії та штрафних санкцій, апеляційний суд наголошує на їх різній правовій природі.

Банківська гарантія та неустойка є самостійними видами забезпечення виконання зобов'язань (ст. 546 ЦК України), що не виключає їх одночасного застосування та не свідчить про подвійну цивільно-правову відповідальність за одне і те саме порушення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, апеляційний суд бере до уваги, що позивачем вже фактично реалізовано право на отримання коштів за безвідкличною банківською гарантією у сумі 3 154 568,40 грн.

Зазначена сума за своїм розміром перевищує сукупно заявлені до стягнення пеню та штраф. Хоча банківська гарантія та неустойка є самостійними інститутами забезпечення, в даному конкретному випадку кошти за гарантією вже виконали компенсаційну функцію, захистивши майновий інтерес кредитора. Стягнення неустойки в повному обсязі понад вже отримані за гарантією кошти призвело б до подвійної компенсації за одне і те саме прострочення, що перетворює штрафні санкції з інструменту стимулювання на засіб безпідставного збагачення замовника.

Колегія суддів наголошує, що за своєю правовою природою неустойка (пеня та штраф) є засобом стимулювання боржника до виконання зобов'язання. Хоча закон надає суду право зменшувати розмір штрафних санкцій, таке зменшення є актом дискреції (правом суду) і має застосовуватися лише для досягнення балансу між інтересами сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, у постанові Велико Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

При застосуванні дискреційних повноважень щодо зменшення неустойки, суд враховує статус обох сторін як підприємств, що забезпечують стабільність енергетичної системи України в умовах воєнного стану. Накладення надмірного фінансового тягаря на відповідача (яке становить понад 85% його річного прибутку) створює реальний ризик фінансової дестабілізації критично важливого суб'єкта господарювання, що суперечить суспільним інтересам та може призвести до неможливості виконання аналогічних робіт на інших об'єктах газотранспортної системи у майбутньому.

За таких умов, стягнення пені та штрафу у повному обсязі призведе до порушення балансу інтересів сторін та перетворить неустойку з засобу компенсації на інструмент карального впливу та безпідставного збагачення позивача.

Додатково апеляційним судом враховано, що матеріали справи не містять доказів реальних фінансових втрат позивача, які б не були покриті сумою отриманої гарантії.

Визначаючи розмір зменшення неустойки до 70%, апеляційний суд виходить із того, що сума фактично отриманої позивачем банківської гарантії становить 3 154 568,40 грн, загальна сума штрафних санкцій, визнана судом обґрунтованою, становить 2 285 052,94 грн. Таким чином, кошти за гарантією вже покривають майнові ризики позивача на 38%. За таких обставин, стягнення неустойки у повному обсязі призведе до отримання замовником надмірної компенсації, що не відповідає принципу пропорційності.

Зменшення на 70% дозволяє зберегти баланс сторін з одного боку залишити санкцію для відповідача (стимулююча функція), з іншого запобігти перетворенню штрафу на інструмент збагачення позивача за рахунок оборотних коштів стратегічного підприємства.

Беручи до уваги компенсаційну природу неустойки та факт повної виплати банківської гарантії, колегія суддів доходить висновку про можливість застосування дискреційних повноважень та зменшення розміру штрафних санкцій на 70%. Остаточні суми до стягнення 312 056,86 грн пені та 373 459,02 грн штрафу є достатніми та відповідають засадам розумності та справедливості.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за можливе змінити рішення суду першої інстанції та зменшити розмір пені та штрафу на 70%. Такий розмір буде справедливим, та відповідатиме принципам розумності та добросовісності.

Разом з тим, позивач заперечив проти розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, відтак колегія суддів зазначає наступне.

Щодо заперечень позивача про пропущення відповідачем строку, визначеного ст. 258 ГПК України та ухвалою суду, слід зазначити, що розгляд клопотання про зменшення штрафних санкцій в суді апеляційної інстанції не є поданням нового доказу чи нової вимоги. Оскільки правова позиція щодо неспівмірності неустойки вже викладена в матеріалах справи, її розгляд є необхідним заходом для забезпечення повноти та обґрунтованості судового рішення, а також реалізацією принципу справедливості й пропорційності.

Стосовно тверджень позивача про те, що банківська гарантія та неустойка є самостійними видами забезпечення, які не виключають один одного, колегія суддів наголошує, що суд не заперечує правову автономність цих інститутів.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, при вирішенні питання про зменшення неустойки суд має оцінювати співвідношення санкцій із розміром збитків. Факт отримання позивачем грошових коштів за банківською гарантією у сумі 3 154 568,40 грн є визначальним для оцінки компенсаторної функції санкцій. Враховуючи, що зазначена сума фактично вже перебуває у розпорядженні позивача та покриває потенційні майнові ризики від прострочення, стягнення неустойки у повному обсязі призведе до подвійної компенсації за одне і те саме порушення, що суперечить принципам справедливості та розумності.

Доводи позивача про його скрутний фінансовий стан та стратегічне значення як оператора критичної інфраструктури заслуговують на увагу, проте вони не можуть бути підставою для ігнорування майнового стану відповідача. Колегією суддів встановлено, що відповідач також є підприємством, що забезпечує стабільність енергетичної галузі, а фінансове навантаження у вигляді повної суми санкцій становить критичну частку його прибутку. Забезпечення інтересів одного стратегічного підприємства за рахунок фактичної фінансової дестабілізації іншого не відповідає завданню досягнення балансу інтересів сторін.

З огляду на викладене, аргументи позивача, викладені у запереченнях від 21.04.2026, підлягають відхиленню.

Відтак, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підлягає стягненню, 312 056,86 грн пені та 373 459,02 грн штрафу, з урахуванням зменшення розміру пені та штрафу на 70%

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що викладені аргументи в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються належними доказами і ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

Щодо аргументів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» колегія суддів зазначає, що вони частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи скаржника, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при наданні правової оцінки взаємовідносинам сторін у частині можливості зменшення розміру штрафних санкцій, не містить мотивів прийняття або відхилення зазначених доводів, що свідчить про порушення вимог статті 236 ГПК України щодо повноти та обґрунтованості судового рішення. Ненадання судом першої інстанції оцінки суттєвому аргументу сторони є підставою для виправлення зазначеного недоліку судом апеляційної інстанції шляхом розгляду відповідного клопотання відповідача про зменшення неустойки.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга ТОВ «НВКП «Газінвест» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині зменшення штрафних санкцій.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишається без задоволення, оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні санкцій за об'єктом УКЗ №124 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та враховує преюдиційні обставини справи №910/8143/25 щодо припинення зобов'язання.

Водночас, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» підлягає частковому задоволенню. Враховуючи компенсаційний характер неустойки, факт отримання позивачем коштів за банківською гарантією, що повністю покриває можливі збитки, та стратегічне значення обох підприємств, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції та зменшити розмір нарахованих санкцій на 70%.

З огляду на викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/5269/25 підлягає зміні в частині розміру пені та штрафу.

Судові витрати

Щодо судових витрат, оскільки зменшення неустойки є правом суду, витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача в повному обсязі (від суми обґрунтованих вимог до їх зменшення).

Судовий збір за подання апеляційних скарг, згідно ст. 129 ГПК України покладається на кожну зі сторін, оскільки зміна рішення не пов'язана з неправомірністю дій позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/5269/25 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/5269/25 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 у справі № 904/5269/25 змінити, виклавши пункти 2 та 3 його резолютивної частини в наступній редакції:

« 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» (ідентифікаційний код 36839409; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Кільченська, буд.8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (ідентифікаційний код 42795490; адреса місцезнаходження: 03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44) 312 056,86 грн пені, 373 459,02 грн штрафу, 34 275,79 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» покласти на апелянтів.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 05.05.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Г.В. Левшина

Суддя Л.В. Андрейчук

Попередній документ

136234296

Наступний документ

136234298

Інформація про рішення:

№ рішення:	136234297
№ справи:	904/5269/25
Дата рішення:	30.04.2026
Дата публікації:	06.05.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (27.04.2026)
Дата надходження:	20.03.2026
Предмет позову:	стягнення пені у розмірі 1377802грн34коп., штрафу у розмірі 1375431грн89коп

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

14.10.2025 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
29.10.2025 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
11.11.2025 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
26.11.2025 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
11.12.2025 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
20.01.2026 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
09.02.2026 13:00	Господарський суд Дніпропетровської області
19.02.2026 13:00	Господарський суд Дніпропетровської області
22.04.2026 14:50	Центральний апеляційний господарський суд
30.04.2026 11:00	Центральний апеляційний господарський суд